Ухвала суду № 28743694, 21.01.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/29230/12

2-452/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року м. Київ

21 січня 2013 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

10 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Свої вимоги мотивує тим, що 10 жовтня 2012 року рішенням Солом'янського районного суду м. Києва було розірвано її шлюб з відповідачем. За час перебування у зареєстрованому шлюбі вони придбали спільне майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Просить суд визнати за нею право власності на цю квартиру.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява не відповідає вимогам пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК, згідно яких позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно вимог чинного законодавства при поділі майна визначаються частки дружини та чоловіка. Такі частки позивачем на зазначені. Позивач у тексті позовної заяви посилається, зокрема, на ст. 70 СК України, яка містить положення про те, що частки дружини та чоловіка при поділі майна є рівними. Разом з тим, фактично в прохальній частині позову ОСОБА_1 просить визнати лише за нею право власності на квартиру, не зазначаючи правові підстави для цього. При цьому, у заяві не зазначено чи є таке посилання проханням відступити від засад рівності часток подружжя та в якій частині. Крім того, позивач не зазначила жодного належного доказу на підтвердження необхідності відступу від рівності часток подружжя при поділі спільного майна.

Позовна заява не містить зазначення жодного доказу на підтвердження вимог позивача щодо запропонованого варіанту розподілу квартири. Вартість квартири в позові вказана, проте зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не зазначила жодного доказу стосовно її вартості. У позовній заяві не зазначено коли конкретно було придбано квартиру, не вказано за рахунок яких коштів вона була придбана та ким саме. Фактично у позовній заяві не зазначено жодного доказу, який підтверджує кому належить спірне майно на даний час. У позовній заяві слід зазначити, коли та на які кошти була придбана квартира; її вартість на теперішній час, із зазначенням доказів, що підтверджують факт придбання майна в період шлюбу за спільні кошти.

Згідно з ч. 2 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Підтвердження таких складностей позивач суду не надала та не зазначила жодного доказу, який би підтвердив факт її звернення до будь-яких осіб, держаних органів чи організацій з проханням надати такі документи та відмови в задоволені її прохання.

Позовна заява також не відповідає вимозі ч. 5 ст. 119 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір»для позовних вимог майнового характеру сума судового збору складає 1 % ціни позову.

Позивач зазначила ціну позову в розмірі 180000 гривень, разом з тим не підтвердила це належними доказами. При зверненні до суду позивач сплатила 1800 гривень судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір»ОСОБА_1 необхідно було доплатити судовий збір у розмірі 1419 гривень на рахунок № 31212206700010, Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030001, отримувач коштів: УДК у Солом'янському районі м. Києві.

Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року отримана позивачем 04 січня 2013 року.

Станом на 21 січня 2013 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 13 грудня 2012 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачеві.

Згідно квитанції № 222 від 08 грудня 2012 року ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила 1800 гривень через Головне управління по м. Києві та Київській області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Зобов'язати Управління державного казначейства у Солом'янському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 1800 гривень, внесені нею через Головне управління по м. Києві та Київській області згідно квитанції № 222 від 08 грудня 2012 року як судовий збір при подачі позову.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: