Ухвала суду № 28770503, 17.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-3878/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-3878/12/2070

за позовом Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс" у формі Товариства з бмеженою відповідальністю (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 12.03.2012 за 0002202302 та №0002232302.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року адміністративний позов Виробничо - комерційного підприємства "Бетонікс " у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області державної податкової служби №0002202302 від 12.03.2012 року та №0002232302 від 12.03.2012 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ВКП «Бетонікс» ТОВ з питання фінансово-господарських відносин з ТОВ «Тех- Агроремпоставка» за період з 01.02.2010 року по 31.10.2010 року за результатами якої складено акт №635/235/32871501 від 27.02.2012 року, за висновками якого встановлені порушення - ч.І ст.. 203, 215, п 1 ст. 216, ст.. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ВКП «БЕТОНІКС» ТОВ з ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» код ЄДРПОУ 36457279, п.п.5.2 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями встановлено його заниження сумі 587791 грн., в тому числі за II кв. 2010 р. в сумі 201779грн., III кв. 2010 р. - 266113 грн., ІУ кв. 2010 р. в сумі 119899 грн., пп.7.4.1 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997р. за № 168/97-ВР із змінами та доповненнями занижено ПДВ в сумі 470233 грн., в тому числі за березень 2010 р. в сумі 51539 грн., за квітень 2010р. в сумі 41052 грн., за травень 2010 р. в сумі 37050 грн., за червень 2010р. на 31782 грн., за липень 2010р. на 90107 грн., за серпень 2010р. на 93617 грн., за вересень 2010р. на 29167 грн., за жовтень 2010 року, на 95919 грн.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.03.2012 року №0002202302 та №0002232302.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень

Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 1,2,3,4 кв. 2010 року та податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказані періоди в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ та до валових витрат витрати за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА», який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» грунтувалися на висновках акту перевірки, проведеної відносно контрагента позивача в якому зазначено про відсутність у ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» можливості на здійснення відповідної господарської діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ «ТЕХ-АГРОРЕМПОСТАВКА» договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/01/02 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити за товар на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 Договору кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні властивості товару відображені в специфікаціях або рахунках-фактурах.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними

01.10.2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Продавець) було укладено договір № 108/01/10, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2 Договору кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні властивості товару відображені в специфікаціях або рахунках-фактурах.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікацією, видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортними накладними.

15.03.2010 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №19/15/03 відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2 Договору кількість, найменування, вартість та інші індивідуальні властивості товару відображені в специфікаціях або рахунках-фактурах.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортною накладною.

01.07.2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Підрядник) було укладено договір № 71/10/08 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на свій ризик та своїми силами виконати для замовника вивантаження (обробку) вантажу замовника з залізничних вагонів на вантажні майданчики замовника та відчистити колію від решток вантажу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.14 Договору вантажний майданчик розташовано м. Дергачі, вул.. Центральна,1-А, Харківської області та м. Харків, вул. Пащенківська,17.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується протоколом погодження ціни, актом сдачі-приймання виконаних робіт, податковими накладними.

01.07.2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Виконавець) було укладено договір №72/10/08 відповідно до якого виконавець зобов'язується своїми власними силами та за свій рахунок виконати послуги по мийці автомобілів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги відповідно до умов договору.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується актом сдачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною.

Наявність у позивача автотранспорту підтверджується договором оренди автотранспорту від 04.01.2010 р. № 0102, укладеного з ТОВ «Альтекс».

02.07.2010 року між позивачем (Принципал) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Комерційний агент) уклали договір про надання комерційний агентських послуг № 73/10/08, відповідно до умов якого Агент зобов'язується надати Принципалу послуги, а саме: вивчити риночний попит та пропозиції на товари, надати послуги по укладанню договорів та укладенню угод на умовах, у порядку відповідно до цього Договору, діючи від імені та за рахунок, по дорученню та в інтересах Принципала.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується актом сдачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною.

Також надання ТОВ «Тех-Агроремпоставка» позивачу агентських послуг згідно договору № 73/10/08 підтверджується укладанням між позивачем та ПП «Досвід» договору № 63/19/07 від 19.07.2010 року (а.с.179-198).

01.03.2010 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №18/01/03 від 01.03.2010 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується власними силами та за свій рахунок надати послуги по очищенню території від відходів виробництва замовника за адресою вул.. Пащенковська, 17, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані послуги по цінам, у порядку та на умовах визначених цим договором.

Фактичне виконання умов вказаного договору підтверджується актом виконаних робіт, податковою накладною.

Наявність у позивача приміщення за адресою м. Харків, вул.. Пащенковська, 17 підтверджується договором оренди приміщення та виробничого обладнання № 0102/07 від 03.01.2007 року, укладеного між ТОВ «Альтекс» та позивачем (а.с.203-204).

Отже, реальність господарських операцій за вказаними вище договорами підтверджується матеріалами справи.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт перевірки контрагента позивача за спірними договорами, як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за спірні періоди в зв'язку з тим, що за висновками акту перевірки ТОВ «Тех-Агроремпоставка» договори, укладені позивачем з вказаним контрагентом містять ознаки нікчемності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на прибуток за 1,2,3,4 кв. 2010 року та податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року за операціями, проведеними на підставі договорів, укладених з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «Тех-Агроремпоставка» податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за спірними договорами підтверджено документально, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару та виконаних робіт правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат, сплачених на підставі укладених з ТОВ «Тех-Агроремпоставка» договорів підряду та поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-3878/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.