ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" січня 2013 р. Справа № 5023/1235/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.11.12у справі№5023/1235/12господарського судуХарківської областіза позовомПершого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філіїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"простягнення сумиза участю представників від:позивачаМандригель Р.С. (дов. від 14.12.12)відповідачаБасарт Л.А. (дов. від 29.02.12_прокуратуриЗюзак І.О. (посв. №014200)
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулося до господарського суду із заявою про визнання наказу господарського суду Харківської області від 10.07.12 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Макаренко О.В.) від 15.10.12, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Плахова О.В., суддів:
Шутенко І.А., Камишевої Л.М.), заяву задоволено частково, визнано наказ господарського суду Харківської області від 10.07.12 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" основного боргу за природний газ у розмірі 529 529,51 грн., пені у розмірі 90,02 грн., 3% річних у розмірі 17728,53 грн. та інфляційних витрат у розмірі 58 591,67 грн.
В частині задоволення заяви судові акти мотивовані тим, що ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" добровільно сплатило на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувача) суму основної заборгованості в розмірі 529529, 51 грн. та суму пені в розмірі 90,02 грн. (пеня, яка не була списана протоком комісії) а 3% річних у сумі 17728,53 грн. та інфляційні витрати у сумі 58591,67 грн. списані ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
В частині відмови в задоволенні заяви, судові акти мотивовані тим, що частину штрафних та фінансових санкцій, а саме: пеню у розмірі 3533,29 грн. за період з 07.09.11 по 16.02.12 та 3% річних у розмірі 13858,66 грн. за період з 05.06.12 по 16.02.12, списано відповідачем з порушенням вимог пунктів 2.2 статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", оскільки нарахування вказаних сум здійснено вже після 04.06.11 (дата набрання чинності Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"). Відтак, вказані сумі пені та 3% річних не підлягають списанню в порядку, передбаченому цим Законом.
Не погоджуючись із судовими актами у справі в частині задоволення заяви (як вбачається зі змісту касаційної скарги) відповідача, позивач (стягувач) звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в оскаржуваній частині, в задоволенні заяви відмовити.
В обґрунтування своїх вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" посилається те, що, що суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"; проігнорували той факт, що рішення господарського суду по даній справі набрало законної сили 03.07.12, тобто після прийняття зазначеного вище Закону; не взяли до уваги ту обставину, що між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" не укладалося жодних угод про списання заборгованості, що на думку скаржника, унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та списання на підставі нього відповідної заборгованості.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" в особі Харківської філії 529529,51 грн. заборгованості за природний газ, 3533,29 грн. пені, 58591,67 грн. інфляційних втрат та 31 587,20 грн. 3% річних. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.12 рішення господарського суду Харківської області від 10.05.12 змінено. Стягнуто з відповідача на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії 529529,51 грн. заборгованості за природний газ, 3623,31 грн. пені, 58591,67 грн. інфляційних втрат та 31587,20 грн. 3% річних".
На виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.05.12 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.12 господарським судом Харківської області видані накази суду від 10.07.12.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" звернулося до господарського суду із заявою в порядку ст. 117 ГПК України, в якій просило суд визнати наказ господарського суду Харківської області від 10.07.12 по справі № 5023/1235/12 про стягнення з ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в особі Харківської філії 529529,51 грн. заборгованості за природний газ, 3623,31 грн. пені, 58591,67 грн. інфляційних втрат та 31587,20 грн. 3% річних таким, що не підлягає виконанню.
Суди заяву задовольнили частково з посиланням на те, що заборгованість є списаною. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Пунктами 2, 4 ст. 117 ГПК України передбачено, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. У разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України, зобов'язання, зокрема, припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.
Відповідно до п.п. 2.1 і 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.11, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (04.06.11). Пунктом 2.5. вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Господарськими судами при винесенні оскаржуваної ухвали правомірно встановлено, що визначений порядок списання заборгованості за природний газ ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" дотримано. Зокрема, протоколом комісії з питань списання заборгованості від 16.05.12 на підставі п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-VI від 12.05.11 та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 списано заборгованість боржника за рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.12 по справі №5023/1235/12 на загальну суму 93712,16 грн., з яких: 3533,29 грн. пені, 58591,67 грн. інфляційних витрат та 31587,20 3% річних.
ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" добровільно сплатило на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (стягувача) суму основної заборгованості в розмірі 529529, 51 грн. та суму пені в розмірі 90,02 грн. (пеня, яка не була списана протоком комісії)
Судами правомірно визнано, що 3% річних у сумі 17728,53 грн. та інфляційні витрати у сумі 58591,67 грн. списані ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". При цьому, судами відмовлено у списанні сум 3% річних, інфляційних та пені в частині, в якій ці суми були нараховані поза передбаченим законом строком (після 04.06.11).
Доводи позивача про те, що заборгованість з штрафних та фінансових санкцій, може бути списана лише на підставі відповідних договорів, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.11 „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 1.01.97 по 1.01.11, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Доводи скаржника про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, є неспроможними оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (таким договором є договір на поставку газу).
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.12 у справі №5023/1235/12 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді Б. М. Грек
В. В. Палій
Судове рішення № 28802211, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 24.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/1235/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: