Постанова № 28749891, 19.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2012 р. 15:11 Справа №2а-13353/12/0170/21

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Євдокімової О.О., при секретарі Івановій Ю.В. розглянувши за участю представника позивача Басараб Д.В. - дов. № б/н від 10.12.2012р., представника відповідача Лукянець О.Ю. - дов. № 5/10-0 від 01.03.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства наукова-виробнича торгівельна інвестиційна «Компанія Економікс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій.

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство наукова-виробнича торгівельна інвестиційна «Компанія Економікс» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (далі відповідач) в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23.08.2012р. № 1734 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р.; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено Акт № 5408/22-8/31257690 від 07.09.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема посилається на порушення відповідачем вимог податкового та кримінально-процесуального законодавства у зв'язку із тим, що постанова слідчого ОВС ГСУ ДПС в АР Крим від 15.05.2012 р. про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, не може бути підставою передбаченою чинним законодавством для видачі оскаржуваного наказу від 23.08.2012р. № 1734 та проведення перевірки.

У судовому засіданні 19.12.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 19.12.2012р. проти позову заперечував в повному обсязі, позиція відповідача викладена в письмових запереченнях, які залучені до матеріалів справи, зокрема представник відповідача зазначив, що перевірка проведена на підставі постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС в АР Крим у порядку п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012р. відповідачем прийнятий Наказ № 1734 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. З зазначеного наказу вбачається, що перевірку призначено у відповідності до постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС в АР Крим старшого лейтенанта податкової міліції від 15.05.2012р. «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки» та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 розд.1, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 гл. 8 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі ПК України).

На підставі зазначеного Наказу видане направлення на перевірку від 23.08.2012р. № 1694/22-8.

В подальшому, з 27.08.2012р. по 31.08.2012р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БПВ «Строитель-плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-Груп», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скипер», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімидж», ПП «Кримторг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Кримстройиндустрия», ТОВ «Аквамарин», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ Компані», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастер Торг» за період з 01.01.2009о. по 31.03.2012р. .

За результатами вказаної перевірки відповідачем складаний Акт № 5408/22-8/31257690 від 07.09.2012р.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Обставиною, на підставі якої прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача № 1734 від 23.08.2012р., вказаний п.п. 78.1.11 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, а саме - отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

При прийнятті постанови від 15.05.2012 р. про призначення позапланової документальної перевірки позивача слідчий з ОВС ГСУ ДПС в АР Крим керувався п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та приписами Кримінально-процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Отже законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право вимагати в процесі формування доказової бази логічним та практичним шляхом проведення ревізій.

Ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Згідно із ст. 130 КПК України про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

В порядку п. 6 ч. 1 ст. 5, ч.3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135 від 18.02.1992 р. органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

При цьому зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до ч. 1 ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться державні податкові інспекції. Останні в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу.

Таким чином, відповідна норма (яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин) не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби.

Відповідно до п. 19 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Вказані випадки чинним законодавством не встановлені.

До набрання чинності Податковим кодексом України саме для прийняття рішень про проведення позачергових перевірок були встановлені підстави, передбачені п. 1-1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, а саме: органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мали право при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження. Рішення податкового органу має бути оформлене у письмовому вигляді, скріплено підписом керівника, печаткою та вручене платнику податку перед початком проведення такої перевірки.

Дана норма не поширюється на спірні правовідносини. На час прийняття слідчим постанови від 15.05.2012 р. виключена.

Відповідно до ч. 7, 13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509, який був чинним до набрання сили Податковим кодексом України, позапланова перевірка могла здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду. Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширювались на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Зазначені норми на час винесення постанови слідчим від 15.05.2012 р., видачі оскаржуваного Наказу № 1734 від 23.08.2012 р., розгляду справи не чинні.

Більш того, відповідно до Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1238 від 27.12.2010 р. така підстава для проведення позапланової виїзної перевірки платника ПДВ як постанова слідчого, винесена ним у кримінальній справі, відсутня.

Сама норма п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів; не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Таким чином, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими зважаючи на некореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого структурного підрозділу державної податкової служби, а саме - податкової міліції.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень повинно переслідувати забезпечення інтересів держави виключно в межах законності та верховенства права, тобто будуватись на принципах обґрунтованості, тобто через вмотивовані дії; безсторонності, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісності, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливості, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційності та адекватності; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи. Тобто, іншими словами, суб'єкти владних повноважень повинні діяти лише в межах тих повноважень, що прямо передбачені законом та засновані на принципі імперативності.

Тому норма ч. 5 ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) стосовно того, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами, має застосовуватись із урахуванням вищевикладеного.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 р. при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.171 ст. 14 ПК України, ст. 25-1 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана Державною податковою службою для забезпечення її діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Крім того, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Отже, на підставі отриманої податкової інформації органами державної податкової служби при реалізації владних повноважень та для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства платниками податків при забезпеченні інтересів держави шляхом виявлення відповідних правопорушень можуть проводитись позапланові перевірки платників податків у випадках, встановлених законом.

Оскільки законодавче регулювання процесуальних прав та обов'язків слідчого під час реалізації останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах здійснюється Кримінально-процесуальним законодавством України, то постанова слідчого від 15.05.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки в розумінні положень Податкового кодексу України не є податковою інформацією.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4, п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, прийняття відповідачем оскаржуваного Наказу на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 розд.1, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 гл.8 розд. ІІ ПК України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх одночасного врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

§ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

§ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

§ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

§ безсторонньо (неупереджено);

§ добросовісно;

§ розсудливо;

§ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

§ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

§ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

§ своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Отже, Наказ відповідача № 1734 від 23.08.2012р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи відносно контрагентів позивача, якій був покладений в основу висновків податкової служби, викладених в акті перевірки не є безперечною підставою для визнання нікчемними усіх угод, укладених між суб'єктами господарських відносин, а тому висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства є передчасними.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалах Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справах № 2а-10574/11/0170/3, № 2а-6677/12/0170/25.

У зв'язку із тим, що суд дійшов висновку про визнанням протиправним та скасування Наказу відповідача № 1734 від 23.08.2012р. то як наслідок є протиправним дії відповідача по проведенню перевірки позивача, в результаті якої складений Акт № 5408/22-8/31257690 від 07.09.2012р.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги все вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 19.12.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено та підписано 24.12.2012 року.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 23.08.2012р. № 1734 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства наукова-виробнича торгівельна інвестиційна «Компанія Економікс».

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по проведенню перевірки Приватного акціонерного товариства наукова-виробнича торгівельна інвестиційна «Компанія Економікс», в результаті якої складений Акт № 5408/22-8/31257690 від 07.09.2012р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.