Рішення № 28782400, 23.01.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2013 р. Справа № 5004/1613/12

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Луцьк

про стягнення 35 438,97 грн.

Суддя Костюк С. В.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузін Є. В., дов. від 14.01.2013 року

від відповідача - н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснено відповідно до ст. ст. 20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено.

Клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не поступило.

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 35 438,97 грн., в т.ч. 8 056,57 грн. заборгованості за кредитом, 17 293,00 грн. заборгованості по процентах, 10 089,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Обґрунтовуючи заявлену вимову зазначає, що 26.07.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (банк) та ФОП ОСОБА_2 (клієнт) був укладений договір № VOW256 про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок, згідно п.п.1.1 якого банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтне обслуговування клієнта на підставі заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок засобів на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_2, відкритому в Банку, за рахунок кредитних засобів у межах ліміту, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно додаткової угоди № 3 від 11.02.2008 року кредитний ліміт складає 10 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 26.07.2008 року. Додатком № 2 до договору передбачена процентна ставка від 12 % до 22 %, залежно від терміну існування залишку по кредиту.

Заборгованість виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду від 18.12.2012р. не виконав, письмових пояснень по суті заявленого позову не подав. Ухвала про порушення провадження у справі від 18.12.2012 року направлена відповідачу за адресою: м.Луцьк, пр-кт.Відродження,26/50, рекомендованою кореспонденцією була повернута до суду без вручення адресату з підстав «закінчення терміну зберігання» - конверт з відміткою поштового відділення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку", а саме п. 99 даної Постанови, визначено, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані поштові листи з позначкою "Судова повістка", вручаються адресату, а в разі його відсутності -повнолітньому члену сім'ї. У разі відсутності адресата, або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Таким чином, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи, може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників господарського процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Водночас, законодавство України, в т.ч. ГПК України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема, позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі, коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675).

З врахуванням зазначеного, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (банк) та ФОП ОСОБА_2 (клієнт) був укладений договір № VOW256 про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок з кредитним лімітом 10 000,00 грн., кінцевий термін повернення 26.07.2008 року.

Відповідач відповідно до п.4.1. договору зобов'язаний, сплачувати відсотки, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картрахунку клієнта при закритті банківського дня, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку позивача, станом на 19.10.2012 року прострочена заборгованість відповідача по кредитному договору становить 35 438,97 грн..

Позивачем 08.10.2012 року на адресу відповідача на суму заборгованості була направлена претензія за № 70726VO100772, яка залишена без задоволення.

Тому позивач просить стягнути зазначену заборгованість в судовому порядку.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 35 438,97 грн. підставна, а тому позов слід задоволити.

Даний висновок зроблений з врахуванням наступного.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту в сумі 8 056,57 грн. та по процентах 17 293,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Стаття 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.1 договору від 26.07.2007 року, передбачено, що при порушенні клієнтом якого-небуть із зобов'язань, останній сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної дисконтної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача заборгованість по пені виникла з квітня 2009 року по жовтень 2010 року.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Пунктом 5.7 договору сторони визначили, що термін давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

З врахуванням зазначеного вимога про стягнення пені в сумі 10 089,40 грн. підставна і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», понесені позивачем витрати по оплаті судового збору підлягають стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230-232 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 549, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Волинської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29098829000000(для погашення заборговансоті), рах.№ 64993919400001 (для відшкодування судових витрат), МФО 305299) 35 438,97 грн., з них 8 056,57 грн. заборгованості за кредитом, 17 293,00 грн. заборгованості по процентах, 10 089,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст

рішення складено

23.01.13

Суддя С. В. Костюк