Ухвала суду № 28740686, 01.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р. справа № 2а-1469/10 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод Сегмент»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-1469/10 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області до відкритого акціонерного товариства «Завод Сегмент»про стягнення витрат на виплату та доставку пільгової пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод Сегмент»правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Завод Сегмент», суму витрат за період з 01.07.2007 року по 27.07.2010 року на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в розмірі 74 299 грн. 91 коп.

В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Список №2.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року позов задоволено: стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Завод Сегмент»на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 74 299 грн. 91 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що колишні працівники відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мають право на пільгову пенсію на підставі ст.100 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки на дату набрання чинності цього закону (01.01.1992 року) працювали на роботах, які давали право на призначення пільгових пенсій, а деякі з них мали повний пільговий стаж. Крім того відповідач зазначає, що позов не підлягає задоволенню оскільки, працівники, яким призначено пільгові пенсії працювали у відкритому акціонерному товаристві «Завод Сегмент»до дати введення в дію норми, яка передбачає порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року).

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що колишнім працівникам відкритого акціонерного товариства «Завод Сегмент»- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_14 управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за Списком №2.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.07.2007 року по 27.07.2010 року на загальну суму 74 299 грн. 91 коп. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п.п. "б"-"з" зазначеної статті.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року №1461 частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»згідно з абзацом четвертим якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (ст.4 Закону).

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (далі Інструкція), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а у разі якщо працівники мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, такі витрати на виплату та доставку пенсій покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що відкрите акціонерне товариство «Завод Сегмент»зобов'язане сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, а в разі якщо працівник має стаж, що дає право на призначення цієї пенсії на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, станом на 01.01.1992 року, мали стаж для призначення пільгової пенсії відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне страхування», що позбавляє відповідача обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії цим працівникам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, вказана норма регулює порядок призначення пенсій особам, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992 року, мали необхідний пільговий стаж для призначення пільгових пенсій.

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення"; "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, відшкодуванню не підлягають лише пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, визначальними обставинами для вирішення питання щодо відсутності обов'язку підприємства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій є факт призначення особі пенсії відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не факт наявності у особи, станом на 01.01.1992 року, стажу для призначення пільгової пенсії.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1,2 статі 99 КАС України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статі 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи те, що необхідною умовою для застосування наслідків пропуску строку звернення до суду до даних правовідносин є наполягання однієї із сторін на цьому, суд не може застосувати до позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області такі наслідки.

Враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було повно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано норми чинного матеріального права, яке регулює спірні правовідносини та процесуального права, а тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі -залишити без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод Сегмент»-залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-1469/10 -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України.

Ухвалу суду складено у повному обсязі - 20 листопада 2012 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко