Постанова № 28739396, 14.01.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7893/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретарі Бачку А.М. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Лінком" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма "Лінком" звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001562304/4097, № 0001552304/4098 від 05.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПФ "Лінком" щодо правових відносин з платником податків ТОВ "Атлант-Д" за серпень 2011 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 6329/22-3/14179333 від 20.11.2012 року на підставі якого відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001562304/4097, № 0001552304/4098 від 05.12.2012 року.

З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується вважає їх неправомірними, прийнятими із порушенням норм чинного законодавства зазначає, що з акту перевірки випливає, що перевіряючий податковий орган зробив висновок про нікчемність договору поставки № 03/07 від 29.07.2011 року, укладеного між ТОВ "Атлант-Д" та ПФ "Лінком". Проте, дані висновки відповідача є безпідставними та необгрунтованими.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001562304/4097, № 0001552304/4098 від 05.12.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що в порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст. 200, п.201.1, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, ПФ "Лінком" завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 22330 грн. На порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ПФ "Лінком" завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2011 року на 6123 грн. На порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ПФ "Лінком" занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2011 року на 21766 грн., підприємством не підтверджено належними документами виконання факту умов поставок від ТОВ "Атлант-Д". Зазначає, що для підтвердження факту отримання ТМЦ необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", які зокрема, підтверджують факт придбання ТМЦ, а також підтвердження зв`язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001562304/4097, № 0001552304/4098 від 05.12.2012 року правомірними та просить відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПФ "Лінком" щодо правових відносин з платником податків ТОВ "Атлант-Д" за серпень 2011 року, перевірка проводилась з 09.11.2012 року по 13.11.2012 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. На підставі виявлених порушень складено акт № 6329/22-3/14179333 від 20.11.2012 року та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001562304/4097 від 05.12.2012 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 22330,00 грн., № 0001552304/4098 від 05.12.2012 року про сплату 21766,00 грн. податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 5442,00 грн.

Інспекцією прийнято рішення, що в порушення п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) товариством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2011 року на 22330 грн., п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, абз. "б" п.200.4 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ПФ "Лінком" завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2011 року на 6123 грн., п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ПФ "Лінком" занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2011 року на 21766 грн. на підставі висновків про недоведеність здійснення товариством факту господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентом: - ТОВ "Атлант-Д".

29 липня 2011 року між ПФ "Лінком" та ТОВ "Атлант-Д" укладено договір поставки № 03/07. На виконання даного договору ТОВ "Атлант-Д" поставлено товар (кам`яне вугілля марок Г (0-200) та ДГР (0-200)) на загальну суму 301316 грн. Поставка товару була здійснена транспортом ТОВ "Атлант-Д", що підтверджується податковою накладною № 4 від 01.08.2011 року на загальну суму 43500 грн., в тому числі ПДВ 7250 грн., видатковою накладною № РН-4 від 01.08.2011 року на загальну суму 43500 грн., в тому числі ПДВ 7250 грн., податковою накладною № 5 від 01.08.2011 року на загальну суму 40040 грн., в тому числі ПДВ 6673,33 грн., видатковою накладною № РН-5 від 01.08.2011 року на загальну суму 40040 грн., в тому числі ПДВ 6673,33 грн., податковою накладною № 6 від 01.08.2011 року на загальну суму 41976 грн., в тому числі ПДВ 6996 грн., видатковою накладною № РН-6 від 01.08.2011 року на загальну суму 41976 грн. в тому числі ПДВ 6996 грн., податковою накладною № 24 від 05.08.2011 року на загальну суму 49300 грн., в тому числі ПДВ 8216,67 грн., видатковою накладною № РН-24 від 05.08.2011 року на загальну суму 49300 грн., в тому числі ПДВ 8216,67 грн., податковою накладною № 34 від 08.08.2011 року на загальну суму 42400 грн., в тому числі ПДВ 7066,67 грн., видатковою накладною № РН-34 від 08.08.2011 року на загальну суму 42400 грн., в тому числі ПДВ 7066,67 грн., податковою накладною № 39 від 09.08.2011 року на загальну суму 40600 грн., в тому числі ПДВ 6766,67 грн., видатковою накладною № РН-39 від 09.08.2011 року на загальну суму 40600 грн., в тому числі ПДВ 6766,67 грн., податковою накладною № 56 від 12.08.2011 року на загальну суму 43500 грн., в тому числі ПДВ 7250 грн., видатковою накладною № РН-56 від 12.08.2011 року на загальну суму 43500 грн., в тому числі ПДВ 7250 грн.

Підприємство перерахувало кошти ТОВ "Атлант-Д" за придбаний товар в сумі 301316 грн., що підтверджується: банківськими виписками ПАТ "ВТБ БАНК" від 14.09.2011 року, від 19.09.2011 року, від 13.09.2011 року.

Зазначеною перевіркою встановлено, що контрагент позивача ТОВ "Атлант-Д" за основним місцем обліку відсутній, не має належних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Однак, з такими висновками суд не погоджується з огляду на наступне.

Актом від 20.11.2012 року № 6329/22-3/14179333 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПФ "Лінком", код ЄДРПОУ 14179333 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Атлант-Д", код ЄДРПОУ 37517270 за серпень 2011 року було встановлено, що правочин укладений між ПФ "Лінком" та ТОВ "Атлант-Д" є нікчемним.

ДПІ у м. Хмельницькому не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 201 Цивільного кодексу України згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб`єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здіснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв`язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз`яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, ДПІ у м. Хмельницькому прийшла до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій між ПФ "Лінком" та ТОВ "Атлант-Д".

Однак, позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, які підтверджують факт поставки товару ТОВ "Атлант-Д" на користь позивача та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітніть в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 288 від 24.05.1995 року, первинний документ - це письмове свідоцтво, що фіксує або підтверджує господарську операцію, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 656 ЦК України обумовлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Атлант-Д" та відсутності реальних наслідків його виконання, а відтак і безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних, виписаних вказаним постачальником.

З 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема частину першу статті 203 викладено у новій редакції та доповнено частиною третьою статтю 228. Так, із набуттям чинності зазначеними змінами, податкові органи не повинні посилатися на нікчемність правочинів та господарських зобов'язань платників податків відповідно до частин 1 та 2 статті 228 ЦК України як на правову підставу для донарахування податкових зобов'язань.

За таких умов, органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку на підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів, які, на їх думку, укладені платниками податку з метою, яка завідомо суперечна інтересам держави та суспільства і полягає в ухиленні від оподаткування.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підставою недійсності правочину за змістом ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору, укладеного між позивачем та його контрагентом вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначений договір, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагент - ТОВ "Атлант-Д" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання правочину, а й виконали цей договір.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників товару або через відсутність висновків зустрічних перевірок щодо сплати податку такими постачальниками до бюджету зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту.

Неналежне виконання стороною договору власних зобов'язань є порушенням умов договору та тягне за собою цивільно-правову відповідальність та наслідки, визначені Законом та умовами договору, а тому само по собі не може бути підставою для висновку про наявність у покупця наміру вчинити правочин договір з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного суд вважає, що порушення позивачем п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, абз. "б" п.200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 22330 грн., завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2011 року на суму 6123 грн., занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за серпень 2011 року на суму 21766 грн. по операціях позивача з ТОВ "Атлант-Д", відповідачем не доведено, судом не встановлено. В зв`язку з цим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення від 05.12.2012 року № 0001562304/4097, № 0001552304/4098 не відповідають дійсним обставинам справи та прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, ст.ст. 201, 655, 662, 656, 228, 627, 203, 204, 205, 215 ЦК України суд-

П О С Т А Н О В И В:

позов Приватної фірми "Лінком" задоволити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 05 грудня 2012 року № 0001562304/4097, № 0001552304/4098.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми "Лінком", код ЄДРПОУ 14179333, судовий збір в сумі 495 (чотириста дев`яносто п`ять) грн. 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук