Рішення № 28758787, 09.01.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1912/388/2012 Головуючий у 1-й інстанції Кузьменко І.О. Провадження № 22-ц/789/12/13 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Парандюк Т. С.,

при секретарі - Матусів Ю.Б.

з участю сторін - представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Криницького А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Підволочиського районного суду від 03 жовтня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

в липні 2012 року ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не в повному обсязі виконала свої зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з чим станом на 1 червня 2012 року у неї виникла заборгованість у розмірі 87024,42 грн.

Рішенням Підволочиського районного суду від 3 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, паспорт серія НЮ НОМЕР_2, вид Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області 08.04.2004р., на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" суму заборгованості за договором про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 261/1-кл. від 23 травня 2008 року в розмірі 9899,36 грн. (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 36 копійок), МФО Банку 325923, код ЄДРПОУ 22403603.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 214 грн. 60коп.(двісті чотирнадцять гривень 60 копійок) судового збору, МФО Банку 325923, код ЄДРПОУ 22403603.

В апеляційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просило рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_3 була повідомлена судом належним чином про час і місце розгляду справи за місцем її реєстрації, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідачки такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до вимог статей 526, 611, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом. Договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи 23 травня 2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 був укладений договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії 26/1-кл з розміром кредитного ліміту в сумі 8000 грн. та сплатою 22% річних, терміном користування -22 місяці. Згідно заяви ОСОБА_3 кошти в сумі 8000 грн. 26 травня 2008 року були перераховані на картковий рахунок позичальника і відразу ж використані відповідачкою, про що свідчить довідка філії "Західне РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит" про рух коштів згідно платіжної картки (а.с.42).

Проте, відповідачка взяті на себе зобов'язання за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 23 травня 2008 року належним чином не виконувала, внаслідок чого у неї станом на 1 червня 2012 року виникла заборгованість по тілу кредиту в сумі 7488,83 грн. та по нарахованих відсотках в розмірі 2410,53 грн.

Тому, колегія суддів вважає, що суд прийшов до обгрунтованого висновку про стягнення з відповідачки заборгованість в сумі 9899,36 грн., з яких 7488,83грн. заборгованість по тілу кредиту та 2410,53 грн. - по нарахованих відсотках за користування коштами.

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в стягненні 12949,33 грн. заборгованості по несанкціонованому овердрафту та пені нарахованої на нього, виходячи з наступного.

Так, овердрафт -це короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому ж банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. Права та

обов"язки сторін стосовно кредитування рахунка визначаються письмовим договором, оскільки на відносини, що виникають з приводу надання кредитних послуг, поширюється законодавство про кредитування. Насамперед це норми статей 1046-1056 ЦК України, а також Положення про кредитування. Для укладення кредитного договору закон вимагає погодження сторонами умов про суму, яка надається за кредитною послугою, строк повернення такої ж суми, плату за надану кредитну послугу, забезпечення виконання виконання зобов"язань позичальником.

Як вбачається з матеріалів справи, що стронами взагалі не укладався договір відносно кредитування рахунку згідно зі ст.1069 ЦК України. Відповідно сторони не узгоджували суму кредиту, строк повернення, плату за надану кредитну послугу та інші істотні умови овердрафту.

Тому доводи апелянта, що суд безпідставно відмовив у стягненні 12949,33 грн. заборгованості по несанкціонованому овердрафту, а також пені по вказаному овердрафту в сумі 27940,84 грн. не заслуговують на увагу.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення із відповідача пені за простроченими кредитними коштами, а саме по тілу кредиту та відсотках станом на 1.06.2012р., суд дійшов висновку про сплив позовної давності передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Однак, з таким висновком колегія суддів погодитись не може, оскільки судом допущене порушення цивільно-процесуального права, а тому на підставі ч.1 п.4 ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягненні пені, нарахованої по тілу кредиту та відсотках задоволити, виходячи із таких підстав.

Згідно зі ст.258 ч.2 п.1 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Згідно з п.11 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 року № 01-6/438 "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів" якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовна давність обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік з дня подання позову. Іншими словами, суд може стягнути неустойку за період часу, що не перевищує одного року до моменту звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.

Як видно з розрахунку, поданого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", що розмір пені нарахованої на заборгованість по тілу кредиту за період з 2.06.2011р. по 26.05.2012р., тобто за рік до моменту звернення з позовом в суд, становить 27409,74 грн., а розмір пені нарахованої на заборгованість по відсоткам за користування кредитом за вищевказаний період складає 8824,26 грн.

Відповідач ОСОБА_3 відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України в суд не зверталася з заявою про зменшення розміру неустойки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що слід стягнути з ОСОБА_3 в користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" пеню в сумі 36234 грн. за період з 2.06.2011р. по 26.05.2012р. , з яких - 27409,74 грн. пеня нарахованої на заборгованість по тілу кредиту та 8824,26 грн. пеня нарахована на заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також судові витрати в сумі 362,34 грн.

В решті рішення Підволочиського районного суду від 3.10.2012р. залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.258 ч.2 п.1, 526, 551, 611, 629, 1069 ЦК України, ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" -задоволити частково.

Рішення Підволочиського районного суду від 3 жовтня 2012 року в частині відмови в задоволенні інших позовних вимог частково скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення пені, нарахованої по тілу кредиту та відсотках задоволити і стягнути з ОСОБА_3 в користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" пеню в сумі 36234 грн, а також судові витрати в сумі 362,34 грн.

В решті рішення Підволочиського районного суду від 3.10.2012р. залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий -підпис

Судді -два підписи

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області Храпак Н.М.