Ухвала суду № 28801432, 16.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2013 р. м. Київ К-35122/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника позивача -Кузьменко Т.Г., Куцухи В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року

у справі № 2-а-45477/09/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Елемент Шість»

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Елемент Шість»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві (далі -відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000412305/0 від 04 червня 2009 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000412305/0 від 04 червня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Елемент Шість»витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Елемент Шість», посилаючись на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

В судовому засіданні представники позивача подали заяву про заміну ВАТ «Елемент Шість»його правонаступником -ПАТ «Крісталіст», що підтверджується випискою із протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Елемент Шість»№ 17 від 110 листопада 2011 року, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 460142 від 21 листопада 2011 року та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 337280 від 23 листопада 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити ВАТ «Елемент Шість»його правонаступником -ПАТ «Крісталіст».

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Полтаві провела позапланову виїзну перевірку ВАТ «Елемент Шість»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за лютий 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року, за результатами якої був складений акт від 01 червня 2009 року № 1160/23-2/00222373.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ВАТ «Елемент Шість»завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на 242262,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що від'ємне значення в розмірі 242262,00 грн. було сформоване за рахунок від'ємних значень у періодах: за грудень 2006 року в розмірі 45638,00 грн., за липень 2008 року в розмірі 29614,00 грн., за листопад 2008 року в розмірі 167010,00 грн., а згідно поданого ВАТ «Елемент Шість»реєстру розрахунку сум бюджетного відшкодування за лютий 2009 року, підприємством оплачено в грудні 2008 року та січні 2009 року податковий кредит грудня 2008 року та січня 2009 року.

04 червня 2009 року ДПІ у м. Полтаві на підставі вказаного акту перевірки згідно підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000412305/0 про зменшення ВАТ «Елемент Шість»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2009 року на 242262,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв'язку з чим попереднім податковим періодом для лютого 2009 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість лютий 2009 року на 242262,00 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період»слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Нормами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, за змістом наведеної норми попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану за лютий 2009 року на 242262,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Полтаві підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна