Постанова № 28799090, 12.12.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/7669/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000481504 від 30.10.2012 року,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 0000481504 від 30.10.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого за рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 149575,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 74788,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для становлення завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 149575,00грн. та накладення штрафних санкцій є врахування для формування від'ємного значення, яке утворилось за результатами діяльності за травень, лише податкових накладних, які виписані в травні та здійснення проплат тільки по даним накладним. При цьому податкові накладні, які виписані в попередніх місяцях, але проплати по яким здійснені саме у травні, до уваги ДПІ у м. Житомирі не беруться.

Вказав на те, що підприємство маючи всі первинні документи, що підтверджують право на бюджетне відшкодування та які підтверджують фактичну сплату отримувачем товарів, робіт, послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів, послуг сум податку, розрахувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню та відобразило у декларації з ПДВ за червень 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що при перевірці податкового кредиту за період з травня про червень 2012 року встановлено, що в формуванні податкового кредиту приймали участь передоплати, найбільші суми з яких були перераховані ТОВ "Бучанський завод склотари". Вказав на те, що ПАТ "Біо Мед Скло" в порушення п.200.1 та п.200.4а статті 200 Податкового кодексу України завищило заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок суму ПДВ за червень 2012 року у розмірі 149575,00грн. Перевіркою встановлено, що в червні 2012 року ПАТ "Біо Мед Скло" віднесено до бюджетного відшкодування здійснені у травні передоплати ТОВ "Бучанський завод склотари", які в червні 2012 року були повернуті ПАТ "Біо Мед Скло" на розрахунковий рахунок.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

У період з 26.09.2012 року по 09.10.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Житомирі проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування публічним акціонерним товариством "Біо Мед Скло" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень, травень, червень, липень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за червень, липень 2012 року, про що складено акт №4116/15-4/04763746 від 16.10.2012 року.

Перевіркою позивача встановлено, що на порушення п.200.1 та п.200.4а ст.200 Податкового кодексу України підприємство завищило заявлену до відшкодування на розрахунковий рахунок суми ПДВ за червень 2012 року в розмірі 149575,00грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м.Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення №0000481504 від 30.10.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 149575,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 74788,00грн.

Так, в ході перевірки встановлено, що в червні 2012 року ПАТ "Біо Мед Скло" до бюджетного відшкодування віднесено здійснені в травні 2012 року передоплати ТОВ "Бучанський завод склотари", які в червні 2012 року були повернуті ПАТ "Біо Мед Скло" на розрахунковий рахунок. При цьому, податковим органом враховано при формуванні від'ємного значення, яке утворилося за результатами діяльності підприємства за травень, лише податкові накладні, які виписані в травні та здійснення проплат тільки по таким накладним. При цьому податкові накладні, які виписані в попередніх місяцях, але проплата по яким здійснена саме у травні, до уваги ДПІ у м.Житомирі не приймалися.

Суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за червень 2012 року відображені в рядку 23.1 декларації, яка сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди становить:

- за квітень 2012 року - 6114,00грн.;

- за травень 2012 року - 1137661,00грн.

Отже, суд не погоджується з висновками податкового органу про завищення позивачем заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок суми ПДВ за червень 2012 року в розмірі 149575,00грн. з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, яки виникли між сторонами щодо відшкодування з бюджету на користь позивача податку на додану вартість, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Кодексу № 2755 встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом «а» пункту 200.4 статті 200 Кодексу № 2755 якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарі/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до підпунктів 200.6 - 200.11 статті 200 Кодексу № 2755 платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Використовуючи право надане п.200.6 ст.200 ПУ України, ПАТ "Біо Мед Скло" заявило до бюджетного відшкодування 800000,00грн.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодування з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, посилання ДПІ на те, що при розрахунку суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за травень місяць 2012 року має братися до уваги лише сума 650425,00грн., яка сплачена в травні 2012 року по податковим накладним виписаним у травні 2012 року є безпідставним, так як у травні 2012 року було фактично сплачено кошти, в т.ч. постачальниками по яким виник податковий кредит у попередніх податкових періодах.

При перевірці ПАТ "Біо Мед Скло" надало докази фактичної оплати ПДВ постачальникам товарів/послуг у травні 2012 року на загальну суму 14202236,31грн., в т.ч. ПДВ 2367039,39грн., що підтверджується витягом з виписки по рахунку №26002060520924 за травень 2012 року (а.с.31-48).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу № 2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу № 2755 встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, відповідно до зазначених норм законодавства від'ємна різниця між податковими зобов'язаннями платника (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Аналіз зазначених норм Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що при здійсненні розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, враховується як сплачений, так і нарахований податок на додану вартість.

Крім того, податковим органом у ІІІ розділі акту перевірки "Розрахунки з бюджетом за звітний період" (а.с.26) зазначено порівняльні дані, з яких залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21-рядок 18) платника - 1142775,00грн., залишок при перевірці - 1142775,00грн. За даними платника сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 ДЗ) (рядок 23.1+рядок 23.2) - 800000,00грн., за даними податкового органу - 650425,00грн. (розбіжність у 149575,00грн.). При цьому, залишком від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду зазначено 342775,00грн. як за даними платника, так і за даними податкового органу, що є не логічним.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Житомирі, не надав суду доказів того, що, залишаючи не підтвердженими та не відшкодовуючи суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року, він діяв у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" у вигляді 2146,00 грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 30.10.2012 року № 0000481504.

Присудити Публічному акціонерному товариству "Біо мед скло" понесені ним судові витрати у розмірі 2146,00 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 17 грудня 2012 р.