Рішення № 28730946, 17.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.13 Справа № 10/5014/3036/2012

За позовом Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 6 919 грн. 11 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - Моргун А.М., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 315 від 21.05.2012;

від відповідача - Зубова Л.І., інженер - претензіоніст юридичного відділу, довіреність № 01-026-2865 від 28.12.2012.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за договором від 31.08.2009 №23724-027/1-1110 на загальну суму 6919 грн. 11 коп., яка складається з суми основного боргу у розмірі 5569 грн. 20 коп., 3% річних - 470 грн.10 коп., інфляційних втрат - 879 грн. 81 коп.

Суд встановив: 31.08.2009 між Українським державним науково-технічним центром з технології і та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", яке перейменовано в Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (Позивач у справі) як Виконавцем та Відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат", яке перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (Відповідач у справі) як Замовником укладено Договір № 23724-027/1-1110 з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей (надалі - Договір).

За умовами п. 2.2. Договору (в узгодженій редакції) оплата роботи проводиться Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця щомісяця протягом 15 банківських днів після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт обома сторонами.

На обґрунтування позову Позивач посилається на вищевказаний договір та такі обставини:

На виконання вказаного Договору Виконавець виконав роботи на суму 5569 грн. 20 коп., що підтверджується актом № 4 від 24.12.2009 здачі - приймання науково-технічної продукції по Договору, підписаним обома сторонами. За умовами п. 2.2. Договору Замовник зобов'язаний був сплати грошові кошти за виконану роботу протягом 15 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт двома сторонами, тобто до 19.01.2010. У вказаний строк оплата не проведена, отже з 20.01.2010 по 12.11.2012 (1027 днів) Позивачем нараховані 3 % річних в загальній сумі 470 грн. 10 коп. та за період з лютого 2010 року по жовтень 2012 року нараховані інфляційні втрати в сумі 879 грн. 81 коп.

Представник Відповідача заперечує проти позову посилаючись на сплив позовної давності по зобов'язанням, які виникли у жовтні 2009 року та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначає, що заборгованість в сумі 5569 грн. 20 коп. виникла за роботи, виконані у 3-ому кварталі 2009 року за актом приймання - здавання виконаних підрядних робіт № 4, який не датовано (Відповідачем надано екземпляр акту приймання - здавання виконаних підрядних робіт № 4, в якому зазначено жовтень 2009).

Отже, Відповідач не заперечує факт виконання роботи на суму 5569 грн. 20 коп., що підтверджується актом № 4, але сторони спору надають різні документи на підтвердження підписання цього акту, від якої залежить дата виконання Відповідачем зобов'язань по оплаті, а відтак дата початку перебігу строку позовної давності.

Позивач надав акт № 4 від 24.12.2009 здачі - приймання науково-технічної продукції по Договору, підписаним обома сторонами (а.с. 18).

Відповідач надав акт № 4 жовтень 2009 року здачі - приймання науково-технічної продукції по Договору, підписаним обома сторонами.

Оцінивши доводи сторін, та враховуючи, що за умовами п. 3.1. Договору Позивач як Виконавець щоквартально до 10 числа кварталу, наступного за звітним, надає Відповідачу як Замовнику акт здачі - приймання виконаних робіт, а Відповідач підписує його та оплачує роботи або надає мотивовану відмову, суд дійшов висновку, що такий акт за 3 квартал 2009 року повинен бути підписаний Відповідачем в жовтні 2009 року. Відповідач не зазначив конкретну дату жовтня 2009 року, тому ця дата принаймні не пізніше 31.10.2009, що не спростував Відповідач. Відтак за умовами договору остання дата оплати 20.11.2009 року.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими частково з огляду на таке:

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Факт порушення Відповідачем грошового зобов'язання підтверджено матеріалами справи та не спростовано Відповідачем.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правомірно нарахував 3% річних за період з 20.01.2010 по 12.11.2012 (1027 днів) в загальній сумі 470 грн. 10 коп.

При нарахуванні інфляційних втрат за період з лютого 2010 року по жовтень 2012 року Позивачем не враховано індекси інфляції за цей період, менше одиниці, тому інфляційні втрати за цей період становлять 657 грн. 45 коп., а не 879 грн. 81 коп.

Щодо строку позовної давності, то відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). До спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Грошові зобов'язання Відповідача виникли із договору, яким визначено строк його виконання - протягом 15 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт двома сторонами.

У відповідності із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Оцінивши докази, надані сторонами на підтвердження дати підписання акту № 4 здачі - приймання науково-технічної продукції по Договору на суму 5569 грн. 20 коп., суд дійшов висновку, що за умовами договору 20.11.2009 року сплив строк виконання Відповідачем зобов'язанням по оплаті суми 5569 грн. 20 коп., а відтак перебіг строку позовної давності розпочався 21.11.2009. Тобто, Позивач звернувся з даним позовом 20.11.2012 в межах строку позовної давності.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в загальній сумі 6696 грн. 75 коп., в тому числі: заборгованість в сумі 5569 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 470 грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 657 грн. 45 коп. В решті вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», 94202, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, 4, ідентифікаційний код 05441447 на користь Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", 61166 м. Харків, пл. Леніна, 9, ідентифікаційний код 31632138 заборгованість в сумі 5569 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 470 грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі 657 грн. 45 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1557 грн.77 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 22.01.2013.

Суддя Т.М.Мінська