ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
21.01.13 Справа № 8/5014/3282/2012
За позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", м. Київ,
до Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Луганськ, -
про стягнення 1 486 360 грн. 00 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Дробот Н.В. - представник, - довіреність №б/н від 01.01.13 року;
від відповідача - представник не з'явився, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар (гірничо-шахтне обладнання) у сумі 1.486.360,00 грн., з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору №15-ТК-2010/211-10 за результатами відкритих торгів, які відбулись 02.07.10 року, укладеного між сторонами 26.07.10 року.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 08.01.13 року до 21.01.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду про надання документів та доказів.
До початку судового засідання 21.01.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.
У судовому засіданні він підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та подав листа про уточнення позову (вих. №310-13 від 19.01.12 року), яким поставив суд до відома про те, що у тексті позовної заяви (вих.№310-180 від 17.12.12 року) було допущено описку щодо суми часткового погашення відповідачем заборгованості за товар - магнітну станцію СУВ-350А, а саме: замість суми 473.796 грн. слід було вказати суму 473.348 грн.; зазначена описка не потягнула за собою зміни загальної суми позову.
Судом перевірено доводи позивача у цій частині та встановлено, що зазначена описка дійсно припущена, - але вона не вплинула на визначення загальної суми позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що згаданий лист позивача не суперечить приписам ст. 22 ГПК України, а тому прийняв його та врахував при вирішенні спору по суті.
Відповідач до судових засідань, призначених на 08.01.13 року та 21.01.13 року, не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;39;59 та ін.), у т.ч. письмовими повідомленнями оператора поштового зв'язку про вручення уповноваженим особам відповідача: 25.12.12 року - ухвали суду про порушення провадження у справі, а 11.11.13 року - ухвали про відкладення її розгляду.
За таких обставин у суду маються достатні підстави дійти висновку, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.
Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.43, ч.3 ст. 22, ст.ст.32-34,36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.
21.01.13 року, о 12 год. 53 хв. (тобто після судового засідання), через канцелярію суду, від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву (вих. №1-13/241 від 17.01.13 року), згідно якому він повністю визнає наявність у нього перед позивачем основного боргу у сумі 1.486.360,00 грн., але наголошує на тому, що позивач має перед ним заборгованість за транспортні послуги у сумі 6014,15 грн., оскільки згідно умовам укладеного договору поставки позивач повинен був доставляти товар відповідачеві на власному транспорті, але не зробив цього, у зв'язку з чим відповідач здійснював його доставку власними транспортними засобами та за власний кошт.
Як вбачається з обставин справи, посилання відповідача у запереченні на позовну заяву на наявність у Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" (далі - ПАТ "НВК "Гірничі машини"") боргу перед Державним підприємством "Донбасантрацит" (далі - ДП "Донбасантрацит") не є предметом спору у даній справі (№8/5014/3282/2012), а тому при вирішенні спору не приймається судом до уваги.
Судом встановлено, що позивач у тексті позовної заяви (а.с.2-4) невірно зазначив місцезнаходження відповідача. Так, він вказав, що відповідач знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Косіора, 10. Однак згідно довідці з ЄДР №15519506 від 03.01.13 року, наданий на вимогу суду державним реєстратором виконкому Луганської міської ради, з 26.08.04 року до цього часу адресою місцезнаходження відповідача є місто Красний Луч, вул. Косіора, 10 Луганської області (а.с.41-49).
На підставі позовної заяви суд в ухвалі про порушення провадження у справі, а потім і в ухвалі про відкладення її розгляду в якості місцезнаходження відповідача вказав місто Луганськ, - тобто припустився описки.
Остання є очевидною та відповідно до приписів ст. 89 ГПК України підлягає виправленню шляхом зазначення у цьому рішенні правильної адреси місцезнаходження відповідача, а саме: місто Красний Луч Луганської області.
І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.
26.07.10 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір №15ТК-2010/211-10 за результатами відкритих торгів, які відбулися 02.07.10 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується передати у обумовлені цим договором терміни у власність замовнику товар, а замовник зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену грошову суму (п.1.1).
Кількість, ціна, асортимент і терміни постачання товару визначаються специфікацією №1, яка є складовою і невід'ємною частиною цього договору (п.1.2).
Згідно п.3.1 договору узгодженою партією товару за цим договором є кількість і асортимент товару, вказаного у специфікації №1 до даного договору.
Поставка товару здійснюється на умовах DDР (станція або склад вантажоодержувача) протягом 90 календарних днів з моменту передплати вантажоодержувачем - ВП ДП "Донбасантрацит" (п.3.2); можливе дострокове постачання товару за умов, визначених абзацом 2 пункту 3.3 договору.
Датою постачання вважаться дата, яка вказана на товаросупроводжувальних документах, наданих виконавцем; при постачанні товару залізничним транспортом - дата календарного штемпеля станції відвантаження на залізничній накладній (п.3.4).
Замовник зобов'язаний, прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору (п.4.3.1).
Ціна товару за одиницю і по позиціях зазначена у специфікації №1 до договору (п.5.1).
Розрахунки за товар здійснюються безготівково, шляхом:
50% попередньої оплати для розміщення замовлення;
45% вартості - протягом 30 днів з моменту надання виконавцем замовнику письмового повідомлення про розміщення замовлення;
остаточний розрахунок у розмірі 5% вартості - за фактом постачання (п.5.2).
Сторони домовилися, що збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за даним договором стягуються з винної сторони (п.6.1).
У разі несвоєчасної оплати за поставлений товар замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу (п.6.4) (а.с.8-11).
Перелік товару, який підлягає поставці позивачем на користь відповідача, вказано у специфікації №1 (а.с.12-13).
На підтвердження факту виконання своїх зобов'язань за договором, а також позовних вимог позивач надав до справи:
1)видаткові накладні на відпуск товару (гірничо-шахтного обладнання), кожна з яких містить підпис уповноваженої особи відповідача проб отримання товару, на загальну суму 1.959.708,00 грн., а саме: №30-24-12 від 30.12.10 року на суму 742956,00 грн.; №30-23-12 від 30.12.10 року на суму 742956,00 грн.; №290103 від 29.03.11 року на суму 473796,00 грн. (а.с.14;16;18);
2)довіреності: №593 від 30.12.10 року на ім'я Стругача І.М.; №511 від 29.12.10 року на ім'я Малахо Н.М.; №126 від 28.03.11 року на ім'я Полевенко Д.П. (а.с.15;17;19).
Позивач стверджує, що відповідач, отримавши товар, 13.12.10 року лише частково - на суму 473.348,00 грн. - сплатив його вартість, - що змусило позивача 01.11.12 року за вих. №310-160 спрямувати на адресу відповідача претензію на суму 1.486.360,00 грн., з вимогою сплатити борг у 10-денний термін (а.с.20).
Відповідач отримав цю претензію 05.11.12 року (а.с.20), але заходів до погашення боргу не вжив.
За результатами взаємозвірки розрахунків за договором станом на 01.10.12 року він визнав факт наявності у нього перед позивачем основного боргу у сумі 1.486.360,00 грн. (а.с.21), але останній не погасив, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Відповідач позов визнав.
ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів та вчинення інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
Різновидністю правочину є договір.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
Договір, укладений між сторонами у справі, належить до договорів купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач у справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.
Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.
Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).
Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).
Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, термін сплати боргу за вищеназваним договором, є таким, що настав.
З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не у повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, тобто припустився порушення зобов'язань.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
За загальним правилом, викладеним у частинах 1-3 статті 623 Цивільного кодексу, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення
позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Позивач висунув вимогу тільки про стягнення основного боргу, що є його правом.
Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, викладених вище у цьому рішенні.
Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202,205,509,512,514,525-527,530,549,599,610-614,623-625,655,662,691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,179,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43,44,49,75,82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", ідентифікаційний код 32446546, яке знаходиться за адресою: місто Красний Луч, вул. Косіора, 10 Луганської області, - на користь Приватного акціонерного товариства "Гірничі машини", ідентифікаційний код 34046713, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Київ, Площа Спортивна, 3-в; поштова: місто Донецьк, вул. Артема, 97, - основний борг у сумі 1486360 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 29727 (двадцять дев'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 20 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 21.01.13 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 23 січня 2013 року.
Суддя А.П.Середа
Судове рішення № 28759348, Господарський суд Луганської області було прийнято 21.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/5014/3282/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: