Рішення № 28758727, 03.01.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1915/7244/2012 Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/789/10/13 Доповідач - Фащевська Н.Є.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н.Є.

суддів - Ходоровського М. В., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Бріль В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 липня 2012 року по справі за позовом ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вищезазначене рішення суду, яким позов ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №MLE 00/062/2006 від 09 листопада 2006 року в розмірі 31600,16 дол. США та 44914 грн. (сума пені за прострочення виконання виконання боргових зобов'язань), звернуте стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення стоматологічного кабінету, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом його продажу з прилюдних торгів, з початковою ціною предмета іпотеки встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ОТП Факторинг Україна" 2823 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що при ухваленні рішення судом неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Вказав, що розмір неустойки в рахунок якого було звернуте стягнення на предмет іпотеки, є надто великим і в рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки підлягав значно менший її розмір.

Враховуючи наведене апелянт просить змінити заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 липня 2012 року, зменшивши розмір пені, в рахунок якого було звернуте стягнення на предмет іпотеки до мінімально можливого.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом установлено, що 09 листопада 2006 року між акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-E00/062/2006 (надалі Договір), згідно з яким банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 53000 дол. США. Дата повернення кредиту - 09 листопада 2016 року.

Згідно частини №2 Договору, Позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму отриманого за договором кредиту не пізніше дати остаточного повернення. Повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахунком на поточний рахунок.

За порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені кредитним договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум (Розділ 4 частина №2 Договору).

Згідно додаткового договору №3 до кредитного договору №ML-E00/062/2006 від 09 листопада 2006 року, укладеного 08 квітня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1 сторони домовилися внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту; п.2.1.1. Викласти термін «Нерухоме майно»п.5 частини №1 Кредитного договору в наступній редакції: «нерухоме майно: нежиле приміщення, стоматологічний кабінет загальною площею 52,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Додатковим договором №4 до кредитного договору №ML-E00/062/2006 від 09 листопада 2006 року, який укладено 15 липня 2011 року між ПАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_1, сторони домовились внести зміни та доповнення до Кредитного договору наступного змісту: 2.1.1 Викласти п.З частини №1 Кредитного договору в наступній редакції: п.З Сторони домовились: 3.1. На період з «15»липня 2011 року до повного виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 15,46% річних (пільгова проценту ставка).

З 24 грудня 2010 року до TOB «ОТП Факторинг Україна»перейшли всі права вимоги ПАТ «ОТП Банк»до боржника ОСОБА_2 щодо сплати загальної суми заборгованості за кредитним договором №ML-E00/062/2006 від 09 листопада 2006 року, що стверджується договором купівлі-продажу кредитного портфелю, договором відступлення права вимоги за Договорами іпотеки та Договорами застави.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором №МL Е00/062/2006 від 09 листопада 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки від 08 квітня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1733, згідно якого ОСОБА_1 для повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань надає Банку нерухоме майно нежиле приміщення, стоматологічний кабінет, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_1 умови кредитного договору №МL-Е00/062/2006 від 09 листопада 2006 року не виконує, в результаті чого станом на 20 квітня 2012 року утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, яка становить 31600,16 дол. США, що включає: 27541,21 дол. США, що еквівалентно 219935,84 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 4058,95 дол. США, що еквівалентно 32413,56 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом, та 44914,53 грн. -сума пені за прострочення виконання боргових зобов'язань, що підтверджується розрахунком заборгованості.

17 лютого 2012 року ОСОБА_1 вручено досудові вимоги №51847, №51484 про погашення заборгованості за кредитним договором №МL-Е00/062/2006 від 09 листопада 2006 року в повному обсязі.

Згідно ч.І ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.І ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.І ст.530 ЦК України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини справи та вимоги закону суд першої інстанції підставно прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_1 порушив зобов'язання за кредитним договором №МL-Е00/062/2006 від 09 листопада 2006 року, внаслідок чого виникла заборгованість, що включає 219935,84 грн. залишку заборгованості за кредитом, 32413, 56 грн. несплачених відсотки за користування кредитом.

Крім того, сума пені за прострочення виконання боргових зобов'язань становить 44914,53 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, розмір заборгованості та штрафних санкцій, їх співмірність, обставини, які дають суду право застосувати ч.3 ст. 551 ЦК України або не застосувати, є фактичними обставинами справи, встановлення яких судом відповідно до п.2 ч.1 ст.214 ЦПК України є обов'язковою умовою при розгляді справи та ухваленні судового рішення у справі.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи наявність у матеріалах справи відповідної заяви відповідача про зменшення суми неустойки, скрутне матеріальне становище боржника, наявність в нього на утриманні неповнолітньої дитини, інші істотні обставини, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України, колегія вважає за необхідне зменшити розмір неустойки з 44914,53 грн до 10 000 грн.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313,314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 23 липня 2012 року змінити в частині визначення розміру пені по кредитному договору №MLE 00/062/2006 від 09 листопада 2006 року, зменшивши суму пені з 44914,53 грн. до 10 000 грн. В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Є. Фащевська