Постанова № 28772969, 16.01.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 січня 2013 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/2996/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,

при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.

за участю сторін:

від позивача - Шатських О.В.,

від відповідача - Васійчук С.І. ,

від відповідача - Татарчук Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Червона рута" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях про скасування податкового повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду із адміністративним позовом звернулося Мале приватне підприємство "Червона рута з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач мотивув позов тим, що ДПІ в м.Чернівцях було необґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 06 серпня 2012 року №0004950171. Дане рішення винесено на підставі того, що на МПП "Червона рута" (диско-бар "Сезам) працював неоформлений належним чином громадянин ОСОБА_4 та отримував заробітну плату з якої утримання податку на доходи фізичних осіб найманих працівників не відбувалося. Проте, висновок про те, що ОСОБА_4, працював на МПП "Червона рута" зроблено на не перевірених поясненнях ОСОБА_4

Відповідач в запереченнях зазначив, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки встановлено, що в період з грудня 2011 року по лютий 2012 року громадянин ОСОБА_4 працював в МПП «Червона рута» на посаді офіціанта.

Дане підтверджується поясненнями ОСОБА_4, де він вказав, що працював близько трьох місяців офіціантом бару «Сезам». Про працевлаштування був в усній домовлений з громадянкою ОСОБА_5.

Факт праці ОСОБА_4 підтверджуються поясненнями знайомих ОСОБА_4 громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтверджують те, що ОСОБА_4 протягом трьох місяців був барменом у диско-барі «Сезам» (МПП «Червона рута»). Дані пояснення були надані 23.11.2012 року під час проведення перевірки за зверненням до працівників міліції громадянином ОСОБА_9

Також вказує на те, що відповідно до ст. 24 КЗпП та п.7 постанови №9 від 06.11.1992р. Пленуму Верховного Суду України, фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлено, якщо робота здійснювалася за розпорядженням чи за згодою власника або уповноваженого ним органу. Тобто відсутність трудового договору не підтверджує той факт, що ОСОБА_4 не був працівником МПП "Червона рута".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

25 липня 2012р. працівниками державної податкової інспекції у м. Чернівцях була проведена позапланова виїзна перевірка ПМП «Червона рута», на підставі якої було прийняте податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях від 06 серпня 2012 р. №0004950171, яким збільшена сума грошового зобов'язання на 1125,00 грн. та застосовані штрафні санкції на 791,25 грн.

Проводячи позапланову виїзну перевірку МПП «Червона рута» головний державний податковий ревізор-інспектор Татарчук Дмитро Петрович встановив порушення п.п. 176.2 а, п. 176.2 ст. 176Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року - несвоєчасне та неповне перерахування, утримання та сплата до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за його рахунок за період з 01.12.2011 року по 29.02.2012року.

В Акті перевірки від 25 липня 2012 року №711/22-1/14260118 вказано, що згідно пояснення ОСОБА_4 було встановлено, що в період з грудня 2011 року по лютий 2012 року вищевказаний громадянин працював на МПП «Червона рута» (диско-бар «Сезам») на посаді офіціанта. Даний висновок був зроблений з пояснень ОСОБА_4, які були надані старшому дільничому інспектору Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ст. лейтенанту міліції Байдюку В.Ф. під час перевірки хуліганських дій за зверненням ОСОБА_9

Ревізор-інспектор Татарчук Д.П. посилається на не перевірені пояснення ОСОБА_4

В листі Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області №31/3161 від 16.03.2012р. йдеться про те, що гр. ОСОБА_4 прийняла на роботу та виплачувала заробітну плату гр.ОСОБА_5

Встановлено, що ОСОБА_5 була прийнята на роботу барменом 12.07.2010 р. (наказ №37 від 12.07.2010р) та звільнена 15.03.2012р. (наказ №4 від 15.03.2012р.). Тобто, повноважень приймати ОСОБА_4 на роботу ОСОБА_5 не мала. Такі повноваження бувшим директором МПП «Червона рута» ОСОБА_1, ні в усній, ні в письмовій формі їй не надавались.

В п.7 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», з урахуванням вимог статті 24 КЗпП фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлено, якщо робота здійснювалася за розпорядженням чи за згодою власника або уповноваженого ним органу.

Жодним документом факт здійснення грошових виплат громадянину ОСОБА_4 або факт нарахування виплат МПП «Червона рута» не доведений.

Принципом державної політики в галузі прав людини, затвердженим Постановою Верховної Ради України «Про засади державної політики України в галузі прав людини», є визнання обмеженості свободи держави, її органів і посадових осіб відповідно до принципу, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачається законом.

Законом не передбачено обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків і застосування штрафних санкцій тільки на не перевірених і не підтверджених поясненнях однієї особи.

Пунктом 4.1.4 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Ст. 80.6. Податкового Кодексу України передбачено: «Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо)».

Згідно з вимог цієї статті, головний державний податковий ревізор-інспектор Татарчук Д.П. повинний перш за все застати ОСОБА_4 на робочому місці, опитати його, яку він роботу проводить, як отримує заробітну плату і т.д. А потім перевірити документи первинного обліку. І якщо в документах є факт нарахування і виплати працівнику коштів, а податок з цих сум не сплачений, тільки тоді він вправі застосовувати штрафні санкції.

Ревізором-інспектором Татарчуком Д.П. встановлено тільки факт того, що документів, які б свідчили, що ОСОБА_4 працює і отримує зарплатню в МПП «Червона рута» не має.

Факт праці ОСОБА_4,тобто знаходження на робочому місті і виконанні службових обов'язків без належного оформлення, не встановлений перевіркою посадовими особами податкового органу і не закріплений належним актом з відібраними поясненнями

Отже, суд робить висновок, що ОСОБА_4 в МПП «Червона рута» не працював і гроші йому не нараховувались та не виплачувались, тому не нараховувався, не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платнику податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому судові підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адмінстративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях від 06 серпня 2012 р. №0004950171, яким Малому приватному підприємству «Червона рута» (14260118) збільшена сума грошового зобов'язання на 1125,00 грн. та застосовані штрафні санкції на 791,25 грн.

2. Судовий збір поверути МПП "Червона рута".

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі 18 січня 2013 року.

Суддя Г.Г. Спіжавка