Рішення № 28776205, 22.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.13р. Справа № 15/5005/10573/2012

За позовом Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс"Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер", м.Дніпропетровськ

про стягнення 64 143,26 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Жарова В.В., представник за довіреністю № 8 від 03.01.13р.

від відповідача: Белікова С.А., голова правління

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 07.12.12р. порушено провадження у справі №15/5005/10573/2012 за позовом Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер" (далі-відповідач), про стягнення 64 143,26 грн. Справу призначено до розгляду на 25.12.12р.

Сума позову складається з наступних сум: 48770,76 грн. - заборгованість за поставлену теплову енергію, 5 423,28 грн. - пеня, 5 963,41 грн. - інфляційні витрати, 3 985,81 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду від 25.12.12р. відкладено розгляд справи на 22.01.13р.

22.01.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про те, що відповідачем було погашено суму боргу за поставлену теплову енергію частково, а саме у розмірі 31 276 грн. Таким чином, залишок не погашеного боргу складає 17 494, 76 грн., який позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, в судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про відмову від стягнення пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

В свою чергу, повноважний представник позивача суму основного боргу в розмірі 48770,77 грн. визнає в повному обсязі, але зазначає про те, що на даний час залишок боргу складає 17 494, 76 грн., що підтверджується доказами, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.01.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.03р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання при наявності приладу обліку № 141-С (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач відпускає відповідачу теплову енергію, а відповідач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим Договором.

Так, на виконання умов Договору, позивачем за період з 01.10.10р. по 31.10.12р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 48 770,76 грн., що підтверджується пред'явленими на оплату рахунками, які знаходяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлену теплову енергію у розмірі 48 770,76 грн.

В судовому засіданні повноважний представник позивача заявив про те, що відповідачем було погашено суму боргу за поставлену теплову енергію частково, а саме у розмірі 31 276 грн. Таким чином, залишок не погашеного боргу складає 17 494, 76 грн., який позивач просить стягнути з відповідача.

В свою чергу, відповідач підтверджує факт заборгованості перед позивачем за отриману теплову енергію у розмірі 17 494,76 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено сторонами, що станом на 22.01.13р. відповідач має заборгованість за отриману теплову енергію у розмірі 17494,76грн., що є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 17 494, 76 грн. грн., оскільки дана вимога є обґрунтованою та доведеною, а крім того є визнаною відповідачем.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 31 276 грн. провадження у справі слід припинити, оскільки зазначена сума була погашена відповідачем після звернення позивача з даною позовною вимогою до суду.

Крім того, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення пені у розмірі 5 423,28 грн., інфляційних витрат у розмірі 5 963,41 грн., 3 % річних у розмірі 3985,81грн., оскільки позивач відмовився від даних позовних вимог, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 31 276,00 грн., пені у розмірі 5423,28 грн., інфляційних витрат у розмірі 5 963,41 грн., 3 % річних у розмірі 3 985,81 грн. провадження у справі - припинити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 116 "Юпитер" (49055, м. Дніпропетровськ. вул. Новокримська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 21928172) на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м Дніпропетровськ, вул. Макарова, буд. 32, код ЄДРПОУ 32560611) заборгованість за теплову енергію у розмірі 17 494, 76 грн. (сімнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири грн. 76 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 23.01.13р.