Рішення № 28793148, 24.01.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/427/13 Справа № 429/5184/12 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У.М. Доповідач - Слоквенко Г.П. Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 cічня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого -Слоквенко Г.П.,

суддів - Волошина М.П, Демченко Е.Л.,

при секретарі - Горлаковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права особистої власності на майно, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та усунення перешкод у користуванні ним, припинення права власності на частку у спільному майні подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2011 року задоволено частково позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна, та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права особистої власності на майно, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та усунення перешкод у користуванні ним, припинення права власності на частку у спільному майні подружжя.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль Сherry S11 QQ у сумі 5545,38 грн.

Зобов'язано ОСОБА_4 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права користування гаражем АДРЕСА_3 шляхом надання ключа від нового замку.

Вирішено питання стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та не врахування обставин у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 та задоволення його зустрічного позову, вказуючи на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині задоволення вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні гаражем, із наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що з 01.07.1978 року по 24.02.2012 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу ОСОБА_3 був придбаний автомобіль Сherry S11 QQ. Вартість автомобіля, зазначена в акті - 41500 гри. Відповідно до ст.57 Сімейного кодексу України майно, набуте одним з подружжя в порядку спадкування є його особистою приватною власністю. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Суд першої інстанції, з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, обгрунтовано прийшов до висновку, що зазначений автомобіль придбаний за кошти отримані від спадку, оскільки 23.05.2007 року ОСОБА_3 та його брат ОСОБА_5 продали квартиру АДРЕСА_1, яка належала їм на підставі свідоцтва про право на спадщину, за 50 500 грн. В судовому засіданні першої інстанції було визнано, що гроші, отримані ОСОБА_3 від продажу успадкованої квартири були витрачені на придбання автомобіля Сherry S11 QQ. Судом правильно враховані зазначені обставини та визначено частки подружжі в цьому майні. Таким чином, є неналежними та не можуть бути враховані в якості підстав для зміни рішення суду, доводи апеляційних скарг сторін, про витрачення на покупку автомобіля грошей отриманих, як регресні виплати та проведення поділу автомобіля за вимогами ч.3 ст.61 СК України.

Судом також встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 30 березня 2004 року сторонам та ОСОБА_6, належить на праві спільної часткової власності квартира, за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_3 заявлено вимогу про припинення його права власності на 1/3 частку зазначеної квартири, шляхом сплати йому, ОСОБА_4 компенсації в сумі 60 000 грн. Вирішуючи дану вимогу, суд правильно послався на положення ст.365 ЦК України, відповідно до якої, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. З зазначених підстав, суд відмовив у цій частині зустрічного позову. Рішення суду відповідає вимогам законодавства та не спростовується апеляційною скаргою ОСОБА_3

Але з висновками суду в частині зобов'язання ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні гаражем АДРЕСА_3 шляхом надання ключа від нового замку, погодитись не можна, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства.

Згідно із ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, а ст. 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 368 ч.3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд правильно, відмовив у задоволенні вимоги зустрічного позову про визнання цього гаражу спільною сумісною власністю подружжя, за відсутності права власності сторін на даний гараж. Але зобов»язав усунути перешкоди у здійсненні права користування цим майном, не встановивши право власності сторін на нього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині усунення перешкод у користуванні гаражем АДРЕСА_3 шляхом надання ключа від нового замку, скасувати та в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2012 року в частині задоволення вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні гаражем АДРЕСА_3 шляхом надання ключа від нового замку, скасувати.

В цій частині відмовити.

В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: