Ухвала суду № 28776395, 15.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/2972/12 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння-Агрохім»до Варвинської МДПІ Чернігівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Насіння-Агрохім»звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000052200/0 від 07.09.2012, винесеного Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток на 62905,00 гривень; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000062200/0 від 07.09.2012, винесеного Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на 59908,75 гривень; визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000072200/0 від 07.09.2012, винесеного Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на 52083,75 гривень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідачем згідно з вимогами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі направлень від 06.08.2012 №46 та від 07.08.2012 №47, №48 проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння Агрохім»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 21.08.2012 року №124/2200/32517909.

В ході перевірки Варвинською МДПІ встановлено порушення позивачем:

1. пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп.149.1 ст. 149, пп. 151.1 ст. 151 з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень», пп.152.1 ст.152 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток за період з 01.04.2010 р. по 31.03.2012 р. в сумі 50324,00 грн. в т.ч. за І квартал 2012 року на суму 50324,00 грн.;

2. абз. «а»п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 та п.187.8 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200, 12 ст.200, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого платником занижено показники різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період на суму 89594,00 грн., в т.ч. за січень 2012 року на суму 89594,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 21.08.2012 року Варвинською МДПІ було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

-від 07.09.2012 №0000052200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на прибуток на 62905,00 гривень;

-від 07.09.2012 №0000062200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на 59908,75 гривень;

-від 07.09.2012 №0000072200/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на 52083,75 гривень.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією і Законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни визначні ст. 39 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пунктом 1 розділу XIX «Прикінцеві положення»визначено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011, крім: статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 01.01.2013.

У відповідності до п. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України, передбачено що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З підпункту 1.20.1. п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР слідує, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Підпунктом 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України №334/94-ВР встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

З пп. 1.20.10 п. 1.20 ст.1 Закону України №334/94-ВР вбачається, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Однак колегія суддів, звертає увагу на те, що у відповідності до п. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України, положення підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, не застосовується.

Згідно пункту 2 розділу ХХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія судів зазначає, що на даний час відсутній механізм нарахування податкових зобов'язань за непрямим методом, оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність, а положення ст. 39 Податкового кодексу України ще не набрали чинності, а тому в даному випадку підлягає застосуванню пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України №334/94-ВР, згідно якого, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції щодо нарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 62905,00 гривень та податку на додану вартість в сумі 50908,75 гривень за порушення останнім абз. «а»п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України не відповідають вимогам п.п. 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому податкові повідомлення - рішення №0000052200/0 та №0000062200/0 від 07.09.2012 підлягають скасуванню.

Підставою для винесення податкового повідомленя-рішення №0000072200/0 від 07.09.2012 стали виявлені в ході перевірки порушення, зміст яких полягає в тому, що ТОВ «Насіння-Агрохім»при формуванні показників податкового кредиту (р. 10.1 та р.17) декларації за січень 2012 року, відображено суми податку від операцій придбання (отримання) залізничних послуг від контрагента СТГО «Південна Залізниця»і.п.н. в розмірі 235500,00 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2012 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

В акті перевірки встановлено, що одна з поданих позивачем податкових накладних №228/041 від 26.01.2012 на загальну суму 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн., обсяг поставки без ПДВ 208333,33 грн., була віднесена до податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2012 року з порушенням п. 198.2 та 198.6 ст. 198; п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу від 02.12.2010 року та п.12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. N1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», а саме: в зазначеній податковій накладній №228/041 від 26.01.2012 отриманій від СТГО «Південна Залізниця»в графі 3 «номенклатура товарів/ послуг продавця» значиться запис «залізничні послуги», в графі 5 «одиниця виміру товару»зазначено «грн.», в графі 6 «кількість (об'єм, обсяг)»вчинено запис «1 посл.», а в графі 7 «ціна постачання одиниці товару/ послуги без урахування ПДВ»відображено ціну 66666,67 грн. Таким чином, обсяг постачання (база оподаткування) за основною ставкою (графа 8) повинен зазначатись в розмірі 66666,67 грн. (графа 6 X графу 7(1 посл. X 66666,67 грн.)), натомість показник графи 8 безпідставно завищений і відображає обсяг поставки на суму 208333,33 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що ТОВ «Насіння Агрохім»у поданій до Срібнянського відділення Варвинської МДПІ декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року завищено показник податкового кредиту, відображений в рядках 10.1 та 17 на 41667,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в ході проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння - Агрохім»Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області не було взято до уваги податкову накладну від 26.01.2012, видану державним підприємством «Південна залізниця», з підстав наявності помилки в її заповненні.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Колегія суддів зазначає, що на виконання вищевикладеного товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння - Агрохім»до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області була направлена податкова накладна від 26.01.2012, яка відповідає вимогам діючого законодавства та підтверджує правомірність визначення податкових зобов'язань.

Підпунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності). У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Судом встановлено, що податкова накладна, яка не була прийнята Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією до уваги при проведенні перевірки та визначенню податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння Агрохім», містила всі необхідні реквізити, передбачені ст.201 Податкового кодексу України. Крім того, зазначена податкова накладна була включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Варвинська МДПІ прийняла спірну податкову накладну та не надіслала повідомлення про уточнення податкових зобов'язань, що є доказом правомірності СТГО «Південна Залізниця»нарахування податкових зобов'язань, що не заперечується відповідачем.

З п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України слідує, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Наявність правильно оформленої податкової накладної від 26.01.2012, платіжного доручення №41 від 26.01.2012, згідно якого ТОВ «Насіння Агрохім»сплатило 250000,00 грн., в т.ч. ПДВ 41666,67 грн., колегія суддів приходить до висновку, що сформований позивачем податковий кредит відповідає вимогам Податкового кодексу України, зокрема п. 198.2 ст.198.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст виготовлено 21.01.2013.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.