Ухвала суду № 28732965, 01.10.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-1971/12/0170/1

01.10.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Яковенко С.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 26.04.2012 у справі №2а-1971/12/0170/1

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51 А, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС (вул. Мате Залкі, 1/9, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування рішення та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року у справі № 2а-1971/12/0170/1 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Кримхліб»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення та податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 24 від 18.01.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримхліб»та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000144001 від 07.02.2012.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення Податкового кодексу України та нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп».

У судове засідання представник позивача не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сповіщений шляхом надіслання тексту повістки електронною поштою.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена Довідка секретаря судового засідання від 01 жовтня 2012 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дадінської Т.В. не надійшло підтвердження від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Судова колегія вважає за можливим здійснити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із проведенням відповідачем позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримхліб»на підставі наказу № 24 від 18 січня 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримхліб»та прийняттям за результатами здійсненої перевірки податкового повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0000144001 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1298010 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн.

Так, з наказу від 18 січня 2012 року № 24 вбачається, що керівник податкового органу прийняв рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Кримхліб»з питань вимог дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Груп»за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 тривалістю 5 робочих днів з 18 січня 2012 року у відповідності із п.п. 78.1.1 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV, який набрав чинності з 01.01.2011, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підставою для документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначено виявлення фактів, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Кодексом визначено конкретні форми і способи реалізації відповідачем своїх повноважень у сфері забезпечення державної податкової політики, які в силу ст. 19 Конституції України є вичерпними і дотримання яких є безумовним обов'язком відповідача.

Спосіб -це визначене законом в їх компетенції порядок, у якому здійснюються дії, спрямовані на реалізацію владних повноважень. Здійснюючи такі дії, вони можуть спиратись тільки на компетенційні права і обов'язки та використовувати у своїй діяльності ті засоби, форми, прийоми, що передбачені законодавством.

Як вбачається з акту перевірки від 26.08.2011 відповідач здійснив позапланову невиїзну перевірку позивача.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України.

Так відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, положеннями ст. 79 Податкового кодексу України чітко визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, та за умови дотримання встановленого порядку її проведення.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 18 січня 2012 року № 236/10/40-01, який був отриманий позивачем 23 січня 2012 року, податкова інспекція повідомила позивача про проведення 18 січня 2012 року у приміщенні СДПІ ВПП в м. Сімферополі за адресою: м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9 к. 407 позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій із ТОВ «Агрооіл Групп»(ЄДРПОУ 34440939) за період з 01.02.11 по 28.02.11 року.

Але, ані під час судового розгляду у суді першої інстанції ані під час апеляційного розгляду справи податкова інспекція не надала до матеріалів справи належних доказів у підтвердження дотримання нею вимог вищевказаних положень Податкового кодексу України, а саме: не надано доказів надіслання позивачу обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та відповідних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Агрооіл Групп», докази отримання позивачем обов'язкового письмового запиту органу державної податкової служби, докази здійснення перевірки позивача після 10 робочих днів від дня отримання позивачем обов'язкового письмового запиту, докази надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, податковою інспекцією взагалі не дотриманий встановлений Податковим кодексом України порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та перевірку здійснено за відсутністю законних на то підстав, оскільки такою підставою може слугувати лише ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про протиправність наказу відповідача від 19 січня 2012 року № 24.

Щодо правомірності збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 1298010 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 грн. податковим повідомленням-рішенням від 07 лютого 2012 року № 0000144001, судова колегія зазначає наступне.

Зі спірного податкового повідомлення-рішення вбачається. що підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ є висновки акту № 9/40-01/00381580 від 18 січня 2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ВАТ «Кримхліб», код за ЄДРПОУ 00381580 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Агрооіл Групп»код за ЄДРПОУ 34440939 за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.», яким було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні податкового кредиту з ПДВ у сумі 1298010,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року -у сумі 1298010,00 грн.

З вказаного акту перевірки вбачається, що підставою до висновку про завищення позивачем у лютому 2011 року суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 1298010,00 грн. сталися висновки податкової інспекції про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп». Такий висновок податкової інспекції ґрунтується на висновку про нікчемність правочинів між ТОВ «Агрооіл Групп»та ПП «КДЮ»та ПП «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД»на підставі отриманої від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя інформації (акт від 17.06.2011 року № 2537/23-08/34440939 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агрооіл Групп»(код ЄДРПОУ 34440939) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «КДЮ»(код ЄДРПОУ 34303916) за період січень 2011 року, та ПП «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД»(код ЄДРПОУ 36826300) за період лютий 2011 року»).

Тобто, висновки відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групﻴрунтується на висновку іншого податкового органу щодо нікчемності право чинів між ПП «КДЮ»та ПП «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД»та між ПП «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД»та ТОВ «Агрооіл Групп».

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Судом першої інстанції ретельно досліджено питання щодо наявності у позивача відповідних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими взаємовідносинами із ТОВ «Агрооіл Групп», ретельно досліджено питання щодо реального виконання умов договору постачання № 15/02 від 15.02.2011 року між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп», фактичного отримання придбаної у ТОВ «Агрооіл Групп»олії соняшникової за вказаним договором та її використання у власній господарській діяльності.

При цьому судова колегія зазначає, що під час здійснення перевірки позивача податковою інспекцією не перевірялося питання щодо реального виконання між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп»умов договору постачання № 15/02 від 15.02.2011 року. Але, судом першої інстанції це питання ретельно досліджено та встановлено, що придбана у ТОВ «Агрооіл Групп»олія соняшникова була реалізована на експорт ПП «Діабаз-2007»(Комісіонером) за дорученням позивача (Комітента) на підставі договору комісії № 24/11 від 01.03.2011 згідно інвойсу № 44 від 14.06.2011 року та ГТД № 5040100000/2011/001039 від 29.05.2011 року на суму 6458062,06 грн. та ГТД № 504010000/2011/000951 на суму 516791,62 грн.

Також позивачем реалізовано соняшникову олію ТОВ «Белгород-Дністровська Паляниця»на підставі договору постачання № 684-11/ю від 25.04.2011 року, що підтверджено відповідними видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання (повернення) майна та банківськими документами про здійснення розрахунків.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що факт реального придбання товару ПАТ «Кримхліб»у ТОВ «Агрооіл Групп»та подальшого продажу цього товару був підтверджений відповідачем під час здійснення планової виїзної документальної перевірки Публічного (Відкритого) акціонерного товариства «Кримхліб»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, про що свідчить акт від 29.07.2011 року № 398/23-0/00381580. З вказаного акту перевірки вбачається, що за матеріалами, наданими податковою міліцією ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (вх. № 956/7) опитало посадових осіб ТОВ «Агрооіл Групп»та встановило наявність складських сертифікованих приміщень та сертифікованих потужностей по виробництву олії соняшникової, які знаходяться в смт. Чернігівка Запорізької області, транспортних засобів, а саме: 6 вантажних автомобілів марки «КАМАЗ»вантажнопідємністю 28т., 4 вантажних машин марки «ГАЗ 53», 2 вантажних машин марки «ЗИЛ-150»та 2 тракторів, зерноочищувального комплексу, естакади, цеху та декілька складів для здійснення діяльності, чисельність працівників - 14 осіб. При цьому ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя зроблено висновок про те, що ТОВ «Агрооіл Групп»має технічні умови для виробництва та реалізації олії соняшникової (відповідає медичним критеріям безпеки), зберігання зернових та масляничних культур.

У акті перевірки від 29.07.2011 відповідачем зазначено про надання відповідних договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних документів та інших, які підтверджують факт оприбуткування, зберігання та реалізації отриманої від постачальника -ТОВ «Агрооіл Групп»олії соняшникової.

Тобто раніше, відповідач, використовуя отриману інформацію від іншого податкового органу та перевіривши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, підтвердив факт реального виконання умов договору постачання № 15/02 від 15.02.2011 року між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп», фактичного отримання придбаної у ТОВ «Агрооіл Групп»олії соняшникової за вказаним договором та її використання у власній господарській діяльності.

Судова колегія зазначає, що при відсутності належних доказів, яки б спростовували факт реального виконання умов договору між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп», у суду немає правових підстав до висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за операціями з придбання олії соняшникової у ТОВ «Агрооіл Групп».

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України «Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину»зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп»суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, податкова інспекція, яка є заінтересованою особою та заперечує дійсність правочину між позивачем та ТОВ «Агрооіл Групп»у судовому порядку не оспорила дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи та правильно надав їм юридичну оцінку, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2012 у справі №2а-1971/12/0170/1 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2012 у справі №2а-1971/12/0170/1 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська