Рішення № 28757436, 22.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2510/1577/2012 Провадження № 22-ц/795/139/2013 Головуючий у I інстанції -Кутовий Ю. С. Доповідач - Горобець Т. В.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіГоробець Т.В.суддів:Хромець Н.С., Острянського В.І.при секретарі:Лучик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2012 року по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5 про стягнення витрат пов'язаних з навчанням,

в с т а н о в и в:

29 серпня 2012 року Харківський національний університет внутрішніх справ( далі ХНУВС) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення витрат, пов'язаних з його навчанням в учбовому закладі, а саме грошових коштів у розмірі 16 359 грн. 44 коп.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 30 липня 2003 року відповідача ОСОБА_5 було зараховано до складу курсантів ХНУВС відповідно до наказу № 210 о/с від 30.07.2003 року. 10 жовтня 2003 року між ХНУВС та відповідачем була укладена угода про підготовку фахівців в університеті за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування( далі - Угода).

Відповідно до змісту п.2.5,п.3 Угоди укладеної між сторонами, відповідач зобов'язувався у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну за власним бажанням без поважних причин, відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті .

5 липня 2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_5 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Чернігівській області, а наказом УМВС України в Чернігівській області № 195 о/с від 18.07.2008 року його було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 „ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, (за власним бажанням), проте,витрати на навчання відповідачем університету не відшкодовано.

Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2012 року, у задоволенні позовних вимог Харківського національного університету внутрішніх справ відмовлено в зв"язку з пропуском позивачем строку позовної давності, на застосуванні якого наполягав відповідач.

В апеляційній скарзі Харківський національний університет внутрішніх справ ( далі ХНУВС) просить скасувати рішення, в зв"язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 витрати, пов'язані з навчанням у розмірі 16359 грн. 44 коп. та судовий збір.

Позивач вказує, що суд неправильно застосував положення ст. 267 та 261 ЦК України, оскільки позивачу стало відомо про звільнення ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ лише 13 лютого 2012 року з листа УМВС України в Чернігівській області №412-303 від 09.02.2012 року, а позов до суду подано 29 серпня 2012 року, що свідчить про помилковість та передчасність висновків суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на обґрунтованості застосування судом першої інстанції строку позовної давності та про безпідставність твердження апелянта про початок перебігу цього строку лише з лютого 2012 року , тобто з моменту отримання від УМВС України в Чернігівській області інформації з необхідними документами про його звільнення.

Відповідач звертає увагу апеляційного суду також на те, що ХНУВС не є належним позивачем у справі, а також вказує, що його звільнення відбулось хоча і за власним бажанням, але з поважних причин - необхідністю догляду за хворими батьками та було погоджено з керівництвом УМВС .

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг строку позовної давності розпочався з дня звільнення відповідача ОСОБА_5 з органів внутрішніх справ, а саме з 05.07.2007 року( так у тексті), тобто, позов заявлено 05.09.2012 року поза межами строку позовної давності, встановленого ч.1 ст. 261 ЦК України.

Проте з таким висновком суду першої інтсанції погодитись не може апеляційний суд.

Апеляційним судом встановлено,що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ № 178 о/с від 30.07.2003 року відповідача ОСОБА_5 було зараховано до складу курсантів ХНУВС( а.с..4)

10 жовтня 2003 року між ХНУВС та відповідачем була укладена Угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування( а.с.3).

Наказом № 310 від 5 липня 2007 року лейтенанта міліції ОСОБА_5 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Чернігівській області(а.с.5).

Наказом УМВС України в Чернігівській області № 195 о/с від 18.07.2008 року( а.с.6). ОСОБА_5 було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 „ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України(за власним бажанням).

Відповідно до п.2.5,п.3 п.7 Угоди про підготовку фахівців в університеті за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування від 10.10.2003 року, укладеної між сторонами, відповідачу разі відрахування з навчального закладу чи звільнення за власним бажанням без поважних причин з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі , зобов'язувався відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті.

Отже, правовідносини між сторонами спору грунтуються на Угоді від 10.10.2003 року і зобов"язання ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених навчальним закладом на його навчання у разі звільнення з органів внутрішніх справ до збігу 3-річного терміну перебування на службі, погоджено у пунктах 2.5 та п.3 Угоди, а строк дії Угоди, тобто строк виконання зобов"язання визначено у пункті 10 Угоди. відповідно до якої термін її дії розпочинається з моменту підписання та закінчується 01 липня 2010 року. ( а.с.3).За вказаних обставин, перебіг позовної давності слід рахувати з дати закінчення дії угоди, тобто, з 01 липня 2010 року, коли стало відомо, що відповідач відмовився виконати забов"язання, взяті на себе за Угодою.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Проте, пунктом 5 ст.261 ЦК України визначено, що за зобов"язаннями, з визначеним строком виконання , перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, не повно з"ясувавши обставнини справи, не перевіривши обставини, які свідчать про початок перебігу строку позовної давності за змістом ч.5 ст. 261 ЦК УКраїнита без з врахування строку дії Угоди від 10.10.2003 року, не визначившисть належним чином з характером спірних правовідносин, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності та наявності підстав для відмови задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання обгрунтованості позову по суті спору, апеляційний суд виходить з наступного.

ОСОБА_5 згідно п.п.2.5 та п.3 Угоди зобов"язався відшкодувати МВС витрати, понесені на його навчання, за умови звільнення з органів МВС за власним бажанням до збігу трирічного строку служби. Звільнившись у 2008 році за пунктом 64 "ж"Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, витрати не відшкодував.

Пунктом 6 Порядку відшкодування особами витрат, пов"язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2007 року №313 , передбачено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати на навчання, стягнення даних сум відбувається у судовому порядку.

Отже, враховуючи, що, звільнившись з органів внутрішніх справ за власним бажанням, витрати навчальному закладу відповідач не відшкодував, ці витрати підлягають відшкодуванню у примусовому порядку за рішенням суду.

Такий же порядок по відшкодуванню випускником витрат, понесених на навчання, яке проходить за державним замовленням , узгоджується також з п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року, „ Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів" у разі звільнення з роботи за власним бажанням протягом 3 років після закінчення навчання .

Розмір фактичних витрат на навчання курсанта ОСОБА_5 розрахований позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 і становить 16 359,44 грн., який і підлягає стягненню за рішенням суду .

Доводи відповідача про невідповідність розрахунку суми витрат, пов'язаних з утриманням курсанта в період навчання, в зв"язку з тим, що він проживав в гуртожитку лише перший рік навчання, а потім мешкав поза межами гуртожитку, не є підставою для відмови у позові чи переахунку витрат з огляду на наступне. В зобов'язання Харківського НУВС входить фінансове та матеріально-технічне забезпечення курсантів, яке регламентується Порядком розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою КМУ № 313 від 01.03.2007 року. Відповідно до положень цього Порядку, розрахунок виконано, виходячи з фактичних витрат, які несе навчальний заклад на утримання курсанта ( вартість триразового безкоштовного харчування, норми забезпечення майном продслужби, необхідне обладнанн їдалень, користування комунальними послугами під час проведення занять, меблями в аудиторіях, водопостачанням та іншими послугами).

Пунктом 2.3 наказу МВС України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 „Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу навчального закладу. Отже, витрати на утримання курсанта, розраховані відповідо визначених норм і не можуть залежати від того, чи проживає курсант у гуртожитку. Той факт, що відповідач певний період навчання не проживав у гуртожитку, враховано у розрахуну, шляхом виключення витрат на послуги з прання білизни ОСОБА_5.( а.с.7).

Доводи ОСОБА_5 у запереченнях на позов та апеляційну скаргу щодо неналежності позивача, так як в угоді зазначено його обов"язок відшкодувати витрати на навчання не університету, а МВС України, також не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Відповідно до п.1.1 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62 , вищі навчальні заклади МВС України є державними навчальними закладами , які підпорядковані МВС і діють згідно з законодавством України. Кошти на навчання виділяються з державного бюджету України після чого перераховуються вищим навчальним закладам МВС, як розпорядникам коштів другого рівня та витрачаються останніми на підготовку фахівців для підрозділів МВС України. Згідно з п.п.9.9 цього Положення кошти на навчання та утримання курсантів, використовуються навчальним закладом відповідно до кошторису, що затверджується МВС. Розпорядниками вказаних бюджетних коштів є - Кабінет Міністрів України, МВС України та вищі навчальні заклади України. ХНУВС є вищим навчальним закладом МВС України, заснований і діє згідно законодавства України. Фінансування його здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування МВС та з інших джерел фінансування, не заборонених законом. У зв"язку з зазначеним, та враховуючи позицію Міністерства внутрішніх справ України, висвітлену у листі № 12/6-1556 від 13 серпня 2009 року , апеляційний суд вважає, що належними позивачами у даній категорії справ є вищий навчальнийзаклад .

Посилання ОСОБА_5 на те, що його звільнення з органів внутрішніх справ було погоджено з керівництвом УМВС та мало місце з поважних причин, так як його батьки потребували стороннього догляду, не можуть бути підставою для відмови у позові, оскільки перелік вичерпних підстав для звільнення з УВС осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу через сімейні обставини і з інших поважних причин передбачено в п."и" розділу 5 Постанови № 114 Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року. Проте, відповідача було звільнено за пунктом 64 „ж" - за власним бажанням. ( а.с. 6) .

Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до правил ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 321грн.90 коп( а.с.165).

Керуючись ст.88, 209, 218, 303, 307, ч.1п.1, 4ст. 309,ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд ,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 листопада 2012 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ ( м. Харків, 61080,ЄДРПОУ 08571096, п/р 35227002000127 в Головному управлінні Державної казначейської служби в Харківській області МФО 851011) 16359 грн. 44 коп. (шістнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень сорок чотири коп.) фактичних витрат, пов'язаних з навчанням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 321 грн. 90 коп. понесених судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: