ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
21 серпня 2008 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
суддів: Костенка М.І.
Нечитайла О.М.
Маринчак Н.Є.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» на постанову господарського суду Київської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року у справі №452/18-06 за позовом Державної податкової інспекції в м. Ірпені до товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2006 року Державною податковою інспекцією в м. Ірпені подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» про стягнення заборгованості у розмірі 154549,05 грн. зі сплати штрафних санкцій за порушення відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою господарського суду Київської області від 19 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року, позов було задоволено повністю.
При прийнятті оскаржуваних рішень, судами було враховано, що правомірність нарахування спірної суми штрафних (фінансових) санкцій була встановлена рішенням у справі №160/18-05, яке набрало законної сили.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилається на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів прийшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що за результатами комплексної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства відповідача за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., позивачем було складено акт від 11.04.2005 р. №916/23-2/30366747, в якому вказується на порушення вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі акта прийняте податкове рішення від 13.04.2005 р. №0000332330/0-5038, яким на підставі п.1 ст. 17 вищевказаного Закону були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 154549,05 грн.
Відповідно п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, а саме: у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
З матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем та постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2005 р. у справі №160/18-05 визнано недійсним в частині визначення штрафних санкцій, як податкового зобовязання, а в частині нарахування штрафних санкцій як відповідальності за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 154659,05 грн. рішення господарського суду Київської області від 24.05.2005 року залишено без змін.
Відповідно ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
При прийнятті рішень суди обґрунтовано виходили з того, що відповідач не виконав рішення Державної податкової інспекції в м. Ірпені про сплату штрафу, і тому, сума штрафу підлягає стягненню в примусовому порядку.
Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» відхилити.
Постанову господарського суду Київської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28 березня 2007 року у справі №452/18-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.І. Степашко
Судді М.І. Костенко
О.М. Нечитайло
Н.Є. Маринчак
А.О. Рибченко
Судове рішення № 2873468, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.08.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-8529/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: