Рішення № 28757245, 23.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/23059/2012

Провадження № 2/521/2351/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІменемУкраїни

22 січня 2013 року

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Гуревського В.К.

за секретаря - Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів за договором позики в сумі 24000000,0 грн. та судові витрати на розгляд справи, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини. 15 листопада 2008 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ФОП ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 24000000,0 гривень. Сторони при цьому домовились, що позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути одержану позику готівкою шляхом передачі позикодавцю грошової суми позики до 15 листопада 2009 року. Факт передачі грошових коштів у сумі 24000000,0 гривень відповідачу та його обов'язок повернути їх підтверджується розпискою від 15 листопада 2008 року. Відповідач просив продовжити термін повернення боргу, посилаючись на скрутне становище. 02 листопада 2009 року між сторонами було укладено угоду про продовження термінів повернення боргу та розстрочку платежів. Сторони при цьому додатково домовились, змінити строки та порядок повернення позики у зв'язку з чим викладений п. 4.1. Договору у наступній редакції: «Позику у повному обсязі Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2012 року наступним чином: суму 8000000,0 гривень Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2010 року; суму 8000000,0 гривень Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2011 року; суму 8000000,0 гривень Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2012 року», також це підтверджується розпискою від 02 листопада 2009 року. Однак, у порушення прийнятих на себе зобов'язань в строки, що передбачені додатковою угодою до договору позики, відповідач так і не повернув. Позивачем 10 березня 2012 року було направлено письмову вимогу до ФОП ОСОБА_2 про витребування боргу і надано термін з остаточного розрахунку до 20 квітня 2012 року. Однак ФОП ОСОБА_2 пообіцяв повернути позивачу всю заборгованість до 20 червня 2012 року. На вимогу позивача про повернення позики відповідач відповідав відмовою, мотивуючи це тимчасовою відсутністю грошей та не можливістю повернути суму позики. У звязку з відмовою відповідача повернути суму боргу позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи в найкоротший час, просив провести судове засідання за його відсутністю, так як він перебуває постійно у службових розїздах, позов підтримує у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, надав до суду заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15 січня 2013 року за реєстровим №205, про визнання позовних вимог ОСОБА_1 на суму 24 млн. грн. по справі, яка знаходиться в провадженні судді Малиновського районного суду м. Одеси Гуревського В.К., та просив розглянути справу в найкоротші строки у звязку з необхідністю його відрядження за кордон на тривалий час.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі письмових пояснень сторін, представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 15 листопада 2008 року позивач ОСОБА_1 позичив відповідачу ФОП ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 24000000,0 гривень.

Сторони при цьому домовились, що позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути одержану позику готівкою шляхом передачі позикодавцю грошової суми позики до 15 листопада 2009 року.

Факт передачі грошових коштів у сумі 24000000,0 гривень відповідачу та його обов'язок повернути їх підтверджується розпискою від 15 листопада 2008 року.

ФОП ОСОБА_2 просив продовжити термін повернення боргу, посилаючись на скрутне становище.

02 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено угоду про продовження термінів повернення боргу та розстрочку платежів.

Сторони при цьому додатково домовились, змінити строки та порядок повернення позики у зв'язку з чим викладений п. 4.1. Договору у наступній редакції: «Позику у повному обсязі Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2012 року наступним чином: Суму 8000000,0 гривень Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2010 року; Суму 8000000,0 гривень Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2011 року; Суму 8000000,0 гривень Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю готівкою в строк до 15 березня 2012 року». Означений факт підтверджується розпискою від 02 листопада 2009 року.

У порушення прийнятих на себе зобов'язань в строки, що передбачені додатковою угодою до договору позики, відповідач так і не повернув. Позивачем ОСОБА_1 10 березня 2012 року було направлено письмову вимогу до ФОП ОСОБА_2 про витребування боргу і надав термін з остаточного розрахунку до 20 квітня 2012 року.

ФОП Кононов пообіцяв повернути позивачу всю заборгованість до 20 червня 2012 року. У порушення прийнятих на себе зобов'язань до 20 червня 2012 року відповідач не повернув суми позики. На вимогу позивача про повернення позики відповідач відповідав йому відмовою, мотивуючи це тимчасовою відсутністю грошей та не можливістю повернути суму позики.

Таким чином, відповідач суми боргу не повернув, що підтверджується фактом предявлення суду позивачем розписки від 15 листопада 2008 року та від 02 листопада 2009 року без відмітки про повернення суми боргу.

За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документ у кредитора без відповідної помітки про виконання зобовязання свідчить про невиконання останнього.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором позики в сумі 24000000,0 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3219,0 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 524, 526, 611, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, ч. 4 ст. 174, 209, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КМ № 397792, виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 07.08.2006 року, на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики в сумі 24000000,0 (двадцять чотири мільйони грн.).

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3219,0 грн. (три тисячі двісті девятнадцять грн.).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: Гуревський В.К.