Рішення № 28748438, 03.01.2013, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 0602/86/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

03 січня 2013 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань Миронюк Л.К., з участю позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_5, просила постановити рішення про стягнення з відповідача на її користь матеріальну шкоду, понесену на поховання сина ОСОБА_6 в сумі 25702 грн. 50 коп., та моральну шкоду в сумі 200 000 гривень, а всього 225 702 гривень 50 копійок.

Обгрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила, що 17 жовтня 2010 року біля 19 години 00 хвилин на 40 + 400 кілометрів автодороги Київ - Чоп Макарівського району Київської області відповідач ОСОБА_5, керуючи належним йому на праві приватної власності, автомобілем «Chevrolet Аvео» реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв наїзд на її сина - ОСОБА_6, який переходив проїздну частину дороги по пішохідному переходу, з ліва на право відносно руху автомобіля відповідача під керуванням останнього. Від отриманих травм її син загинув на місці ДТП.

В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 було відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, згідно постанови від 26.10.2010 року , винесеної в.о. слідчого Макарівського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Тому вона як мати померлого сина має право на відшкодування затрат, понесених на поховання та спорудження надгробного пам'ятника і моральної шкоди. Вказана шкода підлягає відшкодуванню незалежно від наявності вини , так як це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки .

На поховання свого сина вона затратила : 2 500 гривень на доставку тіла із Макарівського району Київської області в смт. Кам' яний Брід Баранівського району ; 400 гривень на гримування тіла; 650 гривень на придбання труни, 260 гривень на придбання костюма , 250 гривень на придбання туфлів , 90 гривень на придбання сорочки; 50 гривень на придбання 2-х майок; 520 гривень на придбання 2-х вінків; 12 гривень на придбання 2-х пар носків; 120 гривень на придбання надгробного хреста; 30 гривень на придбання покривала; 138 гривень на придбання 22- х хусток; 36 гривень на придбання 20- ти платків ; 20 гривень на придбання наволочки; 26 грн. 50 коп. на придбання 35-ти свічок; 400 гривень на відправлення панахіди; поминальний обід загальною вартістю 7000 гривень.

Крім цього, нею було затрачено на дев'ятиденний поминальний обід 1 900 грн., на сорокаденний поминальний обід 2 700 гривень , річний поминальний обід 3300 гривень, а також на встановленя пам'ятника синові загальною вартістю 5 300 гривень, а всього на загальну суму 25 702 грн 50 коп.

Крім майнової шкоди їй була заподіяна і моральна шкода, яку вона оцінює в 200 000 гривень. Вона полягає у душевних стражданнях , яких вона зазнала внаслідок втрати сина.

В судовому засіданні позивача ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали повністю із підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, виходячи із наступного .Причинену матеріальну шкоду відповідач відшкодував в сумі 4000 гривень. В решті стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити , так як належні докази про її заподіяння відсутні . Крім цього, представник вважає, що моральна шкода відсутня із-за відсутності вини відповідача у ДТП, в діях потерпілого наявна груба необережність, яка виразилась у порушенні вимог Правил дорожнього руху України.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом , використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку .

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи , а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК особа, яка здійснює діяльність , що є джерелом підвищеної небезпеки , відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було заподіяно внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого.

Таким чином , закон містить указівку на перерозподіл обов'язку доказування та зобов'язує саме відповідача довести , що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки , була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

В такому разі незалежно від вини фізичної особи відшкодовується заподіяна нею і моральна шкода, в тому числі ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК) ( Ухвала Верховного суду України від 27 жовтня 2010 року по справі № 6-30038 св 09) .

Доказів, які свідчили б , що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого , відповідачем не надано .

Саме на підставі вказаних вимог закону суд не бере до уваги заперечення щодо позовних вимог представника відповідача ( який зазначив, що у діях потерпілого є груба необережність , яка виразилась у порушенні вимог ПДР України, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити).

Судом встановлено, що 17 жовтня 2010 року біля 19 години 00 хвилин на 40 + 400 кілометрів автодороги Київ - Чоп Макарівського району Київської області відповідач ОСОБА_5, керуючи належним йому на праві приватної власності автомобілем «Chevrolet Аvео» реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв наїзд на ОСОБА_6, який переходив проїздну частину дороги по пішохідному переходу, з ліва на право відносно руху автомобіля НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Від отриманих травм ОСОБА_6 загинув на місці ДТП. Позивачка ОСОБА_2 є його матір"ю .

Згідно постанови в.о. слідчого Макарівського РВ ГУМВС України в Київській області від 02 квітня 2011 року в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину , передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України відмовлено в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину. Постанова набрала законної сили , докази про її скасування по справі відсутні.

Крім вказаної постанови , вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачки та її представника, представника відповідача, копією свідоцтва про народження ОСОБА_6, копією свідоцтва про його смерть.

При визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає до стягненню, суд виходить із наступного . Розмір причиненої матеріальної шкоди доведений належними доказами на суму всього 6 602 грн. 50 коп. Із даної суми необхідно відрахувати відшкодовану суму матеріальної шкоди 4 000 грн., яку відповідач відшкодував , що підтверджується копією розписки ( а.с. 47) Отримання даних коштів на відшкодування заподіяної шкоди позивачкою в судовому засіданні не заперечується. Тому до стягнення підлягає сума матеріальної шкоди 2 602 грн. 50 коп. , а саме.

Згідно товарного чеку від 18.10.2010 року № 226 ( а.с.9 ) , вартість придбаного ОСОБА_2 костюма становить 260 грн., сорочки - 90 грн., 2-х майок - 50 грн., шкарпеток - 12 грн., вінків - 520 гривень. Відповідно до товарного чеку від 18.10.2010 року без номера ( а.с. 10) , вартість покривала становить 30 грн., хреста -120 грн., 20 штук хусток - 120 грн., 20 штук платочків - 36 грн., наволочки - 20 грн., 35 штук свічок - 26, 50 грн.

Вартість придбаного ОСОБА_2 гранітного пам"ятника становить 5 300 гривень , що підтверджується накладною № 171 від 05 січня 2012 року ( а.с. 11) .

Решта витрат матеріального характеру - витрати на доставку померлого в смт. Кам"яний Брід Баранівського району в сумі 2 500 грн., гримування тіла - 400 гривень, вартість труни - 650 грн., вартість туфлів 250 грн., вартість усіх поминальних обідів, не підтверджено позивачем належними доказами .

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були допитані в судовому засіданні , щодо підтвердження вартості проведених поминальних обідів, доставки тіла померлого в смт. Кам"яний Брід Баранівського району, так як вказану вартість вони підтверджують лише орієнтовно .

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача щодо стягнення вартості гранітного пам"ятника із-за відсутності касового чеку чи касового ордера , так як дані заперечення спростовуються вищевказаними дослідженими судом доказами.

При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає до стягненню, суд виходить із наступного . Суд враховує глибину фізичних та душевних страждань : позивачка втратила свого сина ; також враховує вимоги розумності і справедливості ; винну поведінку потерпілого , який порушив вимоги п.п. 4.4, 4.14 "а" ПДР України; що відповідач частково відшкодував заподіяну матеріальну шкоду .

На підставі викладеного суд вважає за необхідне стягнути моральну шкоду частково, в сумі 50 000 гривень .

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь держави судовий збір в сумі 714 грн. 60 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 214 грн. 60 коп. щодо стягнення матеріальної шкоди + 500 грн. щодо стягнення моральної шкоди - 1%)

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.23, 1166,1167, 1187, 1201 Цивільного кодексу України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , із змінами та доповненнями суд

Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь ОСОБА_2 на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди , завданої смертю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди кошти в сумі 2 602 грн. 50 копійок, на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 50 000 ( п"ятдесят тисяч ) гривень, а всього 52 602 ( п"ятдесят дві тисячі шістсот дві) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 714 грн. 60 коп. ( одержувач УДКСУ у Баранівському районі , ЄДРПОУ 37573026, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області МФО 811039, рахунок 31217206700037, код класифікації доходів 22030001, ЄДРПОУ суду 02896041, призначення платежу : судовий збір за позовом ( ПІБ) для Баранівського районного суду код ЄДРПОУ 02896041 ).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії .

Суддя: О. П. Михалюк