РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2/0109/636/2012
Номер провадження 2/123/14/2013
15.01.2013 року Київський районний суд м. Сімферополя у складі:
головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,
при секретарях Селезньової О.А., Чьорненької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права сумісної часткової власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договору удаваним,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права сумісної часткової власності. В обґрунтування якого вказує, що йому на праві власності, на підставі договору дарування укладеному муж ним та ОСОБА_5, належить 21/48 часток квартири АДРЕСА_1. Решта вказаної квартири належить ОСОБА_2 5/12 часток та ОСОБА_3 7/48 часток. Враховуючі, що зазначена квартира є однокімнатною, відповідачі ОСОБА_3 в ній не мешкають, мають на праві власності інше помешкання в якому проживають, а також те, що частки останніх є незначні, ОСОБА_1 просить припинити право ОСОБА_2 на 5/12 часток та ОСОБА_3 на 7/48 часток в квартирі АДРЕСА_1 із виплатою останнім компенсації вартості їх власності.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 будучі не згодними із зазначеним позовом, звернулися до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваною угодою. В обґрунтування якого вказують, що фактично між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу 21/48 часток квартири АДРЕСА_1, що говорить про те, що їх право, як співвласників нерухомого майна, переважної покупки частки квартири, що продається, за ціною та умовами, визначених продавцем порушене.
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обємі. Проти позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на його необґрунтованість, наполягала на задоволенні її та її сина вимог про визнання договору дарування, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірну квартиру, удаваною угодою.
ОСОБА_2 в судове засіданні не явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
ОСОБА_5, згідно протоколу судового засідання від 01.11.2012 року, складеного на підставі окремого доручення, судом Московського району м. Мінськ, пояснила, що договір дарування 21/48 часток квартири АДРЕСА_1, які належали їй на праві власності вона дійсно подарувала ОСОБА_1 за власним бажанням. Факт, того, що це була удавана угода заперечує. Також пояснила, що із її сестрою ОСОБА_3 в неї склалися неприязні стосунки саме з підстав відчуження вказаної квартири. Також пояснила, що явитися в судове засідання не може, тому просить розглянути справу за її відсутності.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.
За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування від 18.10.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Малашенко О,В., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, останньому на праві власності належить 21/48 часток квартири АДРЕСА_2 ( ас. 7, 11-12).
У відповідності до повідомлення КРП «Сімферопольської міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 28.11.2011 року № 13189, 5/12 частко зазначеної вище квартири належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.07.2011р., реєстровий номер 2-1283; 7/48 часток вказаної квартири ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.07.2011 року, реєстровий № 2-1285 та свідоцтва про право на спадщину від 29.08.2011, реєстровий № 2-1684 ( ас. 13).
Спірна квартира складається з: однієї житлової кімнати №3 житловою площею 17,4 кв.м., коридору №1, кухні №4, санвузлу №5, що підтверджується відповідним технічним паспортом ( ас.9).
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1)частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.
Судом встановлено, що дійсно спірна квартира є неподільною, відповідачам належить незначна частка, яка не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування квартирою неможливе.
Доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 фактично було укладено договір купівлі-продажу, а ні дарування не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки сама ОСОБА_5 надала пояснення з цього приводу та підтвердила, що вона на власний розсуд подарувала належну їй частку спірної квартири ОСОБА_1
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свою чергу не надали суду жодного доказу на підтвердження того, що договір дарування укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 був удаваною угодою.
Таким чином, на порушення приписів ч. 3 ст. 10, ст. 57, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суд вважає що позивачами за зустрічним позовом не доведено тих обставин, на які вони посилається, як на підставу своїх вимог.
Згідно до ст. 365 ч.2 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи № 36 від 28 жовтня 2012 року, проведеної на підставі ухвали суду від 17.04.2012 року, вартість 7/48 часток квартири АДРЕСА_1 складає 34906 грн.; 5/12 часток 99731 грн.
Вказані суми були внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок загальних місцевих судів АР Крим, на підтвердження чого в матеріалах справи є відповідні квитанції.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому підлягають повному задоволенню в повному обємі, в тому числі й відшкодуванні судових витрат.
На підстав викладеного, ст.. ст.. 365 ЦК України, керуючись ст.. ст. 1, 3, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права сумісної часткової власності - задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 5/12 часток в праві сумісної часткової власності на квартиру АДРЕСА_3 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/12 часток зазначеної квартири.
Припинити право власності ОСОБА_3 на 7/48 часток в праві сумісної часткової власності на квартиру АДРЕСА_3 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/48 часток зазначеної квартири.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 99731 грн. компенсації за 5/12 часток квартири АДРЕСА_3, зареєстрованих за ОСОБА_2, шляхом перерахування з депозитного рахунку загальних місцевих судів АР Крим (р/р 37319012000604 в ГУ Держказначейства України в АР Крим МФО 824026 ; ЄДРПОУ 26273942) грошових коштів зарахованих ОСОБА_1 по квитанції №к111/Е/23 від 14.01.2013 року на суму 99731 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 34906 грн. компенсації за 7/48 часток квартири АДРЕСА_3, зареєстрованих за ОСОБА_3, шляхом перерахування з депозитного рахунку загальних місцевих судів АР Крим (р/р 37319012000604 в ГУ Держказначейства України в АР Крим МФО 824026 ; ЄДРПОУ 26273942) грошових коштів зарахованих ОСОБА_1 по квитанції №к111/Е/22 від 14.01.2013 року на суму 34906 грн..
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про визнання договору удаваним - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 80 гривен 43 копійки та на користь держави судовий збір в розмірі 268 гривен 68 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 229 гривен 76 копійок та на користь держави судовий збір в розмірі 767 гривен 50 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СуддяТонкоголосюк Олександр Володимирович
Судове рішення № 28763491, Київський районний суд м. Сімферополя було прийнято 15.01.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/0109/636/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: