Ухвала суду № 28801898, 16.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2013 р. м. Київ К/9991/26515/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року

у справі № 2-а-1510/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області (далі -відповідач) про скасування рішення № 0002132302 від 07 травня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 374080,26 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Києво -Святошинському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 травня 2009 року № 0002132302.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Фоззі-Фуд», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА в Київській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці -універсаму, що розташований за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, 39, та належить суб'єкту господарської діяльності -ТОВ «Фоззі-Фуд», за результатами якої складений акт від 20 квітня 2009 року на бланку № 001263 (зареєстрований у ДПІ у Києво -Святошинському районі Київської області за № 0181101323/32294926).

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у неведенні господарською одиницею позивача обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 187040,13 грн. (на момент перевірки накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні не надані).

07 травня 2009 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі акта перевірки прийняла рішення № 0002132302, яким згідно зі статтями 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Фоззі-Фуд»штрафні (фінансові) санкції у сумі 374080,26 грн.

Вказане рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без задоволення, а оспорювань рішення -без змін.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення, з урахуванням того, що ненадання накладних продавцем позивача у момент перевірки, спричинене зберіганням первинних бухгалтерських документів в бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за іншою адресою, не свідчить про неведення суб'єктом підприємницької діяльності обліку товарних запасів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що документи, які підтверджують оприбуткування товарних запасів, не було надано перевіряючим під час перевірки.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік -процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика -сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідно до приписів частин 1, 2, 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи наказу ТОВ «Фоззі-Фуд»від 01 січня 2008 року № 1 «Про облікову політику підприємства»(т.1 арк. справи 9-14) та наказу ТОВ «Фоззі-Фуд»від 02 квітня 2008 року № 683/1 «Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку»(т.1 арк. справи 22), місцем зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку є бухгалтерія, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Філатова, 7.

Судом першої інстанції було встановлено, що бухгалтерський облік у ТОВ «Фоззі-Фуд»ведеться із застосуванням машинного оброблення документів бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі»по групах товарів (Дт 281 -Кт 631) окремо по кожному контрагенту у відповідності до пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246. оперативний асортиментний облік ведеться з використанням комп'ютерної програми «Рубікон»працівниками складського господарства відповідно до положень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі первинних документів, які після оприбуткування товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, передаються до бухгалтерії ТОВ «Фоззі-Фуд».

Матеріали справи містять також копії оборотно-сальдових відомостей в розрізі контрагентів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, контрольних листів на перевезення (т.1 арк. справи 37-283, т.2арк справи 38-248, т.3 арк. справи 1-250, т.4 арк. справи 1-250, т.5 арк. справи 1-270, т.6 арк. справи 1-250, т.7 арк. справи 1-92), які підтверджують факт оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей та ведення позивачем обліку товарних запасів.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним рішення, з огляду на ведення позивачем обліку товарних запасів у відповідності до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»з урахуванням облікової політики підприємства, зокрема, щодо зберіганням первинних бухгалтерських документів в бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за іншою адресою.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна