Постанова № 28750153, 16.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 січня 2013 р. № 13197/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.,

за участю представників сторін

позивача Растопчінової О.В.

відповідача Купіна С.П., Лутая О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Харківської обласної митниці про скасування повідомлень-рішень форми "Р" від 15.11.2012 р. № 117, 118.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що відповідач, приймаючи ВМД, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та випустив його на митну територію України, а тому не має підстав для прийняття рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в їх задоволенні відмовити з тих підстав, що Харківською обласною митницею правомірно проведено документальну невиїзну перевірки фактів митного оформлення позивачем товарів, за наслідками якої встановленні порушення, складено акт та винесені податкові повідомлення-рішення, оскільки, невідповідність заявленого коду товарів згідно УКТЗЕД при декларуванні товарів за ВМД призвела до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість, чим порушено вимоги Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ "Про митний тариф України", ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що призвело до недоотримання Державним бюджетом відповідної суми податків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що робочою групою Харківської обласної митниці проведена документальна невиїзна перевірка позивача щодо митного оформлення товару «заклепка алюмінієва зі сталевим стрижнем…» за кодом 7616100000 згідно УКТЗЕД за період з 01.10.2009 року по 20.09.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 25.09.2012 року № 0040/12/807000000/0032565288, яким встановлено порушення вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з невірним визначенням коду товару згідно УКТЗЕД, що призвело до порушення вимог Закону України від 05.04.2011 року № 2371-ІІІ «Про митний тариф України» в частині повноти та достовірності декларування товарів, ввезених на митну територію України, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання на суму 92825,82 грн., в т.ч. ввізне мито -77354,85 грн., податок на додану вартість 15470,97 грн.

Порушення, встановлені актом перевірки, стали підставою для винесення повідомлень-рішень форми «Р» від 12.10.2012 року № 94, 95. Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за результатами якого прийняті повідомлення-рішення від 15.11.2012 року:

№ 117, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 103968,79 грн., в т.ч. основний платіж 75336,33 грн., штрафні санкції 28632,46 грн.

№ 118, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України у розмірі 20797,77 грн., в т.ч. основний платіж 15067,27 грн., штрафні санкції 5730,50 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Одним із основних доводів, які лягли в основу обґрунтування адміністративного позову є посилання позивача на те, що митний орган не має правових підстав для нарахування податкових зобов'язань та надіслання податкових повідомлень-рішень у зв'язку з виявленням помилки відносно класифікації товару, якщо товар оформлено та пропущено митним органом без зауважень.

Матеріалами справи підтверджено, що документальною невиїзною перевіркою охоплено ВМД, які оформлені під час дії Митного кодексу України від 11.07.2002, чинного до 31.05.2012р. та Митного кодексу України від 13.03.2012, який набрав чинності з 01.06.2012р.

Приписами п. 35 ст. 1 МК України № 92-IV пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Згідно зі ст.ст. 86, 313 МК України № 92-IV митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї подано всі необхідні документи. Митні органи класифікують товари, рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян.

Зі змісту статті 17 Закону України від 5 лютого 1992 року № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф» (чинного на момент митного оформлення) вбачається, що мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації.

Відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних відносин до 01.01.2011 року) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Згідно чинного законодавства порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №650 від 30.05.2012р., визначено, що посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товару. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування; відомостей про товар та коду товару згідно УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог ст. 68 Митного кодексу України. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог ст. 69 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляє про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, нормами МК України № 92-IV, так само як і нормами діючого Митного кодексу України, передбачено, що віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключно компетенцією митних органів.

Таким чином, протягом 2011 та 2012 років відповідач здійснював контроль за правильністю класифікації вищевказаного товару, вантажні митні декларації оформлювались та товар випускався у вільний обіг за кодом 7616100000, що підтверджує визнання відповідачем коду товару, як вірний.

Суд також звертає увагу на те, що за змістом статті 313 МК України від 13.03.2012 № 4494-VI (набув чинності з 01.06.2012, класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів. При цьому рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (ст. 69 МК України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України від 13.03.2012, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, зокрема, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

З наданих суду документів, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача призначена відповідно до вимог МК України, постанови КМУ від 02.02.2011 року № 71 «Про затвердження порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок», доповідної записки начальника відділу митного аудиту від 19.09.2012 року № 14/14-0998-вн. Як зазначалось вище, за наслідкам проведеної перевірки, відповідач дійшов висновку про невірне здійснення класифікації товарів за кодом 7616100000, і як насідок справляння мита у розмірі 10 %, замість 0 %, що використані позивачем.

Суд зауважує, що в судове засідання відповідачем в порядку ст..71 КАС України не надано, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність порушень законодавства України з питань митної справи при здійснені митного оформлення позивачем «заклепки алюмінієвої зі сталевим стрижнем…» як підстави застосування положень ст..351 МК України

Приписами підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд зазначає, що аналіз змісту вищевказаних норм дає підстави стверджувати, що у разі, коли митний орган самостійно визначає класифікацію товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Вказана правова позиція також підтверджується судовими рішеннями Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 21-116а11, від 26.06.2012 у справі № 2а-479/10/1070 тощо.

Враховуючи сукупність викладених обставин, керуючись положеннями ст..9,11 КАС України, суд доходить висновку, що спірні повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст..94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської обласної митниці про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити

Скасувати прийняті Харківською обласною митницею повідомлення - рішення форми "Р" від 15 листопада 2012 року № 117, № 118.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, м.Харків, Комсомольське шосе, 88, код ЄДРПОУ 32565288) судовий збір у розмірі 1247 (одна тисяча двісті сорок сім) грн. 67 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена 21.01.2013 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.