Постанова № 28739081, 09.01.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 р.

Справа № 2а-5192/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал" до Державної податкової інспекція у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

встановив:

Комунальне підприємство "Міський водоканал" (далі- позивач, КП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області (далі- відповідач, ДПІ ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення №0000051502/0 від 29.01.2008р. про застосування штрафу у розмірі 39286,50 грн. за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

У зв’язку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці 19.10.2011р. реорганізована та виключена з Єдиного державного реєстру, а її правонаступником є Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру від 19.10.2011р. за клопотанням представника відповідача на підставі ст. 55 КАС України суд допустив процесуальне правонаступництво.

Таким чином, відповідачем по справі слід вважати Державну податкову інспекцію у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби.

Від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що позивач сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за квітень 2007р., вказуючи у платіжних дорученнях у графі призначення платежу, період, за який підприємство сплачує податок. Податковий орган, керуючись ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (далі – Закон № 2181-III) зараховував зазначені платежі у рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди та нараховував штрафні санкції. Позивач вважає дії ДПІ незаконними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежу, вказане платником податку у платіжному дорученні.

Відповідно до заперечень, які містяться в матеріалах справи, податковий орган вважає правомірним зарахування сум податку на додану вартість, сплачені підприємством у рахунок погашення податкового боргу, що виник в порядку календарної черговості, оскільки на момент поточної сплати податку у позивача обліковувався податковий борг.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 20.03.2008 р. в задоволені позовних вимог Комунального підприємства "Міський водоканал" відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009р. зазначену постанову залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29.10.2012р. скасував постанову Господарського суду Херсонської області та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2009р. Справу направлено на новий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Комунальне підприємство "Міський водоканал" зареєстровано юридичною особою 27.11.2002р. Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради.

Відповідно до акту перевірки відповідача від 18.01.2008р. № 50/152/32218122 “Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків та зборів до бюджету”, ДПІ у м. Н. Каховці встановила несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість за квітень 2007 р., внаслідок чого до підприємства були застосовані штрафні санкції у сумі 39286,50 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення №0000051502/0 від 29.01.2008р. про застосування штрафу у розмірі 39286,50 грн.

Так згідно податкової декларації № 11395 від 21.05.2007 р. позивач задекларував податок на додану вартість за квітень 2007 р. у сумі 78573,0 грн., граничний термін сплати якого - 30.05.2007 р., був сплачений позивачем згідно платіжних доручень протягом травня 2007р. на загальну суму 76000 грн. у призначені платежу, яких зазначено: податок на додану вартість за квітень 2007р. Проте податковим органом зазначені платежі зараховано у рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, а податковий борг по ПДВ за квітень 2007 року у сумі 78573,0 грн. погашено за рахунок оплати за періоди листопад, грудень 2007р. та відповідно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку.

Таким чином судом встановлено, що причиною прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало зарахування податковим органом сум податку, сплаченого позивачем за певний період, у погашення боргів попередніх періодів, незважаючи на призначення платежу, вказане у платіжних дорученнях.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що наявність податкового боргу за інші податкові періоди, дає право ДПІ у м. Н. Каховці змінювати цільове призначення платежу позивачем, оскільки Закон № 2181-III не наділяє податковий орган такими повноваженнями.

Пункт 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, вказує на те, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону ЗУ № 2181-III, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Перерахування податку платником на підставі платіжного документу, є виконанням зобов'язання зі сплати цього податку за визначений ним період, що виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій згідно податкового повідомлення - рішення від №0000051502/0 від 29.01.2008р., яким позивачу нараховано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 39286,50 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Міський водоканал" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000051502/0 від 29.01.2008р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1