Постанова № 28774453, 22.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/2956/12 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екологія»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Екологія»до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Екологія звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0002982320 від 29 серпня 2012 року, винесеного ДПІ у м. Чернігові

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ПАТ «Екологія»подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Чернігівського окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити у справі нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Екологія»з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з ПДВ за квітень 2011 року при здійсненні господарських правовідносин з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1514/22/02173816 від 14.08.2012 року, яким встановлено порушення п.198.2, 198.6 ст. 198, п.200.1 п.200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за квітень 2011 року на суму 20 478 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у місті Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення №0002982320 від 29.08.2012 року, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 38717 грн.

Як встановлено судом, між ПАТ «Екологія»та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»укладено договір підряду №01/04 від 01.04.2011 року відповідно до умов якого ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»зобов'язалось виконати роботи, зазначені у п.2.1 договору, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити їх.

По взаємовідносинах з товариством позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за квітень 2011 року в сумі 20 478,34 грн на підставі податкових накладних № 21 від 29.04.2011 року та № 22 від 29.04.2011 року.

Позивач під час перевірки на підтвердження виконання договору надав податковому органу первинні документи, а саме: договір підряду форми КБ-3 «довідка вартості будівельних робіт, витрат»; податкові накладні; банківські виписки; акти прийому -передачі виконаних робіт б/н від 29.04.2011 року на суму 35038 грн у т.ч. ПДВ 5839,67 грн; б/н від 29.04.2011 року на суму 87832 грн в т.ч. ПДВ 14638,67грн; №27 від 30.09.2011 року на суму 2008,80 грн в т.ч. ПДВ - 334,80 грн.

Як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на акт №129/227/35554567 від 17.05.2012 року Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо результатів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року, зокрема: відсутність товариства за місцем реєстрації, відсутність за місцем реєстрації засновників товариства, відсутність зареєстрованих за товариством автомобілів у м. Луганськ, відсутність ліцензії на надання послуг з перевезення автомобільним транспортом. Крім того, податковою міліцією ДПА у Луганській області порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за фактом ухилення від сплати податку на прибуток у великих розмірах за ст. 212 ч.3 КК України

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»та ведення господарської операції відповідності до вимог законодавства України, а отже вважає, що податкові накладні товариством складені формально, не несуть доказовості здійснення господарських операцій і не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

Погодитись з доводами суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не може з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірка господарської діяльності позивача проводилась податковим органом за квітень 2011 року, тоді як акт перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» стосувався квітня 2012 року.

За змістом приписів ст.228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а, отже, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході розгляду справи, судом першої інстанції не було встановлено недійсність чи нікчемність укладеного між позивачем та його контрагентом договору.

Зазначений договір №01/04 від 01.04.2011 року укладений у відповідності до вимог Цивільного та господарського законодавства України, підписаний уповноваженими особами, містить всі необхідні умови договору.

Крім того, факт виконання умов договору підтверджується зібраними у справі первинними документами, а саме: актами приймання виконаних робіт за квітень 2011 року локальним кошторисом №1 на ремонт ангарів довідкою про вартість додаткових робіт, дефектним актом, податковими накладними, банківськими документами.

На момент укладення договору ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»було зареєстровано як платники податку та зареєстровані в ЄДРПОУ.

Так, у справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.

Доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо чи могло бути відомо про такі зловживання відповідач в ході розгляду справи не надав.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податковогокредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітногоподаткового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Всі податкові накладні, копії яких долучено до справи, відповідають вимогам вищезазначеної норми закону, а отже доводи суду першої інстанції, що вони складені формально та не несуть доказовості щодо здійснених господарських операцій і не можуть слугувати для формування податкового кредиту з ПДВ, є безпідставними та не підтверджуються зібраними у справі доказами.

З урахуванням встановлених у справі обставин, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, а тому вважає за необхідне апеляційну скаргу ПАТ «Екологія»задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Екологія» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові №0002982320 від 29 серпня 2012 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 23 січня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.