Рішення № 28764341, 16.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р.Справа № 5023/5213/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ковальчук Л.В.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "НАК "Нафтогаз України" м. Київ до Борівське комунальне підприємство теплових мереж, смт. Борова про стягнення коштів за участю :

позивача - Мельник В.В., дов.№ 14-327 від 16.03.2012 року

відповідача - Басарт Л.А., дов. №383 від 04.12.2012

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №30/09-01 від 30.09.11р. на суму основного боргу в розмірі 582113,60грн., інфляційні вирати у розмірі 4118,24грн., 3% річних в розмірі 12041,19грн., пеню у розмірі 57544,57грн., 7 відсотків штрафу у розмірі 86117,85грн., а також віднести на відповідача судовий збір.

Ухвалою суду від 20.12.2012 року розгляд справи відкладено на 15.01.2013 року.

В судовому засіданні 15.01.2013 року оголошено перерву до 16.01.2013 року. Після переви судове засідання було продовжено.

Позивач в судовому засіданні 16.01.2013 року просить задовольнити позов в повному обсязі, заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, також заперечує проти клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.

Відповідач в судовому засіданні 16.01.2013 року зазначив, що суму основного боргу сплачено, просив відмовити в задоволенні інфляційних, повідомив, що визнає 3% річних, просив суд зменшити розмір пені та штрафу на 90% та надати відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 30.09.11 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу природного газу №30/09-01, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві протягом жовтня-грудня 2011 року природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити за поставлений природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.1. договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, протягом жовтня-грудня 2011року передав відповідачеві природний газ на загальну суму 1449653,60грн., що підтверджується актами прийому-передачі (в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав, а саме, розрахувався за поставлений природний газ платіжним дорученням №84 від 23.11.2012 року на суму 187334,90грн., №85 від 23.11.2012 року на суму 10887,00грн., №7 від 27.12.2012 року на суму 424137,70грн., №39 від 24.12.2012 року на сму 100000,00грн.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується документально матеріалами справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 582113,60грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного позивач, відповідно до п.7.2 до спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка складає 57544,57грн., а за прострочення понад 30 днів додатково відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Позивач нарахував 7% штрафу від суми простроченого платежу у розмірі 302703,64грн.

Розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 90%, враховуючи те, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір нарахування пені та 7% штрафу на 90%.

Враховуючи, викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 575,44грн. та 7% штрафу у розмірі 861,17грн. на користь позивача.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 12041,19грн. та інфляційні витрати у розмірі 4118,24грн.

Розглянувши нарахування інфляційних, суд відмовляє в їх задоволенні на підставі слідуючого.

Виходячи із положень норми ст. 625 ГПК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тобто метою такого майнового захисту є компенсація втрат за увесь період користування чужими грошовими коштами, оскільки саме такий період прямо передбачений нормами ст. 625 ЦК України.

Отже, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позивачем при розрахунку розміру інфляційних втрат позивачем невраховано дефляційні процеси 2011 року.

Згідно з вимогами чинного законодавства, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення до моменту звернення до суду, а не за окремий обраний ним період.

Щодо стягнення 3 % річних в розмірі 12041,19грн., то суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є обгрутованими та підлягають задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на 8 місяців, суд частково задовольняє вказане клопотання та відстрочує виконання рішення на 4 місяці.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом (п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96р. №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").

Отже, з вищенаведеного вбачається, що відстрочка виконання рішення можлива у виняткових випадках та при наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, відповідач довів суду факт наявності виняткових випадків та обставини, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання прийнятого рішення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, ст. 75, ст.ст.82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити. Зменшити розмір стягнення штрафних санкцій на 90%.

Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення задовольнити частково. Відстрочити виконання рішення на чотири місяці.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж, смт. Борова, код ЄДРПОУ 32468926 (адреса: 63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Поштова, 3, р/р 260086871 в ПАТ "МЕГАБАНК" м. Харків, МФО 351629) на користь Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" м. Київ, код ЄДРПОУ 20077720 (адреса: 01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 260053012609 в ГОУ ПАТ "Промінвестбанк", МФО 300012) - пеню в розмірі 575,44грн., 7% штрафу у розмірі 3027,03грн., три відсотки річних в розмірі 12041,19грн. та 14838,71грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основної суми боргу в розмірі 582113,60грн. провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Відмовити в стягненні інфляційних витрат в розмірі 4118,24грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 56969,13грн. та 7% штрафу у розмірі 85256,68грн. - відмовити.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Ковальчук Л.В.