Рішення № 28780878, 16.01.2013, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1813/3575/2012

2/583/16/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Олійник О.В.

за участю секретаря Наливайкіної Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог Охтирська міська рада, Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод по володінню та користуванню приватизованою земельною ділянкою,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, Охтирської міської ради Сумської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, орган опіки та піклування -служба у справах дітей Охтирської міської ради, про визнання незаконним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, усунення перешкод по користуванню земельною ділянкою, суд

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи Охтирська міська рада, Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», неодноразово уточнивши який просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, повернути зайняту земельну ділянку, відновити її стан, звільнити від металевих стовпів та від зелених насаджень, відновити межу відповідно до даних земельно-кадастрової документації, стягнути моральну шкоду в сумі 1699 грн., завдану внаслідок зайняття земельної ділянки.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 08.08.2012 року замість померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 в якості відповідачів залучено його правонаступників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися із зустрічним позовом, у якому вказують на те, що рішенням Охтирської міської ради був наданий ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку 0,099 га, але документація була виготовлена невірно на 0,0994 га, такий же розмір земельної ділянки невірно вказаний у державному акті. Тому просять визнати незаконним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0994 га по АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_1, зобов'язати його повернути самовільно зайняту ним частину земельної ділянки на території подвір'я по АДРЕСА_2., шляхом приведення у попередній стан самовільно виставленого паркану між територіями подвір'я по суміжній межі між земельними ділянками, який існував до встановлення даного паркану вздовж тильної сторони гаражу.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовна заява ОСОБА_1 в частині вимог про повернення належної йому земельної ділянки, відновлення стану земельної ділянки, звільнення її від металевих стовпів та від зелених насаджень, відновлення межі відповідно до даних земельно-кадастрової документації залишена без розгляду.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом свої вимоги підтримав, пояснив, що державний акт він виготовляв у 2007 році після того, як виготовив собі у 2006 році державний акт ОСОБА_6, межа між земельними ділянками, його та відповідачів, встановлена відповідно до виданого раніше державного акту на ім'я ОСОБА_6, коли сусіди добровільно погодили межі, спору про межу не було. На момент його вступу у володіння спадщиною після смерті діда межі між сусідами були визначені трав'яним обніжком, а у кінці городу по межі стояв дерев'яний кілок. Самовільне зайняття його земельної ділянки відбулося після цього. У 2008 році ОСОБА_6 неправомірно поставив стовпи, натягнув проволоку, внаслідок чого трав'яний обніжок опинився на території ОСОБА_6

Просив позов задовольнити, зобов'язати відповідача звільнити неправомірно зайняту частину належної йому земельної ділянки, стягнути завдану йому моральну шкоду, а в зустрічному позові просив відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник позов не визнали. Пояснили, що спір за межу між власниками земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 існує з 1995 року, а у приблизно 2006 році спір було врегульовано добровільно із дідом позивача шляхом встановлення металевих стовпів. Технічна документація розроблялася відповідно до межі, визначеної металевими стовпами, які стоять і досі.

Тому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, а вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 до суду не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_4 до суду не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача за зустрічним позовом та третьої особи за первісним позовом Охтирської міської ради до суду не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи за зустрічним позовом служби у справах дітей Охтирської міської ради до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Третя особа за первісним позовом ДП «Центр державного земельного кадастру»подала до суду заяву, щоб справу розглядали без їх участі.

Суд проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований і підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що 25.04.2006 року ОСОБА_6 був виданий державний акт на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.32 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер (а.с.3 т.2).

Спадкоємцями ОСОБА_6 відповідно до повідомлення з Охтирської міської державної нотаріальної контори Головного управління юстиції у Сумській області є ОСОБА_2, ОСОБА_3 , неповнолітня ОСОБА_5 1999 року народження, в інтересах якої діє ОСОБА_4 (а.с.11 т.2).

Як пояснив відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, він та його дружина користуються земельною ділянкою по АДРЕСА_2 м. Охтирка Сумської області, на яку мають право після смерті сина ОСОБА_6, однак державний акт на своє ім'я не переоформляли через відсутність коштів.

ОСОБА_1 перейшло право на домоволодіння по АДРЕСА_1 м. Охтирка Сумської області після смерті діда ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в порядку спадкування (а.с.100 т.2).

04.09.2007 року ОСОБА_1 був виданий державний акт на земельну ділянку площею 0,0994 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 м. Охтирка Сумської області для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.13 т.1).

11.10.2007 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Сумській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було складено акт, відповідно до якого було встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_6 земельної ділянки площею близько 50 кв.м., належної його сусіду ОСОБА_1 (а.с.10 т.1).

На ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.53-1 КУпАП та ст.211 Земельного кодексу України.

У послідуючому справа про адміністративне правопорушення була закрита у зв'язку з тим, що між сторонами виник земельний спір, який вирішується виключно судом (а.с.7 т.1).

Як вбачається з акту погодження (встановлення) і закріплення існуючих в натурі зовнішніх меж земельної ділянки та прийомки -передачі межових знаків на збереження (а.с.76 т.1), 23.02.2006 року власники домоволодінь по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 погодили існуючі межі земельних ділянок між ними, закріплені межовими знаками у кількості 4 штук (а.с.76 т.1).

З абрису земельної ділянки по АДРЕСА_2 слідує, що ОСОБА_6 було приватизовано 0,1000 га земельної ділянки під будівлями і спорудами, решту земельної ділянки в розмірі 0,1599 га (рілля), якою користувався ОСОБА_6, Охтирською міською радою було залишено в його тимчасовому користуванні (а.с.76 т.1, на зворотній стороні).

У судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 пояснив, що земельною ділянкою в розмірі 0,1599 га (рілля), яка знаходиться у його тимчасовому користуванні, він користується для городництва без укладення будь-якого договору з Охтирською міською радою.

З плану зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 слідує, що ОСОБА_1 після ОСОБА_6 було приватизовано 0,0994 га земельної ділянки, з них під будівлями і спорудами 0,0506 га, рілля -0,0488 га (а.с.89 т.1, на зворотній стороні).

З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 161 від 11.03.2010 року з додатками (а.с.160 -173 т.1) слідує, що власник земельної ділянки по АДРЕСА_2 при фактичному користуванні порушив межу відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 на загальну площу 44, 0 кв.м. (у додатку №3 до висновку показано жовтим кольором).

Технічний звіт, наданий ОСОБА_2 в якості доказу в даній цивільній справі (а.с.142 -146 т.2), суд не приймає до уваги, оскільки він протирічить висновку судової будівельно-технічної експертизи та державним актам, виданим на земельні ділянки сторін. Площа і розміри земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, вказані в даному звіті як «згідно державного акту», не відповідають розмірам і площі земельних ділянок, зазначеним у державних актах, виданих на дані земельні ділянки (а.с.13, 32 т.1).

Крім того, технічний звіт виготовлений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, який має ліцензію на виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт, проте не є судовим експертом, при виготовленні звіту ОСОБА_8, не попереджувався про кримінальну відповідальність відповідно до ст.384, 385 КК України.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч цьому з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3 не надано суду належних, переконливих, допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог у порядку встановленому законом та які б спростовували доводи позивача ОСОБА_1 та висновок судової будівельно-технічної експертизи № 161 від 11.03.2010 року.

Пояснення ОСОБА_2, надані в судовому засіданні, що ОСОБА_1 зайняв частину його земельної ділянки вздовж тильної сторони гаражу, а металеві стовпи стоять по межі згідно державних актів, не можуть бути прийняті судом як належні докази з вищевикладених підстав.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16.04.2004 року, у разі, коли громадяни, яким жилий будинок належить на праві спільної власності, крім наданої для будівництва й обслуговування цього будинку та господарських будівель земельної (присадибної) ділянки з належного дозволу відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради тимчасово користуються ще й незайнятою суміжною ділянкою, суд, вирішуючи спір про порядок користування присадибною ділянкою та розпорядження нею, може одночасно визначити за тими ж правилами і порядок тимчасового користування суміжною ділянкою, зазначивши в рішенні, що він встановлюється на період до припинення права користування нею.

Оскільки відповідачі за зустрічним позовом в порядку спадкування після ОСОБА_6 з дозволу місцевої ради користуються суміжною земельною ділянкою на період до припинення права користування нею, в розмірі 0,1599 га для городництва, яка межує з приватизованою земельною ділянкою ОСОБА_1, на них лежить обов'язок при користуванні не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок, а при порушенні прав власників суміжних земельних ділянок внаслідок зміни розташування межі земельної ділянки, - відновити становище межі земельної ділянки, яке існувало до цього порушення.

В частині вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 1699 грн. слід відмовити, оскільки судом встановлено, що зайняття частини належної ОСОБА_1 земельної ділянки відбулося з боку ОСОБА_6 При житті ОСОБА_6 з нього моральна шкода за вказаним випадком судом стягнута не була, тому в силу вимог ч.2 ст.1231 ЦК України його спадкоємці не несуть обов'язку відшкодовувати моральну шкоду.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд вважає, що в даному випадку позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки позивач за зустрічним позовом не довів, що при виготовленні державного акту на землю ОСОБА_1 були допущені порушення норм земельного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст..10, 37,57-60, 212, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5, треті особи без самостійних вимог Охтирська міська рада, Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про усунення перешкод по володінню та користуванню приватизованою земельною ділянкою, - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5, звільнити частину земельної ділянки по пров. Кронштадтському, АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, на загальну площу 44 кв.м., вказану жовтим кольором в додатку №3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи №161 від 11 березня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Управління Держкомзему у м. Охтирка Сумської області, Охтирської міської ради Сумської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору -ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, орган опіки та піклування -служба у справах дітей Охтирської міської ради, про визнання незаконним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, усунення перешкод по користуванню земельною ділянкою, - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн. та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а усього 16,00 грн., по 5 грн.34 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення рішення апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні під час проголошення рішення -з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Олійник О.В.