Рішення № 28753882, 14.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.01.13 р. Справа № 5006/8/148/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

Розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради "Вуглик", м. Горлівка

про стягнення заборгованості в сумі? 18252414,87 грн., інф?ляційних в сумі 144603,99 грн., 3 % річних в сумі 361420,75 грн., 7 % штрафу в сумі 1766087,50 грн., пені в сумі 1474980,08 грн.

за участю представників:

від позивача: Халіна А.О. - за довір. від 16.03.2012 р. № 14-351

від відповідача: Нікітіна О. В. - за довір. від 16.10.2012 р. № 74-3650/08

СУТЬ СПОРУ:

У судовому засіданні 10.01.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 14.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.2012 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено процесуальний розгляд спору до 14.01.2013 р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Національна акціон?ерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради "Вуглик?",

м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 18252414,87 грн., інфляційних в сумі 144603,99 грн., 3 % річних в сумі 361420,75 грн., 7 % штр?афу в сумі 1766087,50 грн., пені в сумі 1474980,08 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про купівлю-продаж природного газу № 14/2418/11 від 30.09.2011 р., акти приймання-передачі газу від 31.10.2011 р., 30.11.2011 р., 31.12.2011 р., 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012 р., 30.04.2012 р., правовстановлюючі документи тощо.

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував частково. Надав відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Вказав, що заборгованість станом на 15.10.2012 р. за період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. складає 17708365,35 грн., заперечив щодо стягнення штрафу у розмірі 7 %. Просив провадження по справі в частині 544 049,52 грн. припинити та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 7%.

22.11.2012 р. відповідач через канцелярію господарського суду надав клопотання про зменшення розміру пені на 50 відсотків.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

30.09.2011 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Комунальним підприємством по теплопостачанню "Вуглик" (Покупець) укладено договір про купівлю-продаж природного газу № 14/2418/11 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого продавець - позивач по справі зобов'язується передати у власність покупцю - відповідачу по справі у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.11.1 Договору, даний договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, і діє у частині реалізації газу з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р. включно, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Порядок та умови передачі газу визначені сторонами розділом 3 Договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна договору узгоджена сторонами в розділі 5 Договору.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені сторонами в розділі 6 договору. Так, відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за наявності заборгованості за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

На виконання умов зазначеного договору позивач протягом періоду жовтень 2011 р. - квітень 2012 р. передав відповідачу природний газ.

Факт поставки позивачем природного газу підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2011 р. за жовтень 2011 р., від 30.11.2011 р. за листопад 2011 р., від 31.12.2011 р. за грудень 2011 р., від 31.01.2012 р. за січень 2012 р., від 29.02.2012 р. за лютий 2012 р., від 31.03.2012 р. за березень 2012 р., від 30.04.2012 р. за квітень 2012 р.

Вказані акти прийому-передачі природного газу підписані та скріплені печаткою відповідача без зауважень та заперечень та погоджені газорозподільною організацією.

У відповідності з п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання по оплаті переданого та отриманого природного газу виконав частково.

В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач після подачі позову до суду сплатив суму основного боргу в сумі? 15024745,81 грн. на корист?ь позивача, що підтверджується ма?теріалами справи, а саме довідкою № 9-7-18 від 11.01.2013 р. та платіжними дорученнями від 28.12.2012 р. № 5 на суму 1430721,12 грн., від 28.12.2012 р. № 6 на суму 4557323,04 грн., від 28.12.2012 р. № 3368 на суму 156600,00 грн., від 28.12.2012 р. № 880 на суму 409400,00 грн., від 29.12.2012 р. № 881 на суму 500000,00 грн. та банківськими виписками від 20.12.2012 р., від 21.11.2012 р., від 07.12.2012 р.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу в сумі 15024745,81 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку сума заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 544 049,52 грн. була сплачена відповідачем 11.09.2012 р. та 15.10.2012 р., а позивач звернувся з даним позовом до суду 29.10.2012 (згідно вхідного штампу господарського суду Донецької області на позові), тобто спір в частині вказаних вимог був відсутній до порушення провадження у справі.

Таким чином, на момент прийняття рішення по справі загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню становить 2683619,54 грн.

Відповідно до ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 7.2. договору закріплює, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 7.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до розрахунку розмір пені становить:

- за жовтень 2011 р. - 71102,80 грн. за період з 14.11.2011 р. по 14.05.2012 р.;

- за листопад 2011 р. - 447001,23 грн. за період з 14.12.2011 р. по 14.06.2012 р.;

- за грудень 2011 р. - 453906,20 грн. . за період з 14.01.2012 р. по 14.07.2012 р.

- за січень 2012 р. - 36500,02 грн. за період з 14.02.2012 р. по 26.03.2012 р.

- за лютий 2012 р. - 87194,69 грн. за період з 14.03.2012 р. по 24.05.2012 р.

- за березень 2012 р. - 313293,25 грн. за період з 14.04.2012 р. по 03.09.2012 р.

- за квітень 2012 р. - 64981,91 грн. за період з 14.05.2012 р. по 03.09.2012 р.

Нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, розмір пені на правильність розрахунку судом перевірений.

Період нарахування суми пені, а саме з 14.11.2011 р. по 03.09.2012 р. суд вважає вірним, в зв'язку із тим, що умовами п. 6.1. Договору передбачено здійснення остаточного розрахунку до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу без зазначення включно.

Сума пені нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства та арифметично вірно, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 1474980,08 грн.

Відповідач, з посиланням на важке фінансове становище підприємства, на значне погашення основної заборгованості просить суд зменшити розмір пені.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Про важкий фінансовий стан відповідача у даній справі свідчить звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 р

Відповідачем була погашена основна заборгованість на значну суму. На фоні залишку суми заборгованості відповідача перед позивачем, розмір заявленої до стягнення пені занадто великий. Тобто насиченість позову грошовими вимогами є занадто важкою для відповідача, та унеможливлює його стале функціонування.

При цьому, позивач, окрім пені, заявив до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційні, штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу, які також становлять значну суму.

Враховуючи фінансовий стан відповідача, фінансовий стан позивача, значний розмір пені, 3% річних та інфляційних, штрафу заявлених позивачем до стягнення, суд, скористався правом, наданим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів ст. 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені, належний до стягнення з відповідача, на 20% (до 1179984,06 грн.).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1474980,08 грн. за період з 14.11.2011 р. по 03.09.2012 р. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1179984,06 грн., а у стягненні пені в сумі 294996,02 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу індекс інфляції за період листопад 2011 р. - березень 2012 р. та 3% річних за період з 14.11.2011 р. по 03.09.2012 р.

Відповідно до розрахунку позивача індекс інфляції та 3% річних становлять 144603,99 грн. та 361420,75 грн. відповідно.

Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено.

Період нарахування індексу інфляції та 3% річних, а саме з 14.11.2011 р. по 03.09.2012 р. суд вважає вірним, в зв'язку із тим, що умовами п. 6.1. Договору передбачено здійснення остаточного розрахунку до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу без зазначення включно.

Суд перевірив розмір індексу інфляції на правильність розрахунку та дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині.

Сума індексу інфляції нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично невірно, тому в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 144245,70 грн.

Суд перевірив розмір 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині в повному обсязі.

Сума 3% річних нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, арифметично вірно, тому в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 361420,75 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. Договору понад 30 днів покупець зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Договором № 14/2418/11 від 30.09.2011 р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Позивач з посиланням на п. 6.1. Договору нарахував відповідачу штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу, який складає 1766087,50 грн.

Суд перевірив правильність розрахунку 7% штрафу та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 551, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82-85, п. 1-1 ст. 80, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Нац?іональної акціонерної компа?нії «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального підпр?иємства по теплопостачанню Г?орлівської міської ради "Вуглик",

м. Горл?івка про стягнен?ня заборгованості в сумі 18252414,87 грн., інфляційних в сумі 144603,99 грн., 3 % річних в сумі 361420,75 грн., 7 % штр?афу в сумі 1766087,50 грн., пені в сумі 1474980,08 грн. задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради "Вуглик" (84601, м. Горлівка, Донецької області, вул. Ушева, 1, код ЄДРПОУ 30500344) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, п/р № 260053012609 в ГОУ «Промінвестбанку України», МФО 300012 код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість в сумі 2683619,54 грн., інфляційні в сумі 144245,70 грн., 3% річних в сумі 361420,75 грн., пеню в сумі 1179984,06 грн., 7 % штрафу в сумі 1766087,50 грн.

Провадження по справі щодо стягнення заборгованості в сумі 15024745,81 грн. припинити.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства по теплопостачанню Горлівської міської ради "Вуглик" (84601, м. Горлівка, Донецької області, вул. Ушева, 1, код ЄДРПОУ 30500344) на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, п/р № 260053012609 в ГОУ «Промінвестбанку України», МФО 300012 код ЄДРПОУ 20077720) - витрати зі сплати судового збору в сумі 64380,00 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 14.01.2013 р.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2013 р.

Суддя Бокова Ю.В.