Ухвала суду № 28801261, 14.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року м. Київ К-16546/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009

у справі №20/817-НА

за позовом Фермерського господарства "Поділля-Агро"

до Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009, задоволено позовні вимоги, визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.12.2007 №0000372301/3, №0000762301/3, №0000362301/3 та №.0000772301/3.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання правильності визначення повноти та своєчасності сплати до бюджету фіксованого сільськогосподарського податку, податку на прибуток та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 04.02.2004 по 31.12.2006, складено акт № 335/23/32810281 від 07.05.2007, яким встановлено порушення:

- ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п. 14.1 ст. 14, п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на суму 221324 грн., в т. ч. по податкових періодах: з 01.01.2005 по 30.06.2005 на суму 2082 грн., з 01.07.2005 по 30.06.2006 на суму 219242 грн.,

- ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на суму 19188 грн., в т. ч. за 2 півріччя 2005 року - на суму 6348 грн., за 2006 рік - на суму 12792 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 07.12.2007 винесені податкові повідомлення-рішення №0000372301/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»в розмірі 113202 грн., з яких за основним платежем - 226404 грн.; № 0000762301/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»в розмірі 113712 грн., з яких за штрафними санкціями - 113712 грн., № 0000362301/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобів»в розмірі 19188 грн., з яких за основним платежем -19188 грн., № 0000772301/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок з власників транспортних засобів»в розмірі 9934 грн., з яких за штрафними санкціями -9934 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», фіксований сільськогосподарський податок -це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.

Частиною 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідає встановленим до платників фіксованого сільськогосподарського податку вимогам, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про факт придбання позивачем цукрового буряку у юридичних та фізичних осіб в с. Качанівка Підволочиського району Тернопільської області.

Зокрема, матеріали справи свідчать, що позивач вирощував цукровий буряк на орендованому сільськогосподарському угідді. При цьому, комплекс сільськогосподарських робіт по його вирощуванню за договором від 15.03.2004 №1 провело ТОВ «Вибір», про що свідчать досліджені судом першої інстанції первинні документи.

Судами вірно встановлено, що позивач у 2004 році отримав дохід в сумі 50 340 грн. - 100% від реалізації власної сільськогосподарської продукції продукції, а тому, у відповідності з вимогами ч.7 ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», мав законні підстави бути платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2005 році.

Слід зазначити, що підставою для встановлення будь-яких фактів порушення вимог законодавства під час проведення документальних перевірок є первинні бухгалтерські документи податкового обліку, а не довідки, на підставі яких відповідачем зроблено висновок, що у позивача в 2004-2005 роках валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний період становить менше як 75 % загальної суми валового доходу.

Крім того, в матеріалах справи наявна постанова про закриття кримінальної справи від 02.09.2008, якою встановлено факти неправомірності висновків податкової інспекції за результатами, в тому числі і перевірки, наслідком якої стало винесення податковим органом спірних податкових повідомлень рішень.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області - відхилити.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль