Рішення № 28787705, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16601-2012 15.01.13

За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Козацький»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тормаш»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лисенко В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 15 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 листопада 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Козацький» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 201 від 01.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тормаш» (відповідач) заборгованості за договором про постачання товару № 54/10/11-МД від 07 травня 2012 року в сумі 118 398,17 грн. з них основного боргу - 112 000,00 грн. (сто дванадцять тисяч гривень) та пені - 6 398,17 грн. (шість тисяч триста дев'яносто вісім гривень 17 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про постачання товару № 54/10/11-МД від 07 травня 2012 року, зокрема, попередньо оплаченого позивачем товару відповідач в повному обсязі позивачу не поставив, внаслідок чого останній звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача суму грошових коштів пропорційно розміру недопоставленого товару та нараховані за неналежне виконання зобов'язання санкції.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 15.01.2013 року.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тормаш» (ідентифікаційний код: 37396647) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні Аграрні Технології» (ідентифікаційний код: 37396647, копія виписки з ЄДР в справі), яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни відповідача.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2012 року між позивачем (надалі - Покупець або Отримувач) та відповідачем (далі по тексту - Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір про постачання товару № 54/10/11-МД (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, згідної специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець перерахував на користь Продавця 224 000,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Постачальник лише частково поставив Покупцю товар за Договором, зокрема на суму 112 000,00 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру недопоставленого товару в сумі 112 000,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання останнім умов щодо несвоєчасної передачі товару по Договору.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, 07 травня 2012 року між сторонами укладено договір про постачання товару № 54/10/11-МД згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, згідної специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар.

Пунктами 4.3., 4.3.1. Договору передбачено, що Покупець оплачує товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку:

100% вартості товару, згідно рахунків фактур зазначених в Специфікації, котрі являються невід'ємними частинами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що в травні 2012 року позивач перерахував на користь відповідача 224 000,00 грн. за товар по Договору, що підтверджується платіжними дорученнями: № 358 від 11.05.2012p. на суму 115 200,00 грн. та № 376 від 18.05.2012p. на суму 108 800,00 грн. (копії платіжних документів містяться в справі).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що Поставка товару відбувається на підставі транспортної інструкції Покупця.

Зі змісту Специфікації № 1 до Договору та транспортної інструкції Покупця випливає, що поставка товар здійснюється протягом травня та червня 2012 року.

Матеріали справи свідчать, що після оплати позивачем вартості товару за Договором, відповідачем 17 травня 2012 року було поставлено позивачу товару на суму 112 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 112 (копія в справі).

У своєму листі № 92 від 25.05.2012р. Покупець просив Продавця повернути кошти в розмірі 112 000,00 грн. за не отриману продукцію. У відповідь на вимоги позивача, у листі № 86136 від 21.06.2012р. Продавець повідомив Покупця, що виконання умов Договору виявилось не можливим та вказав, що в період з 01 по 10 липня 2012 року Постачальник готовий виконати зобов'язання щодо поставки Покупцю 35 тон міндобрив (копії листів в справі).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що 35 тон міндобрив за Договором Продавець Покупцю не поставив, коштів в розмірі 112 000,00 грн. не повернув.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. та 10.12.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару позивачу по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, або доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за недопоставлений товар, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця вартості оплаченого але недопоставленого за Договором товару в розмірі 112 000,00 грн. з розрахунку 224 000,00 грн. (сума оплати за товар) - 112 000,00 грн. (розмір частково поставленого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За п. 5.4. Договору за порушення строків поставки товару або недопоставку товару Постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, поставку якого прострочено та/або недопоставленого за кожний день такого прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за обставин узгодження сторонами строків поставки товару в період травня-червня 2012 року, зважаючи на лист Продавця щодо поставки товару Покупцю у строк по 10 липня 2012 року, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 947,54 грн. пені за порушення строків поставки товару або недопоставку товару, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення112000.0011.07.2012 - 04.10.2012867.5000 %0.041 %*3947.54Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 115 947,54 грн. з них основного боргу - 112 000,00 грн. (сто дванадцять тисяч гривень) та пені - 3 947,54 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок сім гривень 54 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 318,94 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 5011-10/16601-2012 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Тормаш», замінивши його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Новітні Аграрні Технології».

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Аграрні Технології» (ідентифікаційний код: 37396647, адреса: 02160, м. Київ, Харківське шосе, буд. 8-А, оф. 2, р/р 26003317935400 в AT «УкрСибБанк», МФО 351005), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Козацький» (ідентифікаційний код: 03792740, адреса: 20240, Черкаська область, Звенигородський район, с. Козацьке, р/р 26008330236484 в філії Черкаське ОУ AT «Ощадбанк» м. Черкаси, МФО 354507), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 112 000,00 грн. (сто дванадцять тисяч гривень), пені - 3 947,54 грн. (три тисячі дев'ятсот сорок сім гривень 54 копійки) та судові витрати - 2 318,94 грн. (дві тисячі триста вісімнадцять гривень 94 копійки). Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/16601-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя О.В. Котков