Ухвала суду № 28802141, 04.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2012 року м. Київ К-29170/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 р.

у справі № 2а-36329/08/0570

за позовом Науково-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Адьюстаж»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових)

санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Науково-виробниче підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Адьюстаж»(далі -позивач, НВП у формі ТОВ «Адьюстаж») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі -відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька) про визнання недійсними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 р. скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000582240/0/14210/10/22-013 від 18.07.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн., № 0000582241/1/16562/10/22-013 від 11.08.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн., № 0000692240/1/16561/10/22-013 від 11.08.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000692240/1/19422/10/22-013 від 10.09.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000582240/2/20922/10/22-013 від 01.10.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн., № 0000692240/1/20921/10/22-013 від 01.10.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000642240/3/27278/10/22-013 від 11.12.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000582240/3/27277/10/10/22-013 від 11.12.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн.

У касаційній скарзі у Київському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 р. та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 р.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Київському районі м. Донецька провела виїзну планову перевірку НВП у формі ТОВ «Адьюстаж»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2005 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складено акт 3076/23-2/21997919 від 09.07.2008 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем норм статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у порушенні термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

18.07.2008 р. ДПІ у Київському районі м. Донецька прийняла рішення (форма «С») № 0000582240/0/14210/10/22-013, яким застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25 791,87 грн.

За результатами розгляду первинної скарги відповідачем сума фінансової санкції збільшена на 185,55 грн.

За наслідками оскарження ДПІ у Київському районі м. Донецька прийняла наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0000582240/1/16562/10/22-013 від 11.08.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн., № 0000692240/1/16561/10/22-013 від 11.08.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000692240/1/19422/10/22-013 від 10.09.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000582240/2/20922/10/22-013 від 01.10.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн., № 0000692240/2/20921/10/22-013 від 01.10.2008 р. у розмірі 185,55 грн., № 0000582240/3/27277/10/22-013 від 11.12.2008 р. у розмірі 25 791,87 грн. № 0000692240/3/27278/10/22-013 від 11.12.2008 р. у розмірі 185,55 грн.,

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов контракту № 1/01-СТ від 19.07.2007 р., ЗАТ «Підприємство «Алмаз»(Російська Федерація) зобов'язується поставити і передати у власність НВП у формі ТОВ «Адьюстаж»промислове обладнання (Товар), відповідно до специфікації. Сума контракту становить 2 000 000 рублів РФ, передплата - 100 %, датою оплати Товару є дата зарахування грошових коштів на рахунок ЗАТ «Підприємство «Алмаз». Поставка товару передбачена на умовах FGA відповідно до пункту 4.1 договору, місто поставки товару - Російська Федерація, м. Орел.

Відповідно до акта приймання-передачі промислового обладнання до контракту поставки № 1/01-СТ від 19.07.2007 р. та додатку № 1 від 19.07.2007 р., ЗАТ «Підприємство «Алмаз»передало НВП у формі ТОВ «Адьюстаж»верстат SKET/UDZA-630/09 в комплекті (б/у) виробництва Германії.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2007 р. були перераховані валютні кошти у сумі 300 000 рублів РФ з поточного рахунку НВП у формі ТОВ «Адьюстаж»на користь ЗАТ «Підприємство «Алмаз». Товар для передачі позивачу було завантажено 17.08.2007 р. у м. Орел (Російська Федерація) згідно міжнародної товарно-транспортної накладної А № 0496008. 17.08.2007 р. ЗАТ «Підприємство «Алмаз»задекларувало товар згідно митної декларації на суму 300 000 рублів РФ. Вивезення товару з митної території Російської Федерації відбулося 18.08.2007 р., що підтверджується штампом на зворотному боку накладної та митної декларації.

Крім того, листом начальника Сумської митниці від 03.04.2009 р. підтверджено ввезення на митну територію України 18.08.2007 р. транспортного засобу, який перевозив товар - верстат SKET/UDZA-630/09 для одержувача НВП у формі ТОВ «Адьюстаж».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не порушено термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки поставка товару відбулася 18.08.2007 р., тобто через 5 днів після здійснення авансового платежу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька відхилити.

2.Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов