Рішення № 28790680, 16.01.2013, Дергачівський районний суд Харківської області

н.с.2010/5192/12

н.п.2/2010/2242/12

РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2013 року Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: Калиновської Л.В.

секретаря судових засідань -Булах С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дергачі Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення погрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборони діяльності, яка створює погрозу, стягнення з відповідача грошової компенсації за моральну та матеріальну шкоду, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 звернулася до суду Дергачівського районного Харківської області з позовом, який в ході судового розгляду нею був уточнений, в остаточній редакції позивач просить прийняти невідкладені заходи щодо усунення загрози з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спрямовані на неї та її доньку, заборонити діяльність, яка створює погрозу, стягнути з відповідача грошову компенсацію за моральну та матеріальну шкоду у розмірі 21 000 грн. та матеріальні витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп.

Як вказує позивач, вона разом зі своєю донькою мешкає за адресою АДРЕСА_1. Вся земельна ділянка, на якій знаходиться дане домоволодіння належить позивачу на праві власності, відповідно державного акту від 18.04.2008.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що протягом багатьох років ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4 погрожують їй розправою, висловлюються нецензурною лайкою, наносять фізичні удари, самовільно без відома та дозволу позивача проникають на територію її домоволодіння. За даними фактами позивачем були подані заяви до Дергачівського РВ УМВС та до прокуратури району.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та про обставини справи пояснила, як вказано вище.

Відповідач та її представник в судове засідання з'явилися, позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просила суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позовна заява суперечить вимогам закону.

Вислухавши пояснення сторін, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно державного акту серія ЯД №028707 від 18.04.2008 на підставі рішення Дергачівської міської ради ХХІV сесії V скликання від 05.03.2008 за №7-4 ОСОБА_2 надана земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель та споруд.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 21.10.2011 №31746656, наданого Дергачівським комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвенрос»37/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08.12.2010 №2-204/2010, додаткового рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18.05.2011 №2-204/2010, рішення апеляційного суду Харківської області від 08.09.2011 №22-ц-12593/11.

Позивач, ОСОБА_2 вказує на те, що відповідач, ОСОБА_3 разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_4 без її відома чинять перепони у користуванні домоволодінням, яке розташоване на вищезазначеній земельній ділянці.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких, проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Ст. 16 ЦК України містить загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Власник порушеного права, як правило, може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Спосіб захисту порушеного права, частіше всього, прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на статтю 1163 ЦК України, згідно якої фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека має право вимагати її усунення від того хто її створює.

Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову про усунення погрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборони діяльності, яка створює погрозу, з підстав, зазначених позивачем та враховуючи, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушених прав.

Крім того позивач в своєму позові просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за моральну шкоду, спричинену внаслідок не усунення погрози життю, здоров'ю та майну у розмірі 21 000 грн. для реабілітації та оздоровлення позивача та її малолітньої доньки.

Так, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням и пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У абз. 1 і 2 п. 3 Ухвали Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди»(далі по тексту -ППВС України № 4) вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру унаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживань у зв'язку з погіршенням здоров'я, в порушенні права власності (зокрема інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з навколишніми людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів того, що їй спричинено моральну шкоду, в результаті неправомірних дій з боку відповідача, в зв'язку з чим суд вважає дану вимогу такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про усунення погрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборони діяльності, яка створює погрозу, стягнення моральної шкоди, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача понесених позивачем матеріальних витрат по сплаті судового збору та витрат за консультативну правову допомогу.

Згідно ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення погрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборони діяльності, яка створює погрозу, стягнення з відповідача грошової компенсації за моральну та матеріальну шкоду -відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Калиновська