Ухвала суду № 28762402, 15.01.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/6369/2012 Головуючий у 1 інстанції:Восковська О.А. Провадження № 22-ц/773/75/13 Категорія:27 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді -Мудренко Л.І.,

суддів -Русинчука М.М., Антонюк К.І.,

при секретарі -Губарик К.А.,

з участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитною угодою за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року позов в даній справі задоволено повністю.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(далі - ПАТ «Укрінбанк») в особі Луцького центрального відділення заборгованість по кредитній угоді №663 від 19.10.2007 року в сумі 53307,18 доларів США та 9975,07 грн. заборгованості по комісії і пені. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.10.2006 року між АТ «Укрінбанк»(на даний час ПАТ «Укрінбанк») та ОСОБА_2 була укладеноа кредитна угода №663, згідно якої позивач зобов'язувався видати відповідачу (позичальнику) кредит в сумі 100000 доларів США на термін по 18.10.2016 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% річних та щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 0,25 річних від суми кредиту в гривнях (а.с. 7-10).

Встановлено, що згідно заяви від 12.09.2006 року позичальнику був виданий кредит (а.с. 18-28). Тобто ПАТ «Укрінбанк»повністю виконав свої зобов'язання за кредитною угодою.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань по кредитній угоді між останнім та АТ «Укрінбанк»було укладено іпотечний договір Р№4742 від 23.10.2006 року (а.с. 13-16).

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, позивач АТ «Укрінбанк»звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитною угодою.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 13.10.2009 року позовні вимоги АТ «Укрінбанк»було задоволено повністю та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АТ «Укрінбанк»заборгованість в сумі 4020,71 доларів США, 3393,01 грн. та судові витрати (а.с. 29-30). Сума заборгованості за рішенням суду була погашена ОСОБА_2 повністю.

Судом встановлено, що в порушення вимог п.п.3.4, 3.5 ст.3 Кредитної угоди позичальник ОСОБА_2 знову перестав здійснювати часткове погашення кредиту, нарахованих відсотків та щомісячної комісії. Надіслана банком на адресу ОСОБА_2 (вих.№25 від 14.03.2012 року) претензія з вимогою здійснити повне погашення кредиту, залишена відповідачем без задоволення (а.с. 31).

Згідно п.5.2, п.п.5.2.4 ст.5 кредитної угоди №663 від 19.10.2006 року банк має право у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за цією угодою, а також в інших випадках, передбачених цією угодою, вимагати дострокового погашення заборгованості за угодою, відшкодування збитків, та звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) чи інше майно, що належить позичальнику.

Пунктами 7.3, 7.4 ст.7 кредитної угоди передбачено, що в разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2, порушуючи умови угоди про надання кредиту, свої зобов'язання за угодою належним чином не виконав у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем ОСОБА_2 утворилась заборгованість, яка станом на 26 вересня 2012 року становила: 53307,18 доларів США заборгованості за кредитом, 9975,07 грн. - заборгованість по комісії, відсотках та пеня (а.с.6).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскільки відповідачем належним чином взяті на себе зобов'язання згідно кредитної угоди не виконуються, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачу не було відомо про судове засідання 15.11.2012 року не заслуговують на увагу, адже дана обставина спростовується повідомленням про вручення поштового відправлення -судової повістки від 29.10.2012 року (а.с. 55).

Покликання в апеляційній скарзі на неправильний розрахунок заборгованості не підтверджено жодними належними доказами.

Відповідачем ОСОБА_2 не надано апеляційному суду жодних належних і допустимих доказів, які б спростували висновки суду.

Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: