Рішення № 28753931, 17.01.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" січня 2013 р. Справа № 8/5007/1234/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від 1-го позивача: не з'явився

від 2-го позивача: Слівінський А.О. - дов. 1792 від 05.11.12р.

від відповідача: Рудницький І.С. - дов. від 10.12.12р.

Яценко О.М. - дов. від 14.01.13р.

прокурор: Барілов Д.В. - посв. №012685

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (м.Київ) в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (смт. Новогуйвинське Житомирського району)

до Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" (с. Словечно Овруцького району Житомирської області)

про стягнення 65591,00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторін у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.13р. оголошувалась перерва до 17.01.13р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь 2-го позивача - Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" 65591,00 грн. заборгованості за виготовлену продукцію згідно договору №64 від 07.04.11р., а також про зобов'язання відповідача отримати та вивезти зі складу 2-го позивача продукцію, а саме: плуг-фрезу 41.MX.029.00.000.

Представник 1-го позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Представник 2-го позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з мотивів, зазначених у відзивах на позовну заяву. Просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Прокурор в засіданні суду позов підтримав в повному обсязі і просив суд задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.04.11р. між відповідачем (замовник) та Державним підприємством "Житомирський ремонтно-механічний завод" (виконавець), правонаступником якого є позивач, що підтверджується наказом №71 від 20.02.12р. (а.с.15) та статутом підприємства (а.с.18-29), був укладений договір №64 (а.с.30-31), відповідно до умов якого позивач зобов'язується виготовити і поставити продукцію, а відповідач - прийняти і оплатити її в строк, зазначений в умовах договору (п.1.1 договору).

У додатку №1 до зазначеного договору, що є його невід'ємною частиною, сторони визначили специфікацію продукції, а саме: плуг-фреза 41.MX.029.00.000, загальною сумою 65591,00 грн. (а.с.31, на звороті).

Пунктом 4.2 договору сторони також визначили, що загальна сума договору складає 65591,00 грн.

Згідно з п. 4.3 договору, оплата продукції проводиться на умовах:

- 50% передоплати вартості продукції замовник перераховує на рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з дати підписання договору обома сторонами та отримання рахунку від виконавця;

- 50% кінцевого розрахунку вартості продукції здійснюється замовником протягом 5 банківських днів після одержання повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі виставленого виконавцем рахунку - фактури, сформованого на основі специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.4 договору).

Відповідно до п.5.3 договору, термін виготовлення продукції складає 60 календарних днів з дати отримання попередньої оплати згідно п. 4.3 даного договору.

Продукція поставляється на умовах EXW склад ДП "ЖРМЗ" (смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області) відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року (п.5.4 договору).

29.03.12р. позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату за виготовлену продукцію №48 (а.с.36), який останній не оплатив, про що не заперечували представники відповідача в засіданні суду.

07.04.12р. позивач відвантажив відповідачеві визначену договором продукцію, про що свідчить видаткова накладна №76 від 08.04.11р. та довіреність №157 від 07.04.11р. (а.с.32-33).

Після відвантаження продукція була повернута позивачеві на доопрацювання згідно накладної №21 від 14.06.11р.

Листами №1448 від 23.11.11р. №499 від 03.04.12р. позивач повідомляв відповідача про те, що продукція доопрацьована, готова для передачі, а також зазначив про необхідність проведення остаточного розрахунку в сумі 65591,00 грн. (а.с.34-35).

Разом з тим, відповідач вартість продукції позивачеві не оплатив.

Листом №754 від 31.05.12р. відповідач посилаючись на відсутність коштів запропонував позивачеві отримати в рахунок оплати товару продукцію свого виробництва, що позивача не влаштувало (а.с.38).

Тому прокурор в інтересах держави звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача на користь позивача 65591,00 грн. заборгованості за виготовлену продукцію та зобов'язання відповідача отримати та вивезти зі складу вказаний товар.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №64 від 07.04.11р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується п р и й н я т и т о в а р і с п л а т и т и за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Пунктом 5.6 договору сторони визначили, що перехід права власності та товар відбувається у момент видачі позивачем видаткової накладної.

Статтею 334 ЦК України також передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як суд зазначав вище, згідно видаткової накладної №76 від 08.04.11р. та довіреності №157 від 07.04.11р. (а.с.32-33) позивач відвантажив, а відповідач прийняв визначену договором продукцію - плуг-фрезу 41.MX.029.00.000.

Таким чином, у відповідача виник обов'язок оплатити вартість отриманої продукції.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати за отриману продукцію не виконав.

Згідно п. 8.1 даного договору, договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань згідно даного договору, але в будь-якому випадку до 31.12.11р.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що продукція поставлена позивачем неналежної якості, оскільки відповідно до ч.2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

В силу ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, якість речей, які продаються, повинні відповідати стандарту, технічним умовам або зразкам, установленим для речей такого виду. При цьому, нормативні вимоги відносно якості товарів встановляються у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України від 10.05.93 р. N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію".

Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів в підтвердження того, що позивачем було поставлено продукцію неналежної якості.

Як суд зазначав вище, згідно накладної №21 від 14.06.11р. відвантажена продукція відповідачем була повернута позивачеві на доопрацювання.

Однак, повернення товару на доопрацювання не є відмовою відповідача від договору.

Натомість, позивачем надано належні докази в підтвердження належної якості поставленого товару, в тому числі сертифікат якості, (а.с.133-152).

Відповідно до вимог ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 65591,00 грн. заборгованості за виготовлену продукцію та зобов'язання відповідача отримати та вивезти зі складу 2-го позивача плуг-фрезу 41.MX.029.00.000 підлягають задоволенню.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно пункту 6 статті 20 Закону України "Про прокуратуру" до повноважень прокуратури відноситься звернення до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Частинами 1, 3 Статті 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 2 статті 2 ГПК України).

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.12 р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" зазначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині 2 статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтеду.

Згідно статті 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" від 16.06.2011р. № 3531-VІ Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно - промисловому комплексі.

Держаний концерн "Укроборонпром" утворений у структурі органів виконавчої влади України на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення державного концерну "Укроборонпром" від 29.12.2010р. № 1221, з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які проводять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Додатком до вищевказаної Постанови від 29.12.2010р. №1221 затверджено перелік державних підприємств, що включені до складу Концерну, в тому числі Державне підприємство "Житомирський ремонтно-механічний завод".

Згідно наказу Держаного концерну "Укроборонпром" від 20.02.2012 р. найменування Державного підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод" змінено на Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" ( а.с.15).

Пунктами 1, 2 Статуту, затвердженого наказом Держаного концерну "Укроборонпром" від 20.02.2012 р. №7 (а.с.18-29), передбачено, що Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" є державним комерційним підприємством, створеним на державному майні і є повним правонаступником всіх майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод". Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюються Державним концерном "Укроборонпром" як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" є структурним підрозділом Державного концерну "Укроборонпром" та створено з метою виконання державного контракту і державного замовлення з виготовлення, ремонту та модернізації озброєння військової та іншої техніки (пункт 6 Статуту).

У зв'язку з невиконанням ДП "Словечанське лісове господарство" умов договору №64 від 07.04.11р. було порушено оборонні та економічні інтереси держави - Державного концерну "Укроборонпром" в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", який забезпечує в межах своєї компетенції обороноздатність держави, що виразилось в недоотриманні грошових коштів, які повинні бути спрямовані на виготовлення продукції оборонного призначення.

Відповідно до статті 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується прокурором.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана Житомирським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України, тобто в межах наданої йому чинним законодавством компетенції.

Враховуючи вищенаведене та виходячи з аналізу вищезазначених норм права, суд вважає, що під час звернення до господарського суду Житомирської області з вищевказаним позовом, Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Цетрального регіону України діяв згідно вимог чинного законодавства України, звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави - державного концерну "Укроборонпром", як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, в особі Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", що позовна заява Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері підписана уповноваженою особою, у ній належно обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави та правильно визначено особу, уповноважену державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", 11122, Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне, вул. Сабурова, 13, код ЄДРПОУ 00991953

на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод", 12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1, код ЄДРПОУ 07620094

- 65591,00 грн. - заборгованість за виготовлену продукцію.

3. Державному підприємству "Словечанське лісове господарство" (11122, Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне, вул. Сабурова, 13, код ЄДРПОУ 00991953) отримати та вивезти зі складу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1, код ЄДРПОУ 07620094) продукцію, а саме: плуг-фрезу 41.MX.029.00.000.

4. Стягнути з Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", 11122, Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне, вул. Сабурова, 13, код ЄДРПОУ 00991953

- в доход Державного бюджету України - 2682,50 грн. судового збору з вимог майнового та немайнового характеру.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 22/01/13

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - 1-му позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)