Ухвала суду № 28767987, 22.01.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

22.01.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів

головуючого - Машкаринця І.М.

суддів - Дідика В.М., Мишинчук Н.С.

за участю прокурора - Міцовди К.Д.

захисника- ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора прокуратури м. Ужгорода на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.11.2012 року щодо ОСОБА_1

Цією постановою кримінальна справа щодо ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Крушельниця, Сколівського району Львівської області, мешканця АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України повернута прокуратурі Закарпатської області на додаткове розслідування.

Досудовим слідством ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення в тому, що останній, працюючи на посаді виконавчого директора ТОВ «Термодім» м. Ужгороді і являючись службовою особою, відповідальною за ведення та надання податкової звітності про фінансово-господарську діяльність товариства, в період з жовтня по грудень 2008 року, умисно, з метою заниження об»єкту оподаткування, безпідставно збільшив валові витрати та завищив податковий кредит підприємства відповідно на 2866600 та 642814 грн. за рахунок безтоварних господарських операцій з ТОВ «Інсайд групп», ТОВ «Мілегрі», ТОВ «Інтербілд і К», які мають ознаки фіктивності, вніс ці завідомо неправдиві відомості в податкову декларацію за 4 квартал 2008 року, що призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах в сумі 1359464 грн.

Справа судом повернута на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Неправильність досудового слідства, як зазначено в постанові суду, полягає в неконкретності пред»явленого ОСОБА_1 обвинувачення, в якому не зазначені обставини, що стосуються події злочину, зокрема не встановлено спосіб ухилення обвинуваченим від сплати податків.

Зважуючи на показання в судовому засіданні підсудного та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про те, що до виконання робіт на об»єктах будівництва ТОВ «Термодім» залучалась робоча сила та важка будівельна техніка інших господарюючих суб»єктів, що впливало на валові витрати підприємства і формування бази оподаткування, однак залишилось нез»ясованим, суд вважав, що ця неповнота досудового слідства може бути усунута тільки шляхом додаткового розслідування справи, так як потребує проведення додаткових слідчих дій (очних ставок, впізнання, тощо), які суд позбавлений можливості провести.

Одночасно, даючи оцінку доказам у справі, суд робить висновок про те, що обвинувачення ОСОБА_1 в ухиленні від сплати податків ґрунтується виключно на акті перевірки контролюючого органу від 6.01.2011 року №9/23-60/32637121/308 та винесених на його підставі повідомленнях-рішеннях податкового органу щодо суми податкового зобов»язання ТОВ «Термодім», яке визнано протиправним і скасовано постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року, яка оскаржена в апеляційному порядку.

Враховуючи, що до прийняття остаточного рішення апеляційною інстанцією у вказаній адміністративній справі сума податкового зобов»язання ТОВ «Термодім» є неузгодженою, суд приходить до висновку про неможливість прийняття ним рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів та необхідності повернення справи, з цих підстав, на додаткове розслідування.

Не погоджуючись з цим рішення, прокурор в апеляції порушує питання про скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Прокурор стверджує, що обвинувачення ОСОБА_1 в ухиленні від сплати податків ґрунтується не тільки на оскарженому рішенні контролюючого органу щодо визначення суми податкового зобов»язання підприємства, але й підтверджується сукупністю інших доказів у справі, а тому повернення справи на додаткове розслідування з огляду на відсутність остаточного рішення апеляційної інстанції у вказаній адміністративній справі є необґрунтованим.

При цьому апелянт вказує на безпідставність відхилення судом клопотання державного обвинувача про направлення запиту до Львівського апеляційного адміністративного суду щодо результатів розгляду вказаної адміністративної справи.

Прокурор також вважає, що суд мав процесуальні можливості усунути, в разі необхідності, недоліки досудового слідства, шляхом давання органу досудового слідства судових доручень в порядку ст.315-1 КПК України, однак не вичерпавши ці можливості, повернув справу на додаткове розслідування, водночас не зазначивши у постанові, які саме додаткові слідчі дії при цьому необхідно виконати і чому сам позбавлений можливості їх виконати.

Адвокат ОСОБА_4 в запереченні на апеляцію вказує на її безпідставність, вважаючи незаконним пред»явлення ОСОБА_1 обвинувачення в ухиленні від сплати податків на підставі неузгодженої суми податкового зобов»язання.

Заслухавши доповідача, промови прокурора на підтримку апеляції та захисника про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.281 КПК України підставами для повернення справи на додаткове розслідування є неповнота та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування, суд зазначених вимог закону не дотримався.

Висновок суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування з огляду на неконкретність пред»явленого ОСОБА_1 обвинувачення не відповідає фактичним обставинам, встановленим під час судового розгляду справи.

Зокрема, під час судового розгляду прокурором винесена постанова про зміну пред»явленого ОСОБА_1 обвинувачення з ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України на ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України ( т.13. а.с.65).

В долученій до справи постанові про зміну обвинувачення зазначені встановлені досудовим слідством обставини справи, в тому числі, що стосуються події злочину, зокрема й способу ухилення обвинуваченим ОСОБА_1 від сплати податків шляхом заниження об»єктів оподаткування з внесенням ним завідомо неправдивих даних до офіційних документів податкової звітності ( т.13, а.с.33-38).

Як слідує з протоколу судового засідання постанова прокурора про зміну обвинувачення, якою і визначаються межі судового розгляду, всупереч вимогам ч.3 ст.277 КПК України в судовому засіданні не була оголошена (т.13, а.с.65), що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а висновок суду про неконкретність цього обвинувачення не ґрунтується на даних, здобутих під час судового розгляду.

Виходячи зі змісту оскарженої постанови повернення справи на додаткове розслідування викликано необхідністю перевірки даних, встановлених під час судового слідства, зокрема показань підсудного та окремих свідків про залучення до виконання робіт на об»єктах будівництва ТОВ «Термодім» робочої сили та важкої будівельної техніки інших будівельних організацій.

Між тим, повертаючи справу на додаткове розслідування для перевірки і уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд у постанові не вказав, які додаткові слідчі дії необхідно для цього провести та не обгрунтував свій висновок про неможливість їх проведення шляхом давання судового доручення в порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України.

З цього приводу судом не враховані роз»яснення, викладені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» про те, що в разі, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного та виклику й допиту нових свідків, витребування документів та давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

Колегія суддів, вважає необґрунтованим і висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття рішення в справі з огляду на неузгодженість суми податкового зобов»язання ТОВ «Термодім», щодо якого незакінчена процедура його судового оскарження.

Такий висновок судом зроблений без врахування роз»яснень, що містяться в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 8.10.2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов»язкових платежів» про те, що в разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватись на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України».

З протоколу судового засідання вбачається, що судом досліджувались і інші докази на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 в ухиленні від сплати податків (т.13, а.с.65-70), в разі необхідності суд вправі був призначити по справі і судово-економічну експертизу, а тому висновок суду про необхідність повернення справи на додаткове розслідування із-за неузгодженості суми податкового зобов»язання є помилковим.

При цьому суд всупереч вимогам, що містяться в п.13 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, наперед вирішив питання доведеності обвинувачення ОСОБА_1 в ухиленні від сплати податків, стверджуючи про відсутність інших доказів на підтвердження цього обвинувачення.

За таких обставин оскаржена постанова не може вважатись законною й обґрунтованою і з цих підстав підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд.

Приймаючи до уваги, що при винесенні даної постанови суд вдався до оцінки доказів у справі та доведеності обвинувачення, колегія суддів приходить до висновку, що новий судовий розгляд повинен проводитись в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст.365 та 366 КПК України ( в редакції 1960 року), п.11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2012 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 та ч.1 ст.366 КК України на додаткове розслідування скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Судді: