Ухвала суду № 2872967, 03.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                           УХВАЛА

                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2008 року          №К-31062/06                      м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді:      Бутенка В.І.

суддів:  Лиски Т.О., Сороки М.О., Панченка О.І., Штульмана І.В.

при секретарі:              Сторчоус Н.А.,

з участю представників сторін,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою прокурора Автономної Республіки (далі-АР) Крим на постанову господарського суду АР Крим від 15 червня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Дімекс» до Фонду майна АР Крим, треті особи: санаторній «Юність» Міністерства охорони здоров’я України, Фонд державного майна України, Міністерство охорони здоров’я України, за участю прокурора АР Крим про зобов’язання виконати дії, пов’язані зі здійсненням процесу підготовки об’єкту до приватизації,-

                                                      ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006 року ТОВ «Дімекс» звернулось до господарського суду з вищезазначеним позовом, вимоги обгрунтовує тим, що ним 20.05.2004р. укладено з відповідачем - Фондом майна АР Крим договір оренди державного нерухомого майна – будівлі корпусу №3 та грального майданчику, які розташовані за адресою: вул.Радянська, 39, смт.Сімеїз, м.Ялта, яким передбачено, що позивач має право з  дозволу відповідача вносити зміні до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічну перебудову, які обумовлюють збільшення його вартості.  Позивачем були проведені невід’ємні поліпшення орендованого майна на суму 1291470грн., що більш ніж на 25% перевищує вартість орендованого майна. Позивач згідно Закону України «Про державну програму приватизації» від 18.05.2000р. №1723-111 звернувся до Фонду майна АР Крим з заявою про включення орендованих позивачем об’єктів в перелік об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Однак у передбачений Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємства (малу приватизацію)» місячний термін на розгляд такої заяви відповідач відповіді не дав.

Позивач звернувся до суду з позовом про спонукання відповідача прийняти належне рішення про включення вказаного майна у перелік об’єктів державної власності групи «А», які підлягають приватизації шляхом викупу. Рішенням господарського суду АР Крим від 18.10.2005р. по справі №2-17\10681-2005, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р., позов задоволено. Зобов’язано  Фонд майна АР Крим  прийняти відповідне рішення, яким включити орендоване позивачем – ТОВ «Дімекс» майно у складі будівлі спального корпусу №3 і ігрового майданчика, розташованих за адресою: м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Радянська,39, які знаходяться на балансі санаторія «Юність», у перелік об’єктів державної власності групи А, які підлягають приватизації шляхом викупу. На підставі вказаного рішення позивач звернувся до відповідача про включення вказаного майна в перелік об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. 23.11.2005р. відповідачем направлено повідомлення про те, що на виконання рішення суду відповідачем направлені до Фонду державного майна України для затвердження відповідні документи, що свідчить про те, що майно включено в перелік об’єктів державної власності групи «А», які підлягають приватизації шляхом викупу. В подальшому відповідач - Фонд майна АР Крим не виконав необхідних дій стосовно підготовки об’єкта до приватизації.

Постановою господарського суду АР Крим від 15.06.2006р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006р., позов задоволено повністю. Зобов’язано відповідача Фонд майна АР Крим (95015, вул.Севастопольська, 17, м.Сімферополь, АР Крим, код ЄДРПОУ 00036860) – орган приватизації у двомісячний термін з дня набрання рішенням по даній справі законної сили виконати дії, пов’язані із здійсненням процесу підготовки об’єкта у складі: будівлі спального корпусу №3, ігрового майданчика, орендованого ТОВ «Дімекс», який знаходиться на балансі санаторію «Юність» та розташований за адресою: вул.Радянська,39, смт.Сімеїз, м.Ялта, до приватизації, а саме: визначити ціну продажу об’єкту, який підлягає приватизації шляхом викупу, підготувати та опублікувати інформацію про об’єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших печатних видавництвах, визначених органами приватизації.

Не погоджуючись із зазначеними вище постановою господарського суду АР Крим від 15.06.2006р. та  ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006р.,  прокурор АР Крим подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просить скасувати ці судові рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2007р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2004р. між Фондом майна АР Крим та ТОВ «Дімекс» був укладений договір оренди державного нерухомого майна, - будівлі корпусу №3 та ігрового майданчика, які розташовані за адресою: вул.Радянська,39, смт.Сімеїз, м.Ялта та знаходяться на балансі санаторію «Юність». Згідно з п.1.3 договору, вартість об’єкта оренди складає 458700грн.  Відповідно до п.5.2.2 договору оренди державного нерухомого майна від 20.05.2004р., орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання, які обумовлюють підвищення його вартості, погоджувати з орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення невідокремлюваних покращень орендованого майна. 

Факт здійснення будівельних робіт, спрямованих на поліпшення орендованого позивачем приміщення встановлено рішенням господарського суду АР Крим від 18.10.2005р. у справі №2-17/10681-2005 за позовом ТОВ «Дімекс» до Фонду майна АР Крим про спонукання до виконання певних дій. Вказаним рішенням, на підставі актів прийому виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, договорів підряду та платіжних доручень, також встановлено вартість виконаних будівельних робіт – 1291470грн. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р. зазначене рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005р. залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приватизація об’єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Законом України «Про державну програму приватизації» №1723-111 від 18.05.2000р. затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка діє до затвердження чергової Державної програми приватизації, а оскільки чергової Державної програми приватизації не затверджувалось, то норми Державної програми приватизації на 2000-2002 роки є чинними та застосовуються до даних правовідносин.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про державну програму приватизації» №1723-111 від 18.05.2000р. у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об’єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 

На думку колегії суддів, є безпідставним посилання прокурора на невірне застосування судом положень Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» стосовно необхідної наявності рішення про приватизацію, яке виражається у затвердженні Фондом державного майна України переліку об’єктів, які підлягають приватизації, оскільки позивач 09.12.2004р., на підставі здійснених невідокремлюваних покращень орендованого нерухомого майна, звернувся до Фонду майна АР Крим із заявою про приватизацію.  Орган приватизації, відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», розглядає подану заяву та у разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до необхідного переліку.

В даному випадку наявне рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005р. у справі №2-17/10681-2005, залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р., яким Фонд майна АР Крим зобов’язано прийняти рішення про включення спірного нерухомого майна, що знаходиться на балансі санаторію «Юність» та орендується позивачем: спального корпусу №3, ігрового майданчику, розташованих за адресою: вул.Радянська,39, смт.Сімеїз, м.Ялта, АР Крим до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Матеріали справи не містять даних про те, що зазначене рішення господарського суду АР Крим скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що спірне орендоване майно включено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу на підставі рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005р.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Рішення господарського суду АР Крим від 18.10.2005р. у справі №2-17/10681-2005 свідчить про те, що спірне нерухоме майно вже віднесено до переліку об’єктів, які підлягають приватизації і рішення про приватизацію майна є прийнятим. Тобто, в даному випадку додаткового затвердження необхідного переліку Фондом державного майна України не потребується. Відповідно, посилання відповідача на неправильне застосування ч.1 ст.8 «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» не є обгрунтованими.

Згідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Указ Президента України від 30.01.2007р. №56/2007 «Питання Фонду державного майна України», пунктом шостим якого визнано таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 18.08.1995р. N757 «Про органи приватизації в Автономній Республіці Крим», не має зворотної сили, тому Фонд майна АР Крим на час розгляду справи судами попередніх інстанцій є належним відповідачем по даній справі.

За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення,  а судові рішення без змін.

Оскільки висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону,право позивача на приватизацію орендованого об’єкту шляхом викупу є підтвердженим матеріалами справи та нормами законодавства, колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови господарського суду АР Крим від 15.06.2006р. та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2006р.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-                       

                      УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу прокурора Автономної Республіки Кримзалишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 червня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 серпня 2006 року по справі №2-17\5681-2006А- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно  ст.ст.236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

С у д д і : підписи

З оригіналом згідно: Відповідальний секретар                  Н.А.Сторчоус