Постанова № 28770707, 17.01.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5873/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.;

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреностями,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" (далі - ТОВ "Енергоінвест") звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає що висновки акту перевірки від 03.12.2012р. №56/16-02/24895253 є безпідставними та необґрунтованими, не відповідають нормам Податкового кодексу України, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000243500 від 12.12.2012р. підлягає скасуванню, за відсутності будь-яких порушень податкового законодавства з боку ТОВ "Енергоінвест" при провадженні ним господарської діяльності.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Позовні вимоги просили задовольнити повністю. Додаткового наголосили, що відповідач безпідставно дійшов висновків про порушення товариством вимог податкового законодавства, а дані відображені в акті перевірки є необґрунтованими, ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючих та не мають належного підтвердження допустимими доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Враховуючи належне повідомлення відповідача - суб'єкта владних повноважень про дачу, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Вінницької ОДПІ за підставі положень частини 4 статті 128 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 21.11.2012р. №98/16 та відповідно до наказу ДПС у Вінницькій області Вінницькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача (код ЄДРПОУ 24895259) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. при взаєморозрахунках із ТОВ "УМТ-Південь", ТОВ "Шлях Галелеї", ПП "Ніколаєв-Метторг" та ТОВ "Фінанс- Трейдінг".

На підставі викладених в акті перевірки даних встановлено, що відображені показники у рядку 03 Декларації "інші доходи" за 2-3 квартал 2011 року у загальній сумі 183655 грн. на підставі перевірених документів занижено на 500125 грн. ТОВ "Енергоінвест" до інших доходів не включено суму безнадійної кредиторської заборгованості 500125,28 грн. за зобов'язаннями (за платежем по векселю) щодо яких минув строк позовної давності у 3 кварталі 2011 року (а.с 11). Встановлено, що за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р. ТОВ "Енергоінвест" взаєморозрахунків із ТОВ "УМТ-Південь", ТОВ "Шлях Галелеї", ПП "Ніколаєв-Метторг" та ТОВ "Фінанс- Трейдінг" не проводило. Одночасно, згідно даних акту перевірки станом на 01.07.2011р. та станом на 30.09.2011р. заборгованості за даними підприємствами не виявлено.

За результатами перевірки складено акт від 03.12.2012р. №56/16-02/24895253 (а.с. 7-25). Згідно висновків якого, встановлено порушення ТОВ "Енергоінвест":

1) пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством ТОВ "Енергоінвест" занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за рахунок інших доходів (рядок 03 Декларації) у сумі 500125 грн. в декларації за 2-3 квартали 2011 року, в тому числі за 3 кв. 2011 року в сумі 500125 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за 2-3 квартали 2011 року в сумі 115029 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 03.12.2012р. позивач подав заперечення до ДПС у Вінницькій області №629 від 06.12.2012р. (а.с.57-58).

Згідно висновку щодо заперечень до акту №56/16-02/24895253 ДПС у Вінницькій області підтверджено правильність висновків акту від 03.12.2012р. (а.с.60-63).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000243500 від 18.12.2012р., яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств на суму 115029,00 грн. та визначено штрафну санкцію 28757,00 грн.

Не погоджуючись із виявленими порушеннями та оскаржуючи правомірність винесення податкового-повідомлення рішення №0000243500 від 18.12.2012р., позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно пп.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України до складу інших доходів включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Судом встановлено, що внаслідок поставки ТОВ "УМП-Південь" металопродукції на загальну суму 600125,28 грн. у ТОВ "Енергоінвест" перед даним контрагентом виникла заборгованість розрахунки за яку проведені частково безготівковим перахуванням грошових коштів у сумі 100020,88 грн. решта -векселем.

ТОВ "УМП-Південь" на підставі акту-приймання-передачі векселя від 30.08.2007р. прийняло в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар ТОВ "Енергоінвест" товар, простий процентний вексель АА 098927 від 31.07.2007р. номінальною вартістю 500125,28 грн. з датою погашення за пред'явленням.

Поряд з цим, в грудні 2007 року на підставі договору від 11.12.2007р. №11/12-01 відбулася господарська операція, за якою позивач продав, а ПП "Ніколаєв-Меттторг" придбало матеріальні цінності на загальну суму 601907,71 грн. Розрахунки за вказаною операцією проведені шляхом передачі від боржника (векселедавця) ПП "Ніколаєв-Меттторг" кредитору ТОВ "Енергоінвест" простого векселя АА 0308707 від 18.12.2007р. номінальною вартістю 601907,71 грн.

Так, висновки перевіряючого щодо не включення при поданні декларації позивачем до рядку "Інші доходи" безнадійної кредиторської заборгованості 500125,28 грн. за зобов'язаннями (платежем по векселю), не знайшли свого логічного підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

В судовому засіданні досліджено договір доручення №1895-Б на виконання разового замовлення по обміну цінних паперів від 24.12.2007р. (а.с.51), Акт прийому-передачі виконаних робіт і цінних паперів по договору доручення №1895-Б від 24.12.2007р. (а.с.52), Договір №1/1894-Б обміну цінних паперів від 24.12.2007р., Акт прийому-передачі виконаних робіт і цінних паперів до договору доручення №1/1894-Б від 24.12.2007р. (а.с.54).

Крім того, суд зважає на наданий позивачем Витяг з акту №1 від 15.03.2012р. про вилучення для знищення документів не внесених до національного архівного фонду (а.с.55-56). Згідно пояснень представників позивача вищеописані векселі були знищені.

Суд не може погодитись з висновками перевіряючих щодо визначення суми 500125,28 грн. як безнадійної кредиторської заборгованості.

З врахуванням вищенаведених операцій позивача, суд вважає, що у ТОВ "Енергоінвест" була погашена кредиторська заборгованість перед ТОВ "УМП-Південь" шляхом видачі простого векселя та погашена кредиторська заборгованість перед ПП "Ніколаєв-Меттторг" шляхом прийняття від боржника простого векселя. Натомість виникли грошові зобов'язання по розрахунках за цінними паперами (векселями): по векселю виданому - 500125,28 грн.. по отриманому - 601907,71 грн.

Особливості обігу векселів в Україні, визначені Законом України "Про обіг векселів в Україні" № 2374 від 05.04.2001р., який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону, в редакції, чинній на час видачі векселів, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Проте, в силу положень статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Суд зазначає, що здійснення суб'єктом господарювання оплати вартості товарів (робіт, послуг) шляхом видачі (передачі) векселів в силу норм ст.4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" спричиняє припинення грошових зобов'язань щодо платежу за договором та виникнення грошових зобов'язань щодо платежу за векселем.

Таким чином, зобов'язання щодо погашення заборгованості за укладеними договорами між позивачем та ТОВ "УМТ-Південь", ТОВ "Шлях Галелея", ПП "Ніколаєв-Метторг" та ТОВ "Фінанс -Трейдінг" є припиненими, у зв'язку з чим суми кредиторської заборгованості позивача не можуть вважатись безнадійною сумою боргу в розумінні вимог п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 статті 257 ЦК України).

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою залишається нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, вона підпадає під визначення "безнадійна заборгованості" та підлягає включенню до складу валових доходів платника у відповідному податковому періоді, на підставі вимог пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового Кодексу України .

Суд, не погоджується з висновками перевіряючого ревізора викладеними в акті перевірки від 03.12.2012р., зважаючи на повне погашення заборгованості позивачем.

Крім того, доцільним є наведення положень п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, згідно яких документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому в акті перевірки від 03.12.2012р. №56/16-02/24895253 відсутнє письмове зазначення документів на підставі яких проводилась перевірка та постановлено висновки перевіряючим ревізором-інспектором щодо заниження податку на прибуток ТОВ "Енергоінвест".

Водночас, суд наголошує, що ДПС у Вінницькій області вже проводилась документальна виїзна позапланова перевірка з питань взаєморозрахунків із використанням векселів з вищевказаними суб'єктами господарювання за період з 01.01.2006р. по 01.01.2008р., про що складена довідка від 11.03.2009р. №3/35-30-30453593 (а.с.42-45). За наслідками вказаної перевірки будь-яких порушень чинного законодавства з боку позивача не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні доходів та нарахуванні податку на прибуток підприємств, а висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч. 4 ст. 69 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.1, 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, за відсутності обґрунтованих заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що при винесені податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позов ТОВ "Енергоінвест" підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0000243500 від 18.12.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвест" судові витрати в розмірі 1437 грн. 86 коп. (одна тисяча чотириста тридцять сім гривень 86 копійок) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович