Постанова № 28729053, 15.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа№ 26/097-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Чорногуза М.Г.

за участю секретарю Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Круліковського І.А.-директора

Виноградова М.Г. (дов. від 14.12.2012 р.)

від відповідача Сніжка О.Ю. (дов. від 25.07.2012 р.)

Малігона О.О. - директора

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЕкоЕнергоХарків»

на рішення

господарського суду Київської області

від 11.10.2012 р.

по справі № 26/097-12 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЕкоЕнергоХарків» (далі

ТОВ «ЕкоЕнергоХарків»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«ДЦ Київ» (далі ТОВ «ДЦ Київ»)

про стягнення 156 378,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.10.2012 р. по справі № 26/097-12 в позові відмовлено.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом до правовідносин сторін не застосовано положень ст. 693 ЦК України й не взято до уваги, що постачання дров в 2011 р. втратило інтерес для позивача внаслідок прострочення зобов»язання відповідачем, відтак передплату має бути повернуто тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити за наведених в скарзі підстав.

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 20.08.2012 р. ТОВ «ЕкоЕнергоХарків» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «ДЦ Київ» про стягнення 100 000,00 грн. передплати та 56 378,08 грн. неустойки. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що відповідачем в порушення п. 1.3 укладеного між сторонами договору № 12/08.1 поставки дров від 12.08.2011 р. (далі Договір) не поставлено паливні дрова на суму здійсненої позивачем передплати. Листа № 02/011-11 від 11.01.2012 р. на адресу відповідача з приводу поставки дров на здійснену оплату залишено без відповіді та задоволення. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 6.3 Договору 56 378,08 грн. штрафних санкцій тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ТОВ «ДЦ Київ» на позовну заяву, згідно якого прострочення виконання умов та строків оплати товару за Договором мало місце зі сторони позивача, тому застосування штрафних санкцій є безпідставним тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.

Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на ч. 1 ст. 693 ЦК України, якою передбачено, зокрема: якщо договором встановлено обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передачі продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в установлений договором купівлі-продажу строк, а якщо такий строк не встановлено договором - у визначений на підставі ст. 530 цього Кодексу строк. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке договором обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно висновків суду першої інстанції виконанню обов'язку продавцем (відповідачем) щодо поставки товару за Договором передує обов'язок покупця (позивача) щодо здійснення 100% передоплати цього товару. Таким чином, умовами Договору передбачено зустрічне виконання зобов'язання продавцем та покупцем. Проте, доказів здійснення позивачем 100% оплати суду не надано, як і доказів досягнення між сторонами домовленості про зменшення кількості продукції в партії та зміни у зв'язку з цим розміру попередньої оплати.

В силу ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, місцевий суд вважав, що відповідач правомірно зупинив виконання свого обов'язку з поставки товару за Договором в порядку ст. 538 ЦК України в зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо здійснення попередньої оплати. Відтак дійшов висновку. що у позивача відсутнє право вимоги у відповідача повернення попередньої оплати на підставі ст. 693 ЦК України та сплати штрафних санкцій за порушення строків тощо.

Апеляційний суд не погоджується із висновками місцевого суду за таких обставин.

Відповідно до п. 1.3 Договору товар передається партіями згідно графіку поставок товару (додаток № 1 до Договору).

Додатками № 1 та № 2 до Договору сторони погодили об'єми та строки поставки товару на 2011 рік, а саме : по 1 000 м3 товару (дрова паливні) помісячно за ціною 200,00 грн. за 1 м3.

У відповідності до п. 5.3 Договору оплата товару повинна здійснюватись помісячно в такий спосіб: 100% від вартості товару оплачується покупцем кожного місяця до 15 числа за обсяг майбутнього місяця після підписання сторонами Договору.

19.08.2011 р. позивачем перераховано відповідачу 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 586 від 19.08.2011 р.

Відповідачем поставки товару на суму 100 000,00 грн. не здійснено, не було й звернень відповідача до позивача з приводу доплати 100 000,00 грн. та зупинення виконання своїх зобов'язань до внесення позивачем повної суми передплати. Жодних претензій щодо виконання позивачем зобов'язань за Договором до серпня 2012 р. від відповідача не надходило, як і не виконувались власні зобов'язання щодо здійснення поставки паливних дров.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вище згадувалось, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (ст. 538 ЦК України) .

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін зобов'язання свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку в установлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що відповідачем в супереч умовам Договору протягом встановлених графіком (Додаток № 1 до Договору) термінів не проведено жодної поставки товару на суму здійсненої позивачем часткової передплати. Помилковими є посилання місцевого суду на те, що відповідач правомірно зупинив виконання свого обов'язку з поставки товару, адже відповідач повинен був здійснити поставку товару на суму 100 000 грн. й вимагати виконання позивачем зобов'язань щодо подальшого здійснення попередньої оплати. Жодних повідомлень на адресу позивача про призупинення виконання зобов'язань за Договором з поставки товару відповідачем не надіслано.

Крім цього, відповідачем не здійснено поставки товару на надісланого позивачем листа № 02/011-11 від 11.01.2012 р. (одержано 13.01.2012 р.), претензію позивача № 02/29-1 від 29.02.2012 р. про повернення передплати також залишено без відповіді та задоволення.

Як згадувалось вище, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

З огляду на вищенаведені положення закону, апеляційний суд вважає, що вимога позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 100 000,00 грн. є підставною й обґрунтованою.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 56 378,08 грн., яка на підставі п. 6.3 Договору за прострочення поставки продукції сплачується покупцеві постачальником в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої продукції за кожен день прострочення поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

З огляду на положення п. 6.3 Договору та вимоги ст.ст. 231, 232 ГК України, апеляційний суд здійснивши перерахунок штрафних санкцій дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача пені в розмірі 56 378,08 грн.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого суду про відмову в задоволенні позову є помилковим й незаконним, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, судове рішення скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоЕнергоХарків» задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 11.10.2012 р. по справі № 26/097-12 скасувати.

Прийняти нове рішення : позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоЕнергоХарків» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» про стягнення 156 378,08 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Леніна, 20-г, ідентифікаційний код 36108411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоЕнергоХарків» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, ідентифікаційний код 35351342) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 56 378 (п'ятдесят шість тисяч триста сімдесят вісім) грн. 08 коп. пені, 3 127 (три тисячі сто двадцять сім) грн. 56 коп. судового збору.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЦ Київ» (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вул. Леніна, 20-г, ідентифікаційний код 36108411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕкоЕнергоХарків» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 65, ідентифікаційний код 35351342) 1 563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 78 коп. судового збору, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 26/097-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Чорногуз М.Г.