Рішення № 28759672, 22.01.2013, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 0614/2833/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2013 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді Тимошенка А.О.,

за участю:

секретаря Єнько Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно,-

встановив:

ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить:

1. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRRWAU00120045 від 30.03.2006 року в сумі 119648 гривень 83 копійки вилучити у ОСОБА_2 (11645, Житомирська область, Малинський район, с. Гамарня, ІПН НОМЕР_1) та передати в заклад ПАТ комерційному банку «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570):

- предмет застави автомобіль ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: ХТА21114060230626, реєстраційний номер: АМ2053АЕ, що належить на праві власності ОСОБА_2;

- комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: ХТА21114060230626, реєстраційний номер: АМ2053АЕ, що належить на праві власності ОСОБА_2

2. Звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: ХТА21114060230626, реєстраційний номер: АМ2053АЕ, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ комерційним банком «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що відповідач отримав в банку кредит на придбання автомобіля в розмірі 46150 гривень із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 15,84% річник на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцем терміном повернення 29 березня 2011 року. Відповідач свої зобовязання не виконував і станом на 25.07.2012 року допустив заборгованість по кредиту в розмірі 119648 гривень 83 копійки, яка складається з:

- заборгованості по кредиту в розмірі 28655 гривень 41 копійка,

- заборгованості по відсотках в розмірі 48988 гривень 71 копійка,

- заборгованості з комісії (винагороди за надання фінансового інструменту) в розмірі 1961 гривня 46 копійок,

- заборгованості з пені в розмірі 40043 гривні 25 копійок.

Оскільки забезпеченням виконання зобовязань за кредитним договором є застава придбаного відповідачем автомобіля НОМЕР_2, то просить позов задовольнити, звернувши стягнення на вказане майно.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що він сплачував платежі по кредиту до 2009 року. Після цього сплачувати не зміг, оскільки банк не приймав у нього кошти на погашення заборгованості по кредиту.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.03.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», яке в подальшому було перейменоване на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»(а.с. 18-19), та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZRRWAU00120045 (а.с. 9-10). За умовами цього договору банк надав відповідачу кредит на придбання автомобіля в розмірі 46150 гривень до 29.03.2011 року із сплатою коштів за користування кредитом в розмірі 1,32 % річних на суму залишку заборгованості по кредиту. Погашення заборгованості по кредиту повинно було здійснюватись шляхом щомісячної сплати коштів в розмірі 1239 гривень 13 копійок з 15 по 20 число кожного місяця. Також згідно пункту 1.1. кредитного договору відповідач зобовязувався сплачувати щомісяця винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в розмірі 0,25% від суми виданого кредиту. Пунктом 3.2. кредитного договору (а.с. 10) передбачена підвищена відсоткова ставка за кредитом в розмірі 3,39% на місяць, яка розраховується від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Вищевказаний договір свідчать про те, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту, які регулюються § 1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Також в частині 1 статті 1049 зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до цих положень позивач передбачив у пункті 4.1. кредитного договору сплату відповідачем пені за прострочення сплати коштів в розмірі 0.15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки (а.с. 10).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 4-6) у відповідача виникла заборгованість по кредиту ще з 29.09.2006 року, а саме заборгованість по пені в розмірі 1 гривня 05 копійок. Однак вкінці 2008 року позивач вже звертався до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитом в розмірі 31915 гривень 26 копійок за період з 30.03.2006 року по 23.10.2008 року (а.с. 39-42). Однак суд своїм рішенням, яке набрало законної сили, встановив, що позивач сплачував платежі по кредиту в повному обсязі і за період з 30.03.2006 року по 23.10.2008 року заборгованість у нього відсутня (а.с. 43-44). Крім того відповідачем надані квитанції, які свідчать про оплату ним в повному обсязі платежів по кредиту до 01 лютого 2009 року (а.с. 45-47).

Не дивлячись на це, позивач в своєму розрахунку вказав (а.с. 5), що відповідач станом на 01.02.2009 року має заборгованість по кредиту в розмірі 25923 гривні 37 копійок, прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 3411 гривень 83 копійки, заборгованість по відсотках в розмірі 634 гривні 98 копійок та заборгованість з пені в розмірі 235 гривень 41 копійка. Оскільки суд встановив, що відповідач станом на 01.02.2009 року не мав заборгованості по кредиту, то суд зменшує нараховану банком заборгованість на суму простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по відсотках та заборгованості з пені, що становить 4282 гривні 22 копійки.

Після цього (з 01.02.2009 року) банк збільшив відсоткову ставку по кредиту до 25,44 % річних і відповідно до зміни цієї відсоткової ставки збільшив ставку за невиконання грошових зобовязань передбачену пунктом 3.2. кредитного договору (а.с. 37-38). З цього часу, а саме з 01 лютого 2009 року, відповідач перестав сплачувати платежі по кредиту в належному розмірі і допустив заборгованість по кредиту. В розрахунку вказано, що його заборгованість становить 119648 гривень 83 копійки, яка складається з:

- заборгованості по кредиту в розмірі 28655 гривень 41 копійка,

- заборгованості по відсотках в розмірі 48988 гривень 71 копійка,

- заборгованості з комісії (винагороди за надання фінансового інструменту) в розмірі 1961 гривня 46 копійок,

- заборгованості з пені в розмірі 40043 гривні 25 копійок.

Однак суд вирішив зменшити цю заборгованість у звязку з виконанням відповідачем своїх зобовязань по кредиту до 01.02.2009 року. Таким чином його заборгованість становить 115366 гривень 61 копійка, яка складається з:

- заборгованості по кредиту в розмірі 25243 гривні 58 копійок,

- заборгованості по відсотках в розмірі 48353 гривні 73 копійки,

- заборгованості з комісії (винагороди за надання фінансового інструменту) в розмірі 1961 гривня 46 копійок,

- заборгованості з пені в розмірі 39807 гривень 84 копійки.

Забезпеченням виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору виступала застава належного йому автомобіля ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: ХТА21114060230626, реєстраційний номер: АМ2053АЕ, на підставі укладеного 30.03.2006 року договору застави (а.с. 11-13).

Відповідно до умов договору застави (пункти 15.8., 15.10., 21, 22) позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. У разі звернення стягнення на предмет застави позивач має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, винагороди та інші платежі.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства України та цього договору. Звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів:

-через прилюдні торги, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця;

-через аукціон;

-через комісійні магазини;

-через біржу;

-шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з право укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця;

-іншим не забороненим чинним законодавством способом.

Оскільки відповідач умови кредитного договору в повному обсязі не виконав та допустив заборгованість із сплати кредиту, то суд задовольняє позов в частині звернення стягнення на автомобіль ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: ХТА21114060230626, реєстраційний номер: АМ2053АЕ, що належить ОСОБА_2, з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для зняття автомобіля з обліку та його продажу.

Початкову ціну продажу суд встановлює у розмірі 46150 гривень, оскільки в таку суму сторони оцінили предмет застави згідно пункту 9 договору застави (а.с. 11).

В частині вилучення та передачі автомобіля, ключів і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорту) в заклад позивачу суд відмовляє за безпідставністю, оскільки згідно ст. 44 ЗУ «Про заставу» заклад це застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.

Однак така вимога суперечить пункту 7 договору застави в якому вказано, що на строк дії цього договору (пункт 27 до повного виконання зобовязань) предмет застави залишається у володінні та користуванні заставодавця відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 179, 185, 192, 193, 196, 197, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ЗУ «Про заставу»,-

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRRWAU00120045 від 30.03.2006 року в сумі 115366 гривень 61 копійка звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2006, тип ТЗ: легковий універсал В, № кузова/шасі: ХТА21114060230626, реєстраційний номер: АМ2053АЕ, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, за початковою ціною продажу 46150 гривень.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» із ОСОБА_2 судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в розмірі 1148 гривень 63 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_3