Ухвала суду № 28742350, 16.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" січня 2013 р. Справа № 0670/4912/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В.,

за участю сторін:

від позивача: Діденка В.Б., - директора ТзОВ "Транспассервіс",

від відповідача: Поліщук Н.В., представника за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" до Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною відмови та стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 11 вересня 2012 року позов задовольнив. Визнав протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо компенсації Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" витрат внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів за період з 01 січня по 31 жовтня 2008 року.

Стягнув з Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" компенсацію витрат внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів за період з 01 січня по 31 жовтня 2008 року в розмірі 10500,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин справи, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скаргу належить задовольнити, враховуючи таке.

З матеріалів справи суд вбачає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" звернулося до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просило визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації у здійсненні йому компенсації витрат внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів, а також стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" компенсацію витрат внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів за період з 01 січня по 31 жовтня 2008 року в розмірі 10500, 75 грн. В обґрунтування позову зазначило, що відповідно до договору № 10/30 від 05 липня 2007 року здійснює перевезення пільгових категорій пасажирів, обов'язок щодо забезпечення компенсації втрат внаслідок перевезення яких покладено на органи виконавчої влади і місцевого самоврядування, зокрема, районні управління праці та соціального захисту населення. З метою отримання компенсації за період з 01 січня по 31 жовтня 2008 року Товариство надсилало Управлінню листи з копіями реєстрів проданих пільгових квитків, однак у відшкодуванні таких витрат позивачеві листом № 1833/05 від 15 жовтня 2008 року відмовлено. Відмову мотивовано тим, що пільги ветеранам війни на безоплатний проїзд надаються у межах області за місцем проживання пільговика, надані Товариством реєстри пільговиків включали інформацію про всіх громадян району, які не мають право на пільговий проїзд. З такими висновками Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації позивач не погоджується, посилаючись при цьому на Постанови Кабміну України № 117 від 29 січня 2003 року і № 256 від 4 березня 2002 року, Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В ході розгляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що 05 липня 2007 року між позивачем (Перевізник) і Житомирською обласною державною адміністрацією (Замовник) укладено договір № 10/30 (а.с. 7), відповідно до пункту 1 якого Замовник надає право, а Перевізник бере на себе зобов'язання на здійснення перевезення пасажирів автобусами по 1 оборотному рейсу щоденно на маршрутах: Безпечна-Житомир, Бердичів-Овруч, Молочки-Житомир, Бердичів-Ємільчине, Стетківці-Житомир, Житомир-Ружин на період з 05 липня 2007 року по 05 липня 2010 року.

У підпункті 6.1 пункту 6 Договору визначено, що перевезення пільгових категорій пасажирів здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Перевізнику укласти додаткову угоду з відповідним районним управлінням соціального захисту населення на предмет фінансування пільгових перевезень.

08 січня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" і розпорядником коштів - Управлінням праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області підписано додаткову угоду № 1 до договору № 10/30 від 05 липня 2007 року (а.с. 8).

За умовами вказаної угоди, розпорядник коштів зобов'язується здійснювати відшкодування витрат за перевезення пасажирів, які мають пільги на проїзд, згідно графіку надходження коштів в сумі 10000, 00 грн. на рік. Сума коштів субвенції може збільшуватися або зменшуватися у відповідності до фактичних витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян. На міжміських перевезеннях відшкодування за пільгове перевезення проводиться згідно реєстрів проданих пільгових квитків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" у компенсації витрат внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів за період з 01 січня по 31 жовтня 2008 року у розмірі 10500,75 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автобусний маршрут, який з"єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км, є міжміським автобусним маршрутом.

Позивач здійснює перевезення на маршрутах: Безпечна-Житомир, Бердичів-Овруч, Молочки-Житомир, Бердичів-Ємільчине, Стетківці-Житомир, Житомир-Ружин . Протяжність цих маршрутів перевищує 50 км.

Відповідно до пунктів 7 частин 1 статей 12-15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ із змінами і доповненнями, особи, які віднесені до категорії пільговиків, мають право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання тарифів.

Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення) ведуть облік за видами пільг (пункт 8 Порядку).

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, положення про який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117.

Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з встановленою формою "2 - пільга".

Згідно із п. 12 вказаного вище Положення форма "2- пільга" затверджена наказом Мінпраці України від 04.10.2007 року № 535 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України № 1172/14439 від 12.10.2007 р.) та передбачає необхідність зазначати в ній певну інформацію, в т.ч. прізвище, ім"я, по батькові пільговика, його місце проживання тощо.

Проте, позивач, направляючи Управлінню розрахунки про надані пільги, не дотримався вимог форми "2-пільга", а саме: не вказав прізвище, ім"я, по батькові пільговика, його місце проживання.

Відсутність вказаної інформації позбавляє Управління можливості з"ясувати питання, чи підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним витрати саме позивачем.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку відповідач, відмовляючи позивачу в компенсації втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів, діяв правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки позивач не надав відповідачу розрахунки щодо вартості послуг за встановленою формою.

Посилання позивача на те, що відповідно до абзацу другого п. 10 вказаного вище Положення він мав право надсилати відповідачу розрахунки за формою, що встановлюється договором на перевезення пільгових категорій громадян, у разі неможливості подати розрахунки за формою "2-пільга", колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач здійснює перевезення міжміським автобусним маршрутом, а вказана норма відноситься до перевізників, які надають послуги з проїзду в міському та приміському транспорті.

Враховуючи викладене, постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" вересня 2012 р. скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" вул. Короленка, 41-Т,м.Бердичів,Житомирська область,13312

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області вул. Садова,3,м.Бердичів,Житомирська область,13300