Ухвала суду № 28758869, 26.12.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1910/984/2012Головуючий у 1-й інстанції Сенюх Марія Зіновіївна Провадження № 11/1990/452/12 Доповідач - Лекан І.Є.Категорія - ч.3 ст. 186 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої Лекан І.Є.

суддів - Подковського О. А., Римар Т. М.,

за участю прокурора Сеник Н.В.

засудженої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Лановецького районного суду від 10 жовтня 2012 року.

Даним вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з професійно-технічною освітою, неодружена, непрацююча, раніше судима:

- 26 квітня 2012 року Лановецьким районним судом за ч.1 ст.122, ст.166, ч.1 ст.185 КК України на 2 роки обмеження волі,-

засуджена за ч.3 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за вироком Лановецького районного суду від 10 жовтня 2012 року, частково приєднано покарання за вироком Лановецького районного суду від 26 квітня 2012 року у виді 1 (одного) року обмеження волі, що становить 6 (шість) місяців позбавлення волі, і остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 залишено утримання під вартою і строк відбування нею покарання постановлено рахувати з 18 червня 2012 року.

Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 343 гривні судових витрат.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що 18 червня 2012 року, приблизно о 00 год. 30 хв., будучи раніше судимою за вчинення умисного корисливого злочину, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка з вхідних дверей, проникла у житловий будинок ОСОБА_2, що в АДРЕСА_2.

Перебуваючи у кімнаті даного будинку, де спала власниця ОСОБА_2, яка є особою похилого віку і не може ходити, ОСОБА_1, скориставшись її безпорадним станом, зняла з пальця її руки золоту каблучку вартістю 2100 грн. та відкрито її викрала. Крім цього, з іншої кімнати вказаного будинку ОСОБА_1 викрала телевізор марки "Самсунг" вартістю 350 грн.. З викраденим ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втекла, чим спричинила потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2450 грн..

В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок суду стосовно неї змінити та пом'якшити призначене їй покарання, застосувавши ст. 69 КК України посилаючись на те, що вона визнала свою вину та щиро розкаялась, активно сприяла органам досудового слідства у розкритті злочину, повернула викрадені речі. Крім цього, просить врахувати її молодий вік та тяжкі особисті обставини, що сприяли вчиненню нею злочину.

Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_1., яка в судових дебатах та останньому слові підтримала свою апеляцію та просить пом'якшити призначене їй покарання, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція засудженої не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочину, за який її засуджено та кваліфікація її дій відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, є обґрунтованим та в апеляції не оспорюється.

Покарання засудженій суд призначив відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, суд обґрунтовано врахував, що ОСОБА_1 визнала вину, щиро розкаялась у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, відшкодувала завдані збитки, позитивно характеризується за місцем проживання, тому призначив засудженій мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 186 КК України.

Однак, судом також враховано, що засуджена вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння та в період відбування нею покарання за попереднім вироком. Тому суд підставно застосував правила сукупності вироків.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для виправлення засудженої ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, як це передбачено ст. 65 КК України, а тому підстав для застосування ст. 69 КК України, як про це просить засуджена, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись п.п. 11, 13 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року та ст.ст. 362, 365, 366, 367 КПК України в редакції 1960 року, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Лановецького районного суду від 10 жовтня 2012 року щодо неї - без змін.

Судді: три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Лекан І.Є.