Рішення № 28752810, 22.01.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/29468/2012

Провадження №2/761/567/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 січня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Подмазко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»про дострокове розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.02.2012 р. ним було укладено з відповідачем договір банківського вкладу «Ощадний плюс»з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника НОМЕР_2 За умовами даного договору позивач вніс на відкритий рахунок банку грошові кошти в розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією. На підтвердження отриманні коштів відповідач видав купонний ощадний(депозитний) сертифікат на пред'явника від 02.02.2012 р. Строк дії договору -1 рік, крім того банк взяв на себе зобов'язання щомісячно нараховувати відсотки на суму вкладу у розмірі 23,5% річних. Ощадний сертифікат разом із 12-тю місячними купонами були передані позивачу по акту прийому-передачі одночасно з укладанням договору. В кінці листопада 2012 р. у позивача виникла необхідність достроково припинити дію договору та отримати належні кошти в розмірі 1000 000,00 грн. Позивач звертався до банку 26.11.2012 р., 29.11.2012 р. та 07.12.2012 р. з заявами про дострокове розірвання договору і повернення суми вкладу. Вимоги позивача банк залишив поза увагою. За таких обставин позивач просить суд достроково розірвати договір банківського вкладу , стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 1 000 000,00 грн. та відсотки за користування грошима в розмірі 0,1 річних за 10 місяців - фактичний строк користування вкладом, судові витрати.

В судовому засіданні позивач, його представник вимоги підтримали. Зазначили, що розмір відсотків, який підлягає стягненню з відповідача становить 953,68 грн.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позову. Пояснив, що за період 02.02.2012 р. позивачу були нараховані проценти у розмірі 909,84 грн., а за період з 01.01.2013 р. по 15.01.2013 р. -43,84 грн. Загальна сума вкладу та нарахованими процентами, яка підлягає поверненню позивачу становить -1 000 953,68 грн. Проте виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.12.2012 р. прийнято рішення № 33 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Таврика». Тимчасову адміністрацію в банку призначено строком на 3 місяці з 21.12.2012 р. по 20.03.2013 р. Представник відповідача також зазначив, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»під час тимчасової адміністрації не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, не здійснюється нарахування неустойки, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Встановлено і не заперечується сторонами, що 02.02.2012 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Таврика»було укладено договір банківського вкладу «Ощадний плюс»з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника НОМЕР_2

Не оспорюється сторонами, що 02.02.2012 р. ОСОБА_1 передав, а ПАТ «Банк «Таврика»прийняв суму у розмірі 1 000 000,00 грн. строком зберігання до 04.02.2013 р. та взяв на себе зобов'язання за використання коштів, розміщених на рахунку для обліку розміщених ощадних (депозитних) сертифікатів вкладника, нараховувати проценти на суму вкладу з розрахунку 23,5 відсотків річних.

Відповідно до п. 2.9. договору у разі дострокового подання ощадного (депозитного) сертифіката до погашення та дострокового припинення дії договору з ініціативи пред'явника сертифіката з метою погашення сертифіката, яке з порушенням умов 1.1., проценти за сертифікатом перераховуються з розрахунку 0,1 процента річних за фактичний строк перебування вкладу на рахунок для обліку розміщених ощадних (депозитних вкладів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до банку з заявами про дострокове розірвання договору на виконання положень п. 3.1.5. договору 26.11.2012 р., 29.11.2012 р. 07.12.2012 р. та просив банк повернути суму вкладу.

Укладаючи договір сторони домовились, що банк повертає суму вкладу на першу вимогу пред'явника сертифікату за умови письмового повідомлення банку та з урахуванням положень п. 2.9. договору (п. 3.1.7. договору).

Не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача та обставина, що вимоги позивача щодо повернення суми вкладу та нарахованих на підставі п. 2.9 договору відсотків за користування грошовими коштами залишено банком поза увагою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 525 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку щодо задоволення вимоги позивача щодо розірвання договору банківського вкладу «Ощадний плюс»з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника НОМЕР_2 від 02.02.2012 р.

Як вбачається з наданого представником банку належним чином завіреного розрахунку, в разі дострокового розірвання договору до виплати ОСОБА_1 належить сума у розмірі 1 000 953,68 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача заперечує проти такого стягнення, оскільки в ПАТ «Банк «Таврика»введено тимчасову адміністрацію на строк 3 місяці з 21.12.2012 р. по 20.03.2013 р. та відповідно до приписів закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»не здійснюються задоволення вимог вкладників та інших кредиторів.

Встановлено, що на підставі постанови Правління НБУ № 548 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»до категорії неплатоспроможних, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20.12.2012 р. прийняла рішення про запровадження в ПАТ «Банк «Таврика»тимчасової адміністрації на три місяці з 21.12.2012 р. по 20.03.2013 р.

Приписами п.п. 1,3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»обмеження, встановлені пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюються на зобов'язання банку, зокрема щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких скінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Положеннями ч. 3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Як вбачається з заперечень представника банку, останнім не оспорюється та обставина, що до правовідносин, які виникли між сторонами застосовуються положення глави 72 ЦК України.

Згідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що запровадження тимчасової адміністрації не є перешкодою для відповідача щодо виконання взятих на себе зобов'язань за договором банківського вкладу «Ощадний плюс»з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника НОМЕР_2 від 02.02.2012 р. та вважає за можливе задовольнити вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення грошових коштів у розмірі 1 000 953,68 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88.212-215 ЦПК України, ст.ст. 525,526,629,1058 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати укладений 02.02.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика»та ОСОБА_1 договір банківського вкладу «Ощадний плюс»з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника НОМЕР_2

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», код ЄДРПОУ 19454139 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму у розмірі 1 000953 грн. 68 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика», кодЄДРПОУ 19454139 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 3219 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя: