Рішення № 28731648, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/15775-2012 21.01.13

За позовомПершого заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна Українидо Товариства з обмеженою відповідальністю «M.I.K.SCHORR GmbH»простягнення 122 774,67 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратуриПоловенко Л.В. - прокурор відділувід позивачаРезаненко А.Ю. - представниквід відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «M.I.K.SCHORR GmbH» заборгованості у розмірі 82 509,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 5610 від 10.09.2010, укладеного між позивачем та відповідачем, в частині своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати.

Відповідач заявлену до стягнення суму заборгованості визнає. У відзиві на позовну заяву зазначає, що заборгованість виникла у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

12.12.2012 до Господарського суду міста Києва від прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій прокуратура просить суд стягнути з відповідача 122 774,67 грн., в тому числі 114 795,70 грн. заборгованості з орендної плати, 4 422,70 грн. пені, 112,40 грн. збитків від інфляції та 3 443,87 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 заяву прокуратури про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Позивачем подано письмові пояснення по справі, в яких останній заявлені прокуратурою вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд

В С Т А Н О В И В:

10.09.2010 між Регіональним відділення Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «M.I.K.SCHORR GmbH» (орендар) укладено договір оренди № 5610 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 212,14 кв.м на першому поверсі будівлі учбового корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, 8-14, що перебуває на балансі Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.03.2010 і становить 2 234 539,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину з продажу світлотехніки (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування орендоване майно, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передавання від 10.09.2010.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як передбачено п. 10.1. Договору, останній укладено строком на 11 місяців, що діє з 10.09.2010 до 10.08.2011 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Однак, листом № 30-15/11742 від 08.09.2011 позивач звернувся до відповідача з заявою про припинення чинності Договору. З огляду на зазначене, дію Договору було припинено з 11.08.2011 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, після закінчення строку дії Договору відповідач орендоване приміщення по акту приймання-передачі не повернув та продовжував користуватись приміщенням.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п.п. 1,3 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2010 року 33 084,16 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно з п. 3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3. Договору встановлений обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

При цьому умовами Договору (п. 3.11.) передбачено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, не зважаючи на закінчення 10.08.2011 строку дії Договору, відповідач продовжував займати орендоване приміщення та з огляду на положення п.3.11. Договору зобов'язаний був сплачувати орендну плату за користування майном.

Однак, матеріали справи свідчать, що свого зобов'язання щодо своєчасного і в повному обсязі перерахуванню орендної плати до державного бюджету відповідачем належним чином не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за період з лютого по жовтень 2012 року у розмірі 114 795,70 грн.

При цьому, ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Керуючись зазначеними нормами законодавства та враховуючи те, що пунктом 3.11 Договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача орендної плати після закінчення строку дії Договору, є обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 у справі № 12/75-2167-33/75-4/180.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, а також доказів на підтвердження погашення заборгованості в добровільному порядку, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 114 795,70 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання грошового зобов'язання прокуратурою заявлено до стягнення з відповідача 4 422,70 грн. пені, 112,40 грн. збитків від інфляції та 3 443,87 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Крім цього, у п. 3.8 Договору сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати до бюджету встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, період прострочення перевищує три місяці, позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 4 422,70 грн. та штрафу в розмірі 3 443,87 грн. підлягає задоволенню.

Також підлягає задоволенню позов в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 112,40 грн., оскільки обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «M.I.K.SCHORR GmbH» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 19/16А, ідентифікаційний код 20028360) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080200, назва: плата за оренду майна бюджетних установ) заборгованість по орендній платі в розмірі 114 795 (сто чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 70 коп., 4 422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) грн. 70 коп. пені, 112 (сто дванадцять) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 3 443 (три тисячі чотириста сорок три) грн. 87 коп. штрафу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «M.I.K.SCHORR GmbH» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 19/16, літ. А, ідентифікаційний код 20028360) на користь Державного бюджету України (р/р 31215206783001, одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, ідентифікаційний код 37993783, МФО 820019, код платежу 22030001) судовий збір у розмірі 2 455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 49 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.01.2013

Суддя Ю.М. Смирнова