Вирок № 28767512, 23.01.2013, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/1634/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Скаковської І.В.

при секретарі Самар Г.В.

з участю прокурора Тарадай Л.О.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки і жительки с. Ракова, вул. Радянська, 114 Томашпільського району Вінницької області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, не працюючої, до екстрадиції проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2002 року ОСОБА_2 на присадибній ділянці її бабусі ОСОБА_3, що розташована по вулиці Радянській, 114, с. Ракова Томашпільського району, зірвала 10 самонасіяних рослин коноплі, які перенесла на горище літньої кухні за вказаною адресою, де незаконно висушила та подрібнила і зберігала з метою подальшого незаконного збуту.

21 лютого 2003 року під час проведення огляду домогосподарства ОСОБА_3, що розташоване по вулиці Радянській, 114, с. Ракова Томашпільського району, працівниками міліції з горища літньої кухні було виявлено та вилучено речовину рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 34 від 22 квітня 2003 року має мікроскопічні ознаки коноплі та містять тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом вагою 34,8 г.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому їй злочині за обставин, викладених в обвинувальному висновку визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому й по суті пред"явленого обвинувачення пояснила, що у 2001 році познайомилися з жителькою с. Гнатків ОСОБА_4 з якою потоваришували й почали приїжджати одна до одної в гості. Проживала підсудна у своєї бабки ОСОБА_5 по вул. Радянська, 114 с. Ракова. На присадибній земельній ділянці поряд з будинком виросли біля 10 рослин коноплі, які у жовтні 2002 року вона зірвала, перенесла на горище літньої кухні домогосподарства, де зірвала з них листя, подрібнила його і залишила сохнути, а стебла віднесла в сарай, щоб в подальшому їх викинути. Подріблені рослини коноплі зберігала з метою, щоб в подальшому попробувати з кимсь покурити. Так як до неї додому приїжджала в гості ОСОБА_4, а також приходили біля 3-4 разів знайомі ОСОБА_6 і ОСОБА_7, то вона пригощала їх коноплею, яку вони спільно курили через так звані "бульбулятори", які з полімерних пляшок робив ОСОБА_6 Використані "бульбулятори" вона викидала в сарай, щоб в подальшому викинути на смітник. Також дозволяла брати коноплю з горища ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

21 лютого 2003 року до неї додому приїхали працівники міліції, які під час огляду домогосподарства у сараї виявили і вилучили стебла коноплі та чотири використані "бульбулятори", на горищі літньої кухні залишки коноплі. Через тиждень після цього вона поїхала в м. Москву до своєї матері допомогти по роботі. Поїздку планувала раніше. Під час перебування в Москві вирішила залишитися там проживати разом із матір"ю. 25 вересня 2006 року родила дитину, якій в даний час виповнилося 6 років. Про те, що на території України з приводу вилучення коноплі її оголошено в розшук, не знала. 2 лютого 2012 року під час перебування в Москві її затримали працівники поліції і в подальшому було екстрадовано в Україну.

Крім повного визнання вини самою підсудною, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю інших доказів зібраних по справі та перевірених судом.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що потоваришувала із ОСОБА_2 й часто одна до одної приїжджали в гості. В середині грудня 2002 року свідок приїхала до ОСОБА_2, яка проживала разом із своєю бабкою по вул. Радянська, 114 в с. Ракова і ввечері до них також прийшов в гості ОСОБА_6 Через деякий час ОСОБА_6 і ОСОБА_2 запропонували свідку покурити коноплі на що остання погодилася. ОСОБА_6 при цьому з полімерної пляшки виготовив "бульбулятор", насипав туди коноплі, яку вони всі втрьох викурили. ОСОБА_8 взяв коноплю, свідку відомо не було. Після цього десь ще біля трьох-чотирьох разів до нового року свідок приїжджала до ОСОБА_2, до них приходив ОСОБА_8, який таким же чином готував наркотичний засіб і вони всі втрьох його курили. При цьому свідок бачила, що ОСОБА_2 брала коноплю з горища літньої кухні домогосподарства. Одного разу, коли вони з ОСОБА_2 мали намір їхати додому до свідка в с. Гнатків, то свідок попрохала підсудну, щоб та взяла з собою трохи коноплі, що та й зробила, насипавши коноплі в пакетик, який передала свідку. Прийшовши в смт. Томашпіль, зустріли ОСОБА_8, який запитав у них чи немає в них коноплі на що ОСОБА_2 відповіла, що є. При цьому свідок надсипала із пакетика трохи коноплі ОСОБА_8, який кудись пішов, а свідок із підсудною поїхали в с. Гнатків, де побули якийсь час і повернулися до підсудної додому в с. Ракову. До них знову прийшов ОСОБА_8 і вони всі втрьох викурили залишок коноплі, яка була у свідка. Одного разу, а це вже було після Нового року, тобто після 17 лютого 2003 року, свідок знову була в гостях у ОСОБА_2, яка розказувала свідку, що про коноплю мабуть вже знають всі і крадуть її, так як підсудна бачила сліди біля літньої кухні. Їхню розмову почула бабка підсудної, яка сказала, щоб вони зняли коноплю з горища і викинули її. Коли свідок і підсудна вилізли на горище літньої кухні, то свідок побачила, що там було лише кілька обтрушених рослин коноплі. Згодом до ОСОБА_2 приїхав брат свідка, ОСОБА_5, а ввечері прийшов ОСОБА_8, який запропонував братові покурити коноплі і на що той погодився. Так як свідок не хотіла курити коноплі, то вона залишилася в будинку, а брат, ОСОБА_8 і ОСОБА_2 вийшли з будинку і коли через деякий час повернулися до нього, то по їх поведінці свідок зрозуміла, що вони курили коноплю.

Згідно ст. 306 КПК(1960 р.), п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.1985 р. №11 (з наступними змінами і доповненнями) «Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ» передбачено, що оголосити показання свідка та потерпілого, які вони давали під час дізнання чи досудового слідства, суд може з власної ініціативи або за клопотанням учасників процесу в разі наявності істотних суперечностей між зазначеними показаннями, неявки в судове засідання свідків або потерпілих, якщо їх явка з тієї чи іншої причини є неможливою, а також в інших передбачених законом випадках.

Крім того, згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. У своєму рішенні від 18.12.2008 р. в справі «Луценко проти України», Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що «неможливість забезпечити участь свідка у судовому розгляді сама по собі не тягне припинення кримінального переслідування. У такій ситуації за умови дотримання права на захист національні суди можуть брати до уваги показання, отримані під час досудового слідства, зокрема якщо в них є підстави вважати, що ці показання підтверджені іншими доказами у справі».

При дослідженні судом під час судового слідства доказів у справі, підсудна, інші учасники процесу не заперечували проти можливості оголошення показань свідків даних ними на досудовому слідстві, з причин неможливості явки останніх в судове засідання, чим судом не порушено право підсудної на захист.

Із оголошених в судовому засіданні показань на досудовому слідстві свідка ОСОБА_7, явка якого не можлива до суду в зв"язку з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі, встановлено, що в листопаді 2002 року, більш точної дати не пам"ятає, зустрів в смт. Томашпіль своїх знайомих ОСОБА_2 і ОСОБА_4 з якими почав розмовляти. На вигляд дівчата були у нетверезому стані і коли свідок запитав їх про це, то ОСОБА_2 відповіла, що спиртних напоїв вони не вживали, а покурили лише листя коноплі. При цьому ОСОБА_2 розповіла, що коноплю вона зірвала біля свого будинку в с. Ракова, помістила їх на горище й висушила. При цьому свідок сам вирішив попробувати покурити коноплі, однак ОСОБА_2 йому відповіла, що при собі у неї коноплі не має, а якщо він хоче попробувати покурити, то щоб приходив до неї додому і вона йому дасть коноплі. На початку грудня 2002 року свідок прийшов до ОСОБА_2 додому в с.Ракову й сказав тій, що вона обіцяла дати йому коноплі. ОСОБА_2 дала йому невеликий поліпропіленовий пакет й сказала, щоб він виліз на горище літньої кухні та взяв собі коноплі скільки йому треба. Коли свідок виліз на горище, то побачив на бантинах біля шести висушених рослин коноплі, а на підлозі під цими кущами було натрушено трохи потеребленого листя. Свідок кинув до пакета дві пригорщі потеребленого сухого листя й пішов додому в смт. Томашпіль. Дійшовши до левадів в с. Ракова, приготував собі цигарку, насипавши у неї листя коноплі і так як після куріння йому стало зле, то іншу частину коноплі він викинув. З того часу ОСОБА_2 свідок більше не бачив (а.с. 27, 159).

Із оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які на момент розгляду справи померли, встановлено, що 21.02.2003 року біля 9 год. вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих при огляді домогосподарства ОСОБА_5, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_4. Під час огляду працівниками міліції з горища літньої кухні було вилучено суху речовину рослинного походження світло зеленого кольору, яка була на мішку. З невеликого приміщення сараю було вилучено два сухих стебла та чотири порожніх полімерних пляшки ємкістю по 1,5 л в нижніх частинах яких були пропалені невеликі дірки, а горловини обмотані фольгою від цигарок. Одна з пляшок знаходилася в підвалі, а три біля будинку ОСОБА_5 Присутня при цьому ОСОБА_2 повідомила, що являється онукою ОСОБА_5, вказану коноплю посіяла і виростила на своєму городі і помістила на горище, щоб вживати шляхом куріння і що зібрала біля 10 самонасіяних кущів коноплі (а.с.34-36, 164).

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_6, явка якого не можлива до суду в зв"язку з відсутністю за місцем проживання, встановлено, що приблизно 10-12 грудня 2002 року в с. Ракова зустрів своїх товаришів ОСОБА_11 та ОСОБА_12. Вони почали спілкуватися між собою з приводу святкування Нового року. ОСОБА_11 відповів, що якщо не буде де святкувати, то підуть до ОСОБА_2, так як у останньої є конопля, яку вони вживають шляхом куріння. Спочатку свідок подумав, що друзі про коноплю вигадали. Приблизно через днів три після цієї розмови, свідок біля 20 год. вечора повертався від своєї бабки додому й вирішив зайти до ОСОБА_2 попросити у неї коноплі, щоб попробувати покурити. ОСОБА_2 була вдома не сама, а з ОСОБА_4, жителькою с. Гнатків. Порозмовлявши з дівчатами, свідок попросив у ОСОБА_2, щоб вона дала йому коноплі на що та відповіла, що коноплі у неї немає. Однак ОСОБА_4 сказала, що дасть йому коноплі. Свідок дав дівчатам порожню сірникову пачку й вони вийшли на вулицю, а свідок залишився у веранді. Куди ходили дівчата, свідок не бачив. Проте, коли вони повернулися через декілька хвилин, то ОСОБА_4 передала йому пачку з під сірників в якій було сухе листя рослини коноплі. Забравши коноплю, свідок пішов до себе додому. Дану коноплю свідок скурив спільно із двоюрідним братом ОСОБА_13, жительки смт. Томашпіль у якої вони зустрічали Новий рік. Приблизно 10-15 січня 2003 року біля 20 год. вечора, повертаючись додому від своєї бабки й проходячи біля будинку ОСОБА_2, побачив у веранді будинку світло й вирішив зайти в будинок. У веранді були ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ще якийсь хлопець на ім"я ОСОБА_10, прізвища якого свідок не знає. Всі присутні курили цигарки. Потім зайшли в будинок й почали грати в карти. Через деякий час ОСОБА_2 і ОСОБА_4 запропонували присутнім покурити коноплі, яка у них є на що свідок та хлопець на ім"я ОСОБА_10 погодилися, а ОСОБА_11 і ОСОБА_12 промовчали. ОСОБА_14 дала свідку порожню пластмасову пляшку ємкістю 1,5 л й свідок зрозумів, що він повинен виготовити так званий "бульбулятор". При цьому ОСОБА_2 і ОСОБА_14 сказали присутнім, щоб вони йшли до приміщення магазину, розташованого навпроти будинку ОСОБА_2, а вони їх наздоженуть. Коли вони підійшли до приміщення магазину, їх наздогнали ОСОБА_2 і ОСОБА_14 і в руках ОСОБА_14 був поліпропіленовий пакет в якому знаходилося потереблене листя коноплі. ОСОБА_14 тримала пакет, ОСОБА_2 накидала з нього в пляшку листя коноплі і коли вони тільки приготовили "бульбулятор", то ОСОБА_11 і ОСОБА_12 пішли від них і «бульбулятор» вони розкурили в чотирьох. Крім цього, приблизно 19 січня 2003 року біля 20 год., коли свідок прийшов додому до ОСОБА_2, то побачив там ОСОБА_14 та її брата ОСОБА_5. Погравши трохи в карти, ОСОБА_5 сказав, що покурив би коноплі, яку вони вирішили попросити у ОСОБА_2. Та відповіла, що коноплі у неї не має. Однак якщо вони хочуть, то хай вилізуть на горище літньої кухні й там пошукають. Спільно із ОСОБА_5 свідок виліз на горище літньої кухні й побачив на підлозі розкидані потереблені сухі листки коноплі. Крім цього, більше ніякої коноплі свідок на горищі не бачив. Набравши сірникову коробку листя коноплі, злізли з горища й цю коноплю розкурили спільно із ОСОБА_2 через "бульбулятор" на вулиці біля будинку. Після цього до ОСОБА_2 більше не приходив і коноплі у неї не брав. Де вона взяла коноплю, свідку невідомо і ОСОБА_2 про це йому не повідомляла. Однак, влітку 2002 року сам бачив, що на городі біля її будинку росло багато рослин коноплі (а.с. 28).

Відповідно до протоколу виявлення та вилучення встановлено, що 21.02.2003 працівниками міліції в присутності понятих при огляді домогосподарства ОСОБА_15, розташованого по вул. Радянській, 114 с. Ракова було виявлено й вилучено: на горищі літньої кухні речовину рослинного походження світло зеленого кольору, частково потереблену, із специфічним запахом рослини коноплі; в господарській будівлі три стебла рослинного походження зеленого кольору; за жилим будинком три поліпропіленові пляшки ємкістю по 1,5 л, деформовані, в нижніх частинах яких є отвори, на горловинах мається наліт бурого кольору; в закинутому підвалі поліпропіленову пляшку ємкістю 1,5 л, деформовану, з отвором у нижній частині, на горловині якої знаходиться фольга з отворами та темний наліт. Присутня при цьому ОСОБА_2 пояснила, що зрізала на присадибній земельній ділянці біля десяти рослин коноплі, помістила їх на горище, де висушила і потеребила. Пригощала своїх товаришів ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 4).

Згідно довідки експерта №30 від 26.02.2003 року вилученні в домоволодінні ОСОБА_2 речовини та ПЕТ-пляшки віднесені: до особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу вагою 34,8 г; стебел коноплі посівної вагою 93,5 г, які наркотичним засобом не являються; ПЕТ-пляшки використовувалися для вживання шляхом паління наркотичних засобів, що одержують з коноплі (канабіс, смола канабісу, екстракт канабісу, а.с. 11).

Відповідно до висновку хімічної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 22.04.2003 року №34 надана на експертизу речовина рослинного походження вагою 34,8 г має мікроскопічні ознаки коноплі та містить тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (а.с. 47).

Згідно висновку амбулаторної наркологічної експертизи №383 від 06.07.2012 року ОСОБА_2 не виявляє ознак наркоманії, примусового лікування не потребує (а.с. 135).

За змістом ч.1 ст. 454 КПК України (1960 р.) видана в Україну особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція).

Відповідно до ст. 455 КПК України (1960 р.) час тримання особи під вартою на території іноземної держави, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням компетентних органів України ОСОБА_2 було затримано 02.02.2012 року дізнавачем відділення дізнання відділу МВС Росії по району Бірюлево Західне м. Москви, капітаном поліції ОСОБА_17 (а.с. 101-102, 126-128).

Відповідно до постанов Чертанівського міськрайпрокурори м. Москви від 03.02.2012 року та 28.02.2012 року ОСОБА_2 було взято під варту і обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, яка розшукувалась правоохоронними органами України за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України (а.с. 129-130).

Постановою Чертанівського районного суду м. Москви від 29.03.2012 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_2 до чотирьох місяців, всього до шести місяців, тобто до 02.08.2012 року з метою забезпечення її видачі в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 307 КК України (а.с. 131-132).

Відповідно до повідомлення начальника Вінницької установи виконання покарань УДДПВП України у Вінницькій області (№1) від 22.06.2012 №4/7217 ОСОБА_2 прибула до вищевказаної установи згідно екстрадиції 22.06.2012 року (а.с. 119).

Дії ОСОБА_2 державним обвинуваченням вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.

При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, тяжких наслідків від її дій не настало,на диспансерному психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

Обставинами, що пом'якшує покарання підсудної, є вчинення злочину у неповнолітньому віці, щире каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину, має на утриманні малолітню дитину.

При цьому, суд приділяє увагу саме тій обставині, що особа вчинила злочин у неповнолітньому віці, відтак не могла сприймати у повній мірі тяжкість вчиненого злочину та його наслідки.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлені.

Також судом враховані вимоги ч.2 ст. 375 КПК (1960 р.), відповідно до яких при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

За таких обставин, до ОСОБА_2 слід застосувати ст. 69 КК України і визначити їй більш м"яке покарання, ніж передбачено законом за вчинений нею злочин, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна, оскільки виходячи з положень ст. 98 КК України та роз"яснень даних у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами і доповненнями), конфіскація майна як додаткове покарання не може бути призначена особі, що вчинила злочин у віці до 18 років, навіть у тому разі, коли на час розгляду справи судом вона досягла повноліття.

Водночас, суд приходить до висновку, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України і звільнити останню від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням обов'язків згідно ст.76 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених .

З матеріалів справи встановлено, що вартість проведених по справі судово-хімічних експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (а.с. 12, 48) складає 144,15 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 24525055, ГУДКСУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).

На підставі викладеного, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі без конфіскації майна, рахуючи початок строку відбування покарання з 2 лютого 2012 року.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю один рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, або

роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили, змінити з «взяття під варту» на «підписку про невиїзд» негайно звільнивши її з -під варти в залі судового засідання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області 144 грн. 15 коп. судових витрат. (Код ЄДРПОУ 24525055, ГУДКСУ у Вінницькій області , р/р 31250272210172, МФО 802015).

Речові докази по справі, 34,8 г особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу, стебла рослин коноплі посівної, чотири ПЕТ-пляшки, знищити.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженою ОСОБА_2 у цей же строк з часу отримання копії вироку, до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд.

Суддя:

ОСОБА_18