Рішення № 28759039, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/15826-2012 15.01.13За позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва

в інтересах держави в особі:

Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "С і Б"

про стягнення 3 700 830,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Матяш Т.В. (доб. № 050/05-111 від 08.01.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Від прокуратури Пилипенко Т.А. (посв. № 004643 від 27.09.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "С і Б" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 3 700 830 грн. 00 коп. заборгованості за договором №434 від 07.08.2008 року пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, з яких 3 233550 грн. 00 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 467280 грн. 00 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/15826-2012, розгляд справи призначено на 04.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 15.01.2013 року відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, необхідністю його належного повідомлення про час та місце судового засідання, необхідністю надання додаткових пояснень по справі.

15.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подані документи по справі, в тому числі документи, що підтверджують внесення змін 27.12.2012 року до положення про Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до яких Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2012 року № 2077 затверджено у заголовку та тексті Положення слова «Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» у всіх відмінках замінити словами «Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» у відповідних відмінках.

В судове засідання 15.01.2013 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення ухвали суду 12.12.12 року.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано, представником прокуратури надано усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано.

На підставі поданих позивачем документів, судом здійснено заміну позивача у справі на його правонаступника у відповідності до ст. 25 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №434 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 07.08.2008 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 3 700 830, 00 грн., яка складається з суми основного боргу з урахуванням інфляції 3 233 550, 00 грн. та з суми пені, яка становить 467 280, 00 грн.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008 року між позивачем та відповідачем як забудовником було укладено Договір № 434 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі за текстом - договір), предметом якого є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (надалі пайовий внесок), у зв'язку із будівництвом торгівельно - офісного комплексу (загальна площа офісних приміщень - 1 345, 93 кв. м., магазину - 92, 22 кв. м.) на вул. Саксаганського, 37 у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до п. 1.2. договору розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2 та 3 від 25.07.2008 року становить 2 603, 72 тис. грн.. і підлягає уточненню після введення в експлуатацію об'єкту і визначення фактичної вартості будівництва.

Відповідно до п. 3.1. договору забудовник сплачує пайовий внесок у сумі, вказаній у п. 2.1. (2 603, 72 тис. грн..) цього договору, у строк з серпня 2008 року по липень 2009 року включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету за вказаними в договорі реквізитами.

Відповідно до п. 3.16 договору підтвердженням виконання забудовником зобов'язань за цим договором є надання Головним управлінням економіки та інвестицій забудовникові довідки про повну сплату пайового внеску.

Згідно п. 4.1. договору, у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0, 1 відсотка від розміру пайового внеску, зазначеного у п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення. Пеня, що передбачена даним пунктом договору, нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахування.

Відповідно до п. 4.10 договору, у разі відсутності письмового звернення забудовника до Головного управління економіки та інвестицій з заявою із зазначенням причини несплати щомісячних платежів пайового внеску протягом 3 днів після виникнення причини несплати, забудовник не звільняється від сплати нарахованих штрафних санкцій, не дивлячись на існування об'єктивної з боку забудовника причини несплати щомісячних платежів пайового внеску.

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті пайового внеску згідно договору від 07.08.2008 року № 434 станом на 18.07.2012 року, поданого в матеріали справи позивачем, відповідачем фактично сплачена 27.08.2008 року частка пайового внеску за серпень 2008 року - в розмірі 216, 98 тис. грн., заборгованість відповідача по сплаті пайових внесків за вересень 2008 - липень 2009 роки з урахуванням інфляції становить 3 233, 55 тис. грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості по сплаті пайових внесків Листами №№049-08/10424, 049-08/4462 від 30.12.2008 року та 08.09.2009 року відповідно.

Також, позивач направляв відповідачу Претензію на суму 3359, 25 тис. грн. Вих. № 049-08/4599 від 24.09.2010 року та Претензію на суму 3 694, 92 тис. грн. Вих. № 049-18/5092-12 від 28.08.2012 року.

Зазначені листи та претензії, за твердженням позивача, відповідач проігнорував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 4.6. Рішення Київської міської ради від 27.02.2003 року № 271/431 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва» пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником), пайовий внесок у грошовій формі сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі між Управлінням та інвестором (забудовником).

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Нормами Цивільного кодексу України, а саме статтями 526, 530 встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 та п.7 ст.193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, своїми діями по не сплаті пайових внесків за договором відповідач порушив умови укладеного ним з позивачем договору та вимоги законодавства щодо обов'язку сплати пайових внесків до місцевого бюджету України на створення соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення. Отже, вимоги позивача стягнути з відповідача суму заборгованості по пайовим внескам з урахуванням індексу інфляції ґрунтуються на законі, і відповідно підлягають задоволенню. Позовна заява містить розрахунок суми боргу з урахуванням інфляційних нарахувань, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п.2 ст. 343 Господарського кодексу України (відповідальність за порушення строків розрахунків) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюється на правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем. У преамбулі зазначеного закону зазначено - дія цього закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України.

Кошти від пайової участі спрямовуються у місцевий бюджет міста Києва (ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Враховуючи викладене, розмір пені, встановлений п. 4.1. договору не суперечить чинному законодавству України.

Згідно норм ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Договором (п. 4.1.) встановлено, що пеня нараховується протягом усього строку прострочення без будь-яких обмежень строків нарахувань.

В той же час позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 467, 28 тис. грн., тобто за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому заява про збільшення позовних вимог по справі до суду не надходила, отже позов розглянуто судом в межах заявлених позовних вимог. Вимоги позивача, щодо стягнення пені в розмірі 467, 28 тис. грн. ґрунтуються на законі та договорі, та відповідно підлягають задоволенню. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.1. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 3 700 830, 00 грн. (сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 3 233 550, 00 грн. + пеня в розмірі 467 280, 00 грн.) відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 3 700 830, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 3.1. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 01.09.2008 року по 01.07.2012 року в розмірі 3 233 550, 00 грн. та пені в розмірі 467 280, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються до Державного бюджету України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 25, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Замінити позивача у справі - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) його правонаступником - Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «С і Б» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, оф. 413; код ЄДРПОУ 23711519; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 0463342, одержувач: ГУДКСУ, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку: 820019, код ЄДРПОУ 37993783, р/р 31517921700001, код дохоів: 24170000) 3 233 550 (три мільйони двісті тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основної заборгованості з урахуванням інфляції, 467 280 (чотириста шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. пені за прострочення грошового зобов'язання,

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «С і Б» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 13, оф. 413; код ЄДРПОУ 23711519; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) до Державного бюджету України (Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко