Рішення № 28733962, 17.01.2013, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 711/10359/2012

Провадження № 2/307/335/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого: судді Ляшко С.М.

при секретарі: Пальонна М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з позовною заявою до відповідача про виселення без надання іншого жилого приміщення.

В своєму позові позивачі просять суд виселити відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця с. Грушово Тячівського району, Закарпатської області з приватного житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Свої вимоги мотивує тим, що вони позивачі володіють на праві спільної часткової власності ( 3/4 житлового будинку ОСОБА_1 і 1/4 ОСОБА_2) приватним житловим будинком у АДРЕСА_1 , що стверджується копією рішення Тячівського районного суду від 24.09.2012р. по справі №711/8135/2012 та Витягом про державну реєстрацію прав від 09.11.2012р.

У зв'язку з одруженням 20.05.2004 р. позивачки ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_3, останній проживав у їх житловому будинку, однак без встановленої законом реєстрації по цьому місцю проживання.

Від цього шлюбу народилося п'ятеро дітей, двоє з яких являються інвалідами з дитинства. За останні роки шлюбні відносини ОСОБА_2 з відповідачем фактично припинилися, що призвело до розірвання шлюбу за рішенням Тячівського районного суду від 04.08.2011р.

З цього часу відповідач без будь-яких правових підстав проживає у їх приватному житловому будинку, не даючи коштів на його утримання , оплати витрат за використану електроенергію, газопостачання, вивіз побутових відходів та поточний і капітальний ремонти.

Більше того, відповідач створив неможливі умови проживання з ним в одному житловому будинку, а саме: фізичним і моральним насильством над своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 та їхніми дітьми, п'яними дебошами та погрозами про фізичне знищення, доказом чого є численні заяви в органи міліції та заходи впливу на нього, які не дають бажаного результату.

Так згідно повідомлення Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області за №16934 від 23.11.2012р. відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст. 178 ч.1, 187, 197, 173 ч. 1 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є раніше судимим за кримінальний злочин , за результатами якого за ним , встановлено адміністративний нагляд.

За таких обставин, проживання в одному житловому будинку з відповідачем є неможливим , оскільки порушує елементарні людські права людини, не кажучи про виховання дітей, двоє з яких є інвалідами з дитинства.

Згідно ч. 1 ст.383 ЦК України власник (власники) житлового будинку, квартири мають право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.

Відповідач не являється членом їх сім'ї, не має договору найму чи інших правових підстав для проживання у їх приватному житловому будинку, не вносить плати за комунальні послуги та його ремонт і саме основне: своєю брутальністю, моральним і фізичним насильством над, мешканцями будинку, шестеро з яких діти і двоє з них являються інвалідами з дитинства, створив не можливі умови співжиття з ним в одному помешканні. Тим більше, що в житловому будинку тільки три житлові кімнати, у яких неможливо розмістити дітей різної статі, їх позивачів та хулігана відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним , систематично руйнують чи псують жиле приміщення , або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття з ним в одній квартирі чи одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб проводиться без надання іншого жилого приміщення.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985р. з наступними змінами і доповненнями „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" при вирішенні спорів, пов'язаних з користуванням наймачами жилими приміщеннями в будинках приватного житлового фонду" , суди повинні мати на увазі, що для розірвання договору найму жилого приміщення за вимогою наймодавця з мотиву систематичного порушення наймачем або членом його сім'ї правил співжиття (ч.4 ст. 168 ЖК України) не потрібно, щоб по відношенні до відповідачів попередньо застосовувалися заходи попередження і громадського впливу , зазначені в ч. 1 ст.116 ЖК України.

У зв'язку з тим, що відповідачем не укладався договір найму жилого приміщення у їх приватному житловому будинку, він не являється членом сім'ї власників житлового будинку і у нього відсутня реєстрація місця проживання у їх будинку та у зв'язку з систематичним порушенням ним правил співжиття з мешканцями цього будинку, зокрема, шістьма дітьми , двоє з яких є інвалідами з дитинства , відповідач підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2, якає представником позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просить суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, тому суд вважає, що справу слід розглянути у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється власником ѕ житлового будинку № 11, та ОСОБА_2 являється власником 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1, що стверджується витягом про державну реєстрацію прав Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації № 36184134 від 09.11.2012 року.

Відповідно до довідки Грушівської сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області № 2393 від 12.11.2012 року, про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб ОСОБА_1 прописана за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Грушівської сільської ради, Тячівського району, Закарпатської області № 2392 від 12.11.2012 року, про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб ОСОБА_2 прописана за адресою АДРЕСА_1, та до складу сім'ї входять: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, син, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, донька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, донька ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 та син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8.

Згідно ч. 1 ст. 383 ЦК України власник (власники) житлового будинку, квартири мають право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.

Із позовної заяви позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 вбачається, що відповідач ОСОБА_3 створив неможливі умови проживання з ним в одному житловому будинку, а саме: фізичним і моральним насильством над своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 та їхніми дітьми, п'яними дебошами та погрозами про фізичне знищення, доказом чого є численні заяви в органи міліції та заходи впливу на нього.

Що стверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 9 червня 2012 року, висновком по рапорту о/ч Тячівського РВ майора міліції Кубинець В.В. від 9 червня 2012 року, повідомленням Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області за № 16934 від 23.11.2012 року згідно якого громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 14.08.2012 року за ст. 178 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання пива, алкогольних напоїв у громадських місцях, 26.06.2012 року за ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил адміністративного нагляду, 18.06.2012 року за ст. 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення проживання без паспорта, 28.11.2011 року за ст. ст. 173-2 ч.1 ч.2, 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинення насильства в сім'ї, вчинені повторно протягом року.

02.08.2011 року ОСОБА_3 судимий за кримінальний злочин. 12.04.2012 року за ним встановлено адміністративний нагляд.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, - громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ч.1 ст.116 ЖК України, - якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід висилити із будинку АДРЕСА_1 без надання йому іншого житлового приміщення для проживання.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 150 ЖК України, ст. 386 ЦК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 із будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 107,30 гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Тячівського

районного суду: С.М. Ляшко