Ухвала суду № 28772201, 23.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 січня 2013 року№ 812/893/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Твердохліб Р.С., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Кіровську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 28 листопада 2012 року № 373 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Кіровську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 28 листопада 2012 року № 373 та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства у позовній заяві, серед іншого, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем до суду надано позовну заяву, в якій заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 28 листопада 2012 року № 373 та зобов'язання вчинити певні дії та заяву, в якій позивач просить суд тільки визнати протиправним та скасування рішення від 28 листопада 2012 року № 373.

З огляду на вищевикладене, судом не можливо встановити які саме позовні вимоги заявлені позивачем до управління Пенсійного фонду України у м. Кіровську Луганської області.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання адміністративного позову немайнового характеру - у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік» установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147,00 гривні.

З огляду на розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2013 року, встановленої статтею 8 Закону України від 06 грудня 2012 року № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік», за подання до адміністративного суду у 2013 році позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 114,70 грн. та не більше 2294,00 грн., немайнового характеру 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 34,41 грн.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового судом враховується таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем, серед іншого, заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення від 29 листопада 2012 року № 373 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, які є майновими вимогами.

Крім того, вимоги про зобов'язання відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 є не майновими вимогами.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а саме, - позивачем не сплачено судовий збір, у розмірі, встановленому Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру - 114,70 грн. та немайнового характеру - 34,41 грн.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Кіровську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення від 28 листопада 2012 року № 373 та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду адміністративний позов з якого вбачається які саме позовні вимоги заявлені позивачем та оригінал документу про сплату судового збору майнового характеру у розмірі 114,70 грн. та немайнового характеру у розмірі 34,41 грн. (у разі заявленя позовних вимог немайнового характеру), в доход Державного бюджету України за такими банківськими реквізитами:

Отримувач УДКСУ у м. Луганську

Код ОКПО 37991503

МФО 804013

Банк отримувача ГУДКСУ у Луганській області

Рахунок 31213206784006

Код платежу 22030001

Символ звiтностi банку 206.

У разі невиконання вимог зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

СуддяР.С. Твердохліб