Справа №1817/1699/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Дашутін І. В.Номер провадження 11/788/53/13 Суддя-доповідач - Рунов Категорія - 20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Рунова В. Ю.,
суддів - Ященка В. А., Моїсеєнко Т. М.,
з участю прокурора - Савостьянової Л.В.
потерпілої - ОСОБА_3
засудженої - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_4, та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок СЕГИДИ С.М. на вирок Сумського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року, за яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Суми, раніше не судимий
засуджений за ст.185 ч.2 КК України до обмеження волі на строк два роки і шість місяців, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка м. Суми, раніше не судима
засуджена за ст.185 ч.2 КК України до обмеження волі на строк один рік і шість місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4:
- на користь ОСОБА_3 в солідарному порядку 3758,05 грн. матеріальних збитків та 2000 грн. моральної шкоди;
- на користь держави в дольовому порядку судові витрати у розмірі 345,24 грн. із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, -
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнані винними і засуджені за те, що проживаючи в будинку ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, 01.10.2011 р. за попередньою змовою між собою таємно викрали з будинку належне потерпілій майно на загальну суму 142 грн.
На початку листопада 2011 р. ОСОБА_5 знову повторно таємно викрав з будинку потерпілої належне їй майно на загальну суму 1211 грн.
10.11.2011 р. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4, повторно таємно викрали з будинку потерпілої належне їй майно на загальну суму 1000 грн.
20.11.2011 р. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4, знову повторно таємно викрали з будинку належне потерпілій майно на загальну суму 1405,05°грн.
В поданих апеляціях, змінах та доповненнях до них:
- засуджений ОСОБА_5, не оспорюючи доведеності його вини та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок суду та призначити йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд призначив йому занадто суворе покарання, яка не відповідає скоєному та його особі, зокрема він повністю розкаявся, раніше не судимий, характеризується позитивно, вчинив нетяжкий злочин, обставин, що обтяжують покарання у справі немає, тяжких наслідків від його дій не настало, потребує постійного лікування, має хвору матір;
- засуджена ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності її вини та правильності кваліфікації її дій, також просить змінити вирок суду та призначити їх покарання із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, оскільки суд призначив їй надто суворе покарання, яке не відповідає скоєному та її особі, зокрема вона раніше до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягувалася, розкаялася, характеризується позитивно, тяжких наслідків від її дій не настало, вчинений нею злочин не є тяжким і обставин, що обтяжують покарання у справі не має;
- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок Сегида С.М., просить скасувати вирок суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки при постановленні вироку були порушені вимоги ст.334 КПК України, зокрема, визнавши за необхідне провести повний порядок дослідження доказів, суд у вироку не навів доказів на доведення вини засуджених, хоча дослідив їх в ході судового слідства у повному обсязі. При вирішенні цивільного позову, який засуджені в заявленій потерпілою сумі не визнали, суд своє рішення не вмотивував та не зазначив, чому позов був задоволений частково і з яких підстав.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_4, яка підтримала свою апеляцію та просила застосувати до неї положення ст.75 КК України і не погодилася зі зміненою та доповненою апеляцією прокурора, потерпілої ОСОБА_3, яка погодилася зі зміненою і доповненою апеляцією прокурора та заперечила проти апеляцій засуджених, думку прокурора Савостьянової Л.В., яка підтримала змінену і доповнену апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та не погодилася з апеляціями засуджених, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженої, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що змінена та доповнена апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок Сегиди С.М. підлягає до задоволення, а апеляції засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.367 КПК України (1960 р.), підставою для скасування вироку при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону, а згідно ч.1 ст.370 КПК України (1960 р.) істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Відповідно до вимог ч.1 ст.334 КПК України (1960 р.), мотивувальна частина обвинувального вироку, крім іншого, повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, а згідно частини 8 цієї статті, у мотивувальній частині вироку викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи головуючий після з'ясування думок учасників судового розгляду визначив, що дослідження доказів по справі буде відбуватися в повному обсязі, а також визначив порядок їх дослідження.
На виконання такого рішення суд допитав підсудних, потерпілу, двох свідків, дослідив письмові докази по справі, в тому числі: протокол огляду місця події; письмові пояснення підсудних, потерпілої і свідків; висновки спеціаліста та експерта; протоколів допиту свідків тощо.
Разом з тим, у вироку суд не навів всі досліджені ним в судовому засіданні докази, на яких він обґрунтував своє рішення, та взагалі не виклав підстав до часткового задоволення позову потерпілої.
Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, є істотними та такими, що перешкодили суду постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а змінена і доповнена апеляція прокурора задоволенню.
Що стосується доводів апеляцій засуджених про суворість призначених їм покарань, то колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки при визначенні виду та розміру призначених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покарань суд в повній мірі дотримався принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, врахував вимоги ст.ст.65, 66, 68 і 69-1 КК України, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого засудженими злочину та їх особи, обставини, що пом'якшують покарання, характер та ступінь участі кожного із співучасників у вчиненні злочину і належним чином вмотивував своє рішення з цього приводу.
Покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було призначене в межах санкції ч.2 ст.185 КК України і, на думку колегії суддів, є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що при незмінності об'єму обвинувачення, фактичних обставин вчинення злочинів та кваліфікації дій ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України, призначене судом покарання у виді обмеження волі на визначений вироком строк відповідає ступеню тяжкості вчиненого ними злочину та їх особам, а тому вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляцій засуджених.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне справу після скасування вироку направити на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Змінену і доповнену апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок СЕГИДИ С.М. задовольнити, а апеляції засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Запобіжні заходи ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити підписки про невиїзд.
СУДДІ:
Рунов В. Ю. Ященко В. А. Моїсеєнко Т. М.
Судове рішення № 28733319, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 22.01.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1817/1699/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: